Останні три роки в нашій родині працює тільки чоловік. Коли в нас з’явилася дитина, він наполіг на тому, щоб до триріччя нашої доньки я на роботу не поверталася. Не можу сказати, що ми були багаті, але жили нормально.
Я завжди намагаюся економити, щось відкласти, бо розумію, що чоловік працює один. Але, якщо чесно, вже давно хочу повернутися на роботу і теж заробляти гроші. На бідність я ніколи не скаржилася, але в багатстві не купалася.
Ми навіть у медовий місяць нікуди з не їздили. Відразу почали відкладати гроші на квартиру, а коли в’їхали у своє житло, зважилися на дитину. Загалом, завжди і в усьому були послідовні.
Я на всі сто відсотків довіряла своєму чоловікові. Із сімейного бюджету гроші якщо й витрачала на себе, то з розумом. І я знала, навіщо це роблю. Мріяла, що малятко підросте і ми нарешті вирушимо в подорож.
Так хочеться на море! Але тепер я вже й не уявляю собі це. Річ у тім, що нещодавно я проводила ревізію в документах і натрапила на незнайому папку. У ній я знайшла кредитний договір, оформлений на ім’я мого чоловіка.
Потай від мене він узяв кредит на велику суму грошей і за останні кілька років встиг його вже виплатити. Я перевірила всі дати, суми і була просто в шоці від того, що відбувається.
По-перше, чому він не сказав мені, що бере кредит. Так ще й такий великий. По-друге, навіщо йому знадобилося стільки грошей? Звичайно, того ж вечора я сказала чоловікові, що нам потрібно серйозно поговорити.
Показала йому папку з кредитним договором і вимагала пояснень. Було видно, що чоловік дуже засмучений. Він сказав, що брав гроші, щоб допомогти своїй матері. Вона сильно захворіла і потрібні були гроші.
Мовляв, на операцію потрібно було багато грошей і на реабілітацію, а мені не хотів говорити, бо знав, що я буду хвилюватися, а раптом ми не зможемо повернути кредит і все в такому дусі.
Тепер, коли з банком покінчено, чоловік сам хотів мені в усьому зізнатися, але просто не встиг. Мене дуже образило те, що він ухвалив стільки рішень, не порадившись зі мною.
Я розумію, що життя батьків найважливіше, але чому не можна було просто сказати мені про це? Я пам’ятаю, що у свекрухи дійсно був важкий період. Я їздила до неї в лікарню щодня, возила передачки.
Але вона ні словом не обмовилася про кредит! Уся його сімейка просто тримала мене в невіданні! А найцікавіше те, що мама коханого вже давно здорова. Вона навіть на роботу повернулася, але віддавати гроші не поспішає.
Чоловік, звісно ж, у неї не просить нічого. Я не вважаю, що він мав повністю оплачувати лікування матері. Тим більше, у нього є своя сім’я і маленька дитина. Весь цей час я економила, а виявилося, що частина грошей просто йшла на погашення кредиту! Як тепер довіряти чоловікові?
