Якось гуляючи із сином у парку біля будинку, Єгор зустрів шкільного товариша. Присіли на лаву, розговорились. Син Сашко бігав по газону. Батько краєм ока поглядав на нього. Після обговорення всіх новин у приятелів зайшла розмова про сім’ю та дітей.
Єгор гордо розповів про сина. Друг зніяковів і тихенько промовив, чи той певен, що це його дитина, бо хлопчик зовсім не схожий. Єгор роздратовано попрощався і пішов. Закрався сумнів. Минуло ще півроку. Таке зауваження зробили інші знайомі.
Єгор більше не міг залишитися в незнанні і вдома з дружиною відбулася важка розмова. Вона ридала й запевняла, що вірна та ображена його підозрами. На тому розмова закінчилася. Тільки став Єгор помічати, що син справді ні на кого з них не схожий.
Порадився зі старим приятелем на роботі та отримав цікаву пораду – зробити тест на батьківство. Єгор довго вагався, але аналізи здав. Прийшов отримувати результат. Руки тремтять. Порвав конверт, прочитав. Відповідь настільки вразила його, що голова пішла кругом і ноги підкосилися.
Вдома він показав дружині результати. Настя хвилин десять сиділа нерухомо і дивилася на аркуш. Потім повернула голову до чоловіка і заплакала. Виявилося, що хлопчик не син Єгора, але й не син Насті. Вони вирішили, щоб не було, але знайти їх рідну дитину.
Розслідування зайняло три місяці. З’ясувалося, що дітей просто переплутали в пологовому, бо була ще одна жінка з таким же прізвищем і схожими ініціалами – різниця в одну літеру. Найманий детектив зміг з’ясувати адресу іншої родини і наші герої пішли хоч подивитися, хто виховує їх дитину.
Серце так билося, ніби за пазухою сидів величезний птах і намагався полетіти. Перед самими дверима перевели подих і натиснули на дзвінок. З дверей вийшов непоголений у брудній майці чоловік, що явно не був хорошим батьком.
Єгор від несподіванки відкрив рота і жадібно хапав повітря. На крик вискочив із кухні замурзаний, у такій же брудній майці хлопчик – копія Єгор. На правому плечі така сама родимка. Єгор дивиться на сина, і його горло стисло. Видихнув, взяв себе у руки. Увійшов.
Довго розмовляли з господарем, який періодично прикладався до склянки і занюхував засохлою скоринкою хліба. Нарешті він мелодійно захропів, прост за столом. Єгор попрямував до виходу. Хлопчик сумно дивився у слід. Він не витримав, схопив його на руки і притис до себе.
Малюк обійняв за шию і заглянув розуму в очі. Вдома втішив дружину, що знайшов рідного сина і тепер можна їх обміняти. Реакція дружини поставила його в глухий кут. Вона відмовлялася віддавати дитину, яку вони ростили весь цей час. Єгор сів і витріщив очі на дружину, такого він не чекав.
Думав просто поміняти дітей. Новий похід у ту сім’ю не дав результату. Той чоловік не хотів віддавати дитину. Діти в принципі йому не потрібні були… Він лише хотів грошей на довічне утримання його та дружини. Тільки тоді він був готовий підписати необхідні папери.
Переговори тривають чотири місяці. Усі гроші, що Єгор приносить на утримання сина зникали в нікуди. Дитина ходила брудна. Несподіване рішення вигадав сусід. Вони набрали ящик оковитої і пішли до того чоловіка. Побачивши частування, Василь підбадьорився і повеселішав.
Дружина Валентина накрила стіл гостям тими продуктами, що ті ж самі й принесли. Сіли за стіл і почалася розмова за життя. За дві години господиня мирно спала на стільці біля вікна. Єгор дістав папери та підсунув їх Василю.
Дзвінок у двері. Настя відкрила двері. На порозі стояв чоловік і худенький замурзаний Олексій. Вона заливаючись сльозами, міцно притиснула його до себе. Після купання хлопчик виглядав вже краще. З кімнати вийшов Сашко. Хлопчикам сказали, що вони рідні брати….
