32 роки… Кому вона тепер потрібна така стара? Карина дивилася на себе в дзеркало і приходила до невтішних висновків. Останнім часом вона виплакалася на 20 років уперед, недоспала годин 50 і скинула лічильник усмішок до 0 на день.
Володимир пішов 3 місяці тому і лише кілька тижнів тому пішов під вінець. Карина бачила фото на сторінці його молодої дружини.
Чим вона гірша? І що це взагалі було – ці шість років? Навіщо воно все було потрібне, якщо в результаті приходить хтось зі сторони і за лічені дні влаштовує те, чого ти чекала роками? Ні, ні, Карина була не з тих жінок, які наполягали на одруженні.
Той факт, що вони з Володимиром проживали разом уже пристойний час і жили як справжнісінька родина, у її розумінні вже робили їх чоловіком та дружиною. Хоча вона була б зовсім не проти почути заповітні слова: Ти вийдеш за мене…. Та гаразд. Чого там брехати. Вона вже давно хотіла пропозиції, але пригнічувала ці думки. Бо від них вона починала засмучуватися та переживати. Найголовніше, що вони разом. Це ж так?
Якось Володимир не повернувся додому після роботи. Карина почала турбуватися. Вона писала, дзвонила, але все без толку. У результаті десь о 9-й вечора від нього надійшло повідомлення, щоб Карина не турбувалася і лягала спати. Вона не послухалася. Щоб не заснути, Карина сіла дивитись телевізор і постійно поглядала на екран телефону.
О другій годині ночі Володимир повернувся. Він виглядав похмурим і втомленим. Побачивши Карину на дивані, він мовчки роздягнувся, помив руки і підійшов до неї.
– Нам треба поговорити, – сказав він.
— Я теж так думаю, — відповіла Карина, не зовсім розуміючи, куди заведе ця розмова.
– Я більше так не можу. Вибач мені, але ми маємо розлучитися, — випалив Володимир. — Я зустрів дівчину і хочу бути з нею.
Карина не піддалася паніці. Страх, злість та втома рвалися назовні, але жінка придушила їх. Не можна було поводитися як дівчинка. Замість очікуваної істерики та лайки вона лише спокійно попросила розповісти їй про все по порядку.
З тією дівчиною Володимир знайомий лише кілька тижнів. До ліжка не доходило, але для нього це здається не головним. Та дівчина стала для нього чимось неймовірним. Його ніби блискавкою вдарило і тепер він тільки й думає про те, як швидше зійтися з нею.
Чи любить вона його? Зважаючи на все так. Але й собі ціну вона знає. Відразу після першого поцілунку вона заявила, що далі цього не піде, доки Володимир живе з іншою жінкою.
— І ось я тут. Прошу як друга мене відпустити, — завершив свою розповідь Володимир. — Я не хочу сваритись, це нічого не змінить.
Карина сама була вражена своєю витримкою. Чи то був просто шок. Яка різниця. Вона сиділа якийсь час, переварюючи почуте, а потім промовила:
— Якщо ти так упевнений у ній, то я тебе не тримаю. Можеш прямо зараз збирати речі. Або вранці, але спатимеш тут, на дивані.
– Спасибі.
«Я сподіваюся, що вона вчинить так само і з тобою», подумала Карина, спостерігаючи за тим, як чоловік всього її життя збирає речі у валізи. Вона не дозволяла собі заплакати. Чомусь їй здавалося принизливим плакати перед зрадником. На щастя, він пішов тієї ж ночі, і Карині більше не треба було стримуватись.
Через 2 місяці Володимир одружився. Медовий місяць щаслива пара провела в Туреччині, звідки викладала фото із серцем. Потім вони зняли квартиру і завели 2 щенят. Карина завжди хотіла кота, але Володимир не хотів витрачати на нього часу та сили. Натомість із собаками проблем не виникло. Як іронічно.
Подруги всіма силами намагалися підтримувати Карину. Вони переконували її, що Володимир і не був її гідний. А також, що вона обов’язково знайде собі людину набагато кращу, красивішу і багатшу.
Чи знайде вона? Карина не була в цьому певна. Вона почувала себе ошуканим вкладником. Володимир забрав її роки та кохання і залишився з прибутком. Карині не залишилося нічого.
Вона й раніше чула про подібні історії. Пари тримаються роками, потім розпадаються, і хлопець відразу одружується зі своєю наступною пасією. Виходить, що попередня жінка була прийнятною співмешканкою і не більше? Що стосунки, яким віддавали стільки сил, зрештою нічого не коштували? Хоча з іншого боку будь-які стосунки – це досвід. А досвід буває різним.
Адже дуже багато пар розпадається навіть у шлюбі. Хоча чомусь статус «у розлученні» звучить солідніше. Розлучення передбачає попередню гарантію: весілля, сукню, розпис та інше. Впевненість у майбутньому, до якої так прагне кожна жінка. А ті, кому навіть не зробили пропозицію, так і залишилися наодинці зі своєю мрією про заповітну впевненість. Світ несправедливий. Сумно, але так і є.
Ніхто ніколи не може сказати, що на нас чекає завтра. Нова зустріч, закоханість у людину з вулиці, розрив чи примирення. І, на жаль, ніхто з нас не може дати гарантії своїх почуттів. Адже вони такі мінливі і часто не залежать від бажань самої людини.
