Раптом матуся почала надзвонювати ні з того ні з сього і цікавитися моїми справами…

Із самого дитинства мене оточували люди, які вимагали від мене повної віддачі часу і сил. Нескінченні вчителі співу та гри на скрипці. Викладачі в інституті, які вважали, що я дуже талановита, тому маю присвятити життя профілю.

Мати ніколи не підтримувала мої прагнення. Насправді мене не цікавили ні наука, ні спів, ні музика, але через постійний тиск у мене були хороші результати з усіх предметів.

Через це з часом у неї з’явилося багато комплексів. Спілкування з однолітками давалося погано, друзів у мене практично не було, а в той час, коли у старшокласниць зазвичай з’являються перші закоханості, я лише старанно зазубрювала черговий параграф підручника.

Заміж я вийшла відносно пізно, за розрахунком, та й з чоловіком не було особливо довірчих стосунків. Просто двоє людей, які жили в одній квартирі. У його квартирі.

Єдиним полегшенням було те, що мама жила окремо, і всі думки про те, яка в неї недотепна й ледача донька, вона залишала при собі. Але минув рік чи півтора, як почалася нова напасть.

Переконавшись, що в мене все загалом непогано, матуся вдарилася в нову крайність. Тепер вона вимагала “віддати борг батькам”. Скаржилася, що їй на старості ніхто склянку води не подає, а ремонт у квартирі робили невідомо коли.

Попри те що справи з фінансами йшли добре, постійні відрахування на нові меблі, їжу та подарунки підривали бюджет моєї сім’ї. Чоловік не став грати в шляхетність і щодня бурчав із цього приводу все більше. Воно й зрозуміло

Він теж не був романтиком, і теща, нехай і рідна, особливо ніжних почуттів у нього не викликала. Як то кажуть, біда не приходить одна. І ось одного прекрасного вечора, сидячи перед телевізором, ми зачепили тему родичів.

Так бувало і раніше. Але цього разу мій чоловік заспокоїтися вже не зміг. Він висловив усе, що думає про тещу, про нашу сім’ю і про мене. Скандал закінчився тим, що він вимагав обіцянки з’їхати з його квартири.

Як виявилося, він уже кілька місяців перебуває у стосунках з іншою жінкою. Спершу він картав себе за це. Але незабаром вирішив, що рутина і постійні заскоки мєї матері йому набридли. І тепер його терпінню прийшов кінець.

Мама, як і очікувалося, мене в квартиру все ще без ремонту пустити навідріз відмовилася. Друзів на горизонті не було зовсім. Довелося орендувати якийсь кут у спальному районі. Та ще й у прискореному темпі.

Добре хоч дітей завести не встигли,  але допомога прийшла звідки не чекали. З’явився мій батько. Якимось абсолютно чарівним чином він дізнався про проблеми своєї доньки.

Як виявилося, давним-давно він поїхав жити за кордон. Подалі від моєї матері та її докорів. Там згодом заробив грошей. І тепер вирішив дізнатися, що ж стало з його дитиною. Сучасні технології допомогли у спілкуванні.

Я, дізнавшись причину відсутності батька в моєму житті, не стала приховувати образу. Я розповіла йому про своє життя. Про дитинство, юність і взагалі ситуацію загалом. І тато допоміг.

Ми домовилися про зустріч і незабаром побачилися в кабінеті юриста. Нова власна квартира. Я про таке не могла й мріяти. Та й від кого? Від батька, якого практично не пам’ятала, але який пам’ятав мене.

Через місяць він поїхав на свою нову батьківщину у справах, а у мене все кардинально змінилося. Раптом матуся почала надзвонювати ні з того ні з сього і цікавитися моїми справами.

Чоловік раптово теж почав проявляти інтерес. Ось тільки характер, який у мене викувала рідна мати, тепер дав про себе знати. На її дзвінки я перестала відповідати або відповідала в розмові лише загальними фразами.

З чоловіком зустрілася, але лише для того, щоб повідомити про розлучення. Не допомогли квіти та вмовляння. Навіть свекруха, яка нібито випадково зустрілася біля будинку, не змогла змінити моє рішення.

Тепер я стала сама собі господинею. Жорсткою, сильною і абсолютно несентиментальною. Жінкою, яка дивиться на життя широко розплющеними очима і не боїться майбутніх труднощів.

You cannot copy content of this page