Дарина і Вадим познайомилися на першому курсі інституту. Спочатку молоді люди просто спілкувалися і товаришували, але через якийсь час зрозуміли, що закохані одне в одного.
Зустрічатися студентам було легко: вони жили в одному гуртожитку і постійно перебували разом. Ближче до третього курсу хлопець вирішив, що настав час їм із Дариною будувати плани на майбутнє.
– Я тут підробіток знайшов. Буду вечорами за барною стійкою стояти. Не хочу більше сидіти на шиї у батьків! – Вадим сильно виділявся на тлі своїх бездіяльних однокурсників. Із самого дитинства він жив у жахливій бідності й просто мріяв вибитися в люди.
– Це добре, що ти про це задумався, – Дарина не могла не похвалити коханого, адже він старався на благо їхнього спільного майбутнього.
Щоб не відставати від нього, дівчина вирішила теж влаштуватися на роботу.
До кінця третього курсу закохана пара вже повністю себе забезпечувала. Вадим змішував напої в барі, а Дарина працювала в дорогому ресторані. Вона була там офіціанткою.
Накопичивши невелику суму, щаслива пара вирішила, що настав час їм покинути студентський гуртожиток.
– Орендуємо двокімнатну квартиру поблизу. Будемо жити, як справжня сімейна пара! – Вадим висловив цю ідею з таким натхненням, ніби він зробив пропозицію дівчині.
Дарина саме так і сприйняла почуту думку. Вона була рада, що хлопець був налаштований серйозно і не просто кидав слова на вітер, а рішуче діяв.
Орендувати двокімнатну квартиру в центрі міста виявилося куди простіше, ніж спочатку думали закохані. Господиня житлоплощі була самотньою добродушною жінкою. Кілька років тому в неї пішов з життя дорослий син.
Побачивши Вадима, вона відразу зазначила, що той нагадував їй сина. Ця схожість зіграла на руку хлопцеві. Господиня зробила Вадиму хорошу знижку на оренду.
Переїхавши в орендовану квартиру, молоді люди стали поступово обживати її. Власниця дозволила купувати меблі та техніку в рахунок орендної плати. Спочатку Вадим і Дарина не користувалися цією перевагою через брак грошей, але коли вони закінчили інститут і стали повноцінно працювати, то придбали додому все, що хотіли раніше.
– Даринку, ти вдома? – якось раз чоловік повернувся з роботи в піднесеному настрої.
– Ага, – жінка вийшла до Вадима і, побачивши його, одразу зрозуміла, що на неї чекають якісь хороші новини.
– Мене підвищили, уявляєш? – чоловік підхопив Дарину і почав кружляти її просто в передпокої.
– Але це ще не все! Я заїжджав до Валентини Валеріївни, щоб заплатити за квартиру, і вона зробила мені цікаву пропозицію.
– Яку?
– Вона сказала, що хоче продати цю квартиру, але тільки нам. Мовляв, дітей у неї все одно немає, а залишати житло родичам вона не бажає. Там якісь неприємності в родині. Але нам це тільки на руку.
– А як же ми викупимо її? Ти хочеш взяти іпотеку? – почувши цю новину, жінка одразу засмутилася. Молоді люди вже давно збирали гроші на весілля, і тепер проведення свята опинилося під загрозою.
– Ні, з іпотекою я зв’язуватися не буду, – Вадим радісно подивився на жінку. – Валентина Валеріївна сказала, що продасть нам квартиру за пів вартості. Уявляєш? Вона ж до мене практично, як до сина ставиться.
– Це-то я знаю, – запереживала Дарина, – але гроші-то ми звідки дістанемо?
– Як звідки? У нас же є деякі накопичення.
– Але ж це на весілля?
– Дарино! Весілля може й почекати. Потрібно якнайшвидше накопичити суму, якої бракує, і викупити квартиру. Раптом Валентина Валеріївна передумає? До того ж вона вже немолода жінка. Якщо з нею щось трапиться, то ця квартира дістанеться її родичам. А ми можемо її забрати за пів вартості. Такий шанс випадає один раз у житті!
– Напевно, ти маєш рацію, – знехотя погодилася Дарина. – Думаєш, ми швидко накопичимо потрібну суму?
– Звичайно, швидко! – радісно вигукнув чоловік. – Я вже все продумав. Зробимо так: усю мою зарплату ми будемо відкладати, а на твою – жити. Так, ми за дві секунди зберемо гроші. Викупимо квартиру, а вже потім про весілля будемо думати.
– Ну… Так, напевно, – похитнувшись, погодилася Дарина.
Стратегії Вадима ще жодного разу не підводили пару, тому дівчина повністю йому довірилася.
Протягом наступних років закохані жили так, як розпланував чоловік. Його зарплату відкладали на квартиру, а на гроші Дарини купували продукти, одяг і оплачували комунальні та інші послуги.
У підсумку стратегія Вадима спрацювала. Через два роки він викупив житло у самотньої жінки. Це була найвигідніша угода в житті чоловіка. Він страшенно пишався, що зміг провернути цю справу.
Відсвяткувавши новосілля, молоді люди задумалися про шлюб. Тепер вони вирішили збирати гроші на свято.
– Напевно, варто діяти так само. Мою зарплату будемо відкладати на весілля. Уже через півроку в нас має набратися хороша сума. Якраз влітку і подамо заяву на реєстрацію. Як ти вважаєш? -Чоловік не сумнівався, що Дарина погодиться. Закохана жінка завжди і в усьому підтримувала Вадима.
– Я тільки за! – радісно вигукнула Дарина. – Якнайшвидше б! Хочу купити собі дуже пишну білу сукню. Я про це мріяла з самого дитинства!
– Тоді можеш уже починати шукати її. Щойно в нас з’являться гроші, одразу ж поїдемо за твоїм вбранням.
Як Вадим обіцяв, так він і зробив. Після другої зарплати він поїхав із Дариною до весільного салону, і вони разом вибрали їй пишну сукню. Але на цьому всі приготування до свята були закінчені.
Навесні закохана пара сильно посварилася. Вадим вирішив змінити роботу і влаштувався на менш прибуткову посаду, а Дарина цього не схвалила.
– Ти спеціально звільнився, щоб ми довше на весілля збирали?
– Не кажи дурниць! – чоловіка страшенно дратував той факт, що Дарина намагалася вказувати йому, що робити.
– Я звільнився тому, що втомився від цієї роботи. Набридли постійні стреси!
– А в мене, по-твоєму, на роботі немає стресів?
– Звільняйся теж. Шукай собі іншу роботу!
– А на що ми тоді жити будемо? Взагалі-то, я вже кілька років за все плачу, якщо ти не помітив!
Ці претензії Вадиму були неприємні. З кожним днем він дедалі більше й більше віддалявся від Дарини, поки одного не найприємнішого дня не запропонував їй розлучитися.
– Як розлучитися?! – Дарина мало не впала від цієї заяви.
– Розумієш, ми з тобою абсолютно різні люди. Тобі потрібне весілля і сім’я, а я хочу просто насолоджуватися життям. Якщо ти мене зараз так пиляєш за зміну роботи, то що буде тоді, коли ми одружимося? Ні, я такого життя не бажаю.
– Що це означає? – після слів чоловіка Дарина впала в ступор. – Хочеш сказати, що заручини розірвані?!
– Так, збирай речі і їдь звідси.
– Як це їдь звідси? Це ж наша спільна квартира. Ми на неї разом збирали!
– Це я на неї збирав! – почав обурюватися чоловік. – Вона куплена на мої гроші!
– А на які гроші ти існував весь цей час?! – слова Вадима настільки вразили Дарину, що вона ледве стримувалася, щоб не накинутися на нього з кулаками.
– Усі продукти й одяг ми купували на мої кошти! Ти лікувався за мій рахунок і відпочивав теж!
– Ось-ось, – погрозив пальцем чоловік, – тому я і розлучаюся з тобою. Щоб надалі не слухати твої докори! Якщо ти сама не збереш свої речі, то я допоможу тобі з цим! Не змушуй мене викликати поліцію!
Жахнувшись від висловлювань близької людини, Дарина вимушено зібрала валізи і поїхала з квартири Вадима. Це житло дійсно було оформлене на чоловіка, і за документами жінка не мала до нього жодного стосунку. Вона розуміла, що жорстоко помилилася, не оформивши стосунків до купівлі квартири…
Повернувшись у селище до батьків, Дарина ще довгий час не могла змиритися з несправедливістю. Але мати й батько дуже любили доньку, тому підтримували її морально.
– Буде мені наука, – тихо заспокоювала вона сама себе, шкодуючи про витрачений час і гроші. Вона щодня їздила працювати в місто на автобусі, але іншого вибору в неї не було.
Зрештою, дівчина почала забувати про Вадима. Через рік Дарина зустріла іншого чоловіка.
Із Сергієм вона з’їхалася практично одразу. Цього разу жінка була розумнішою. Усі витрати з чоловіком вона ділила порівну, але відразу озвучила йому свої “вимоги” щодо спільного життя і покупок.
Майбутній чоловік із розумінням поставився до умов Дарини. Зрештою закохані одружилися, і через два роки у них з’явилася донька.
Про Вадима Дарина дуже довго нічого не чула. Але якось раз вона випадково зустріла однокурсника. Той розповів, що після розставання з дівчиною у Вадима практично відразу ж почалися інші стосунки.
Але на відміну від Дарини, нова пасія хлопця була доволі норовливою дамою. На цьому ґрунті вони часто і сильно сварилися. Незабаром чоловік кинув і цю співмешканку.
Через якийсь час самотній Вадим втягнувся в ігри. Чоловік вирішив, що якщо йому вдалося так легко обзавестися двокімнатною квартирою в центрі міста, то удача буде його завжди супроводжувати. Спочатку він робив дрібні ставки, а потім витрачав на ігри практично всю зарплату.
Через півроку активних ігор зупинитися у Вадима вже не вийшло. Допомогти йому в цьому було нікому. Батьки чоловіка жили далеко і гадки не мали, чим займався їхній дорослий син. А дружиною він так і не обзавівся.
У підсумку Вадим почав позичати гроші у друзів, а потім за борги у нього відібрали квартиру. До тридцяти років чоловік залишився без роботи, будинку і засобів до існування.
Довелося повернутися в рідне село, де він був прописаний. Батьки були раді одному: що син не програв їхнє майно. Але довіри до нього більше не було: його відправили на лікування.
Почувши цю історію, Дарина здивувалася. Адже вона знала Вадима, як дуже розумну і заповзятливу людину, а, виявилося, що і в нього були свої слабкості.
Проте жаліти колишнього співмешканця жінка не стала. Дарина вирішила, що все це з ним сталося з однієї причини, яку називають бумерангом або кармою.
