Марина завжди вважала, що порядок в будинку – це основа щасливого сімейного життя, душевної рівноваги та благополуччя.
Приходячи в чисту, прибрану квартиру, у подружжя відразу піднімається настрій, вони почуваються краще після робочого дня. Саме таким і був будинок Артем’євих довгі роки, але до певного моменту.
Одного дня чоловікові зателефонував його брат і сказав, що вони з сім’єю їдуть у подорож до іншого міста автомобілем і по дорозі були б раді зупинитися у них на переночувати, трохи перепочити і далі вирушить у подорож з новими силами.
– Звичайно, приїжджайте! – одразу ж бадьоро відповів чоловік. – Ми будемо тільки раді з Мариною!
Звичайно, Марину в цей момент ніхто й ні про що не питав. Вона була “ошелешена” цією новиною трохи пізніше. Але дружина вже давно звикла до того, що приїзд близьких родичів чоловіка – це особливий випадок і не підлягає оскарженню. Хіба що обговоренню.
У нього й гадки не було відмовити рідному братові, тим більше вони дуже давно не бачилися і це було чудовим приводом для зустрічі та обміну новинами.
– Марино, до нас брат проїздом заїде з родиною своєю! – радісно повідомив він. – Готуйся пригощати наших гостей. Любити і шанувати, як то кажуть.
– Я зрозуміла, а з ким він приїде? – Важко видихнула Марина, – Всім складом?
– Ну, з дружиною точно. Думаю, що й дитину візьмуть. Хоча б одного. Не чув, щоб вони говорили, що мамі їх залишать.
– Зрозуміло, – сухо відповіла Марина, – Що ж, плануватиму закупівлі продуктів, щоб нагодувати ще одну родину. Нічого не вдієш.
Дружина Марина в глибині душі теж не була проти родичів чоловіка категорично, вважаючи цей випадок як привід для приємного спілкування в сімейному колі.
Все-таки завжди потрібно шукати позитив у будь-якій ситуації. Тим більше вона часто зізнавалася собі в тому, що їй набридло розмірене та одноманітне сімейне життя.
Щовечора, проведений з чоловіком час, був схожий на попередній, і це, врешті-решт, могло зруйнувати відносини.
Спочатку вона і подумати не могла, що цей день дасться їй настільки важко, і їй доведеться вийти зі своєї зони комфорту, пожертвувати своїм особистим простором і поставити під загрозу чистоту у власному будинку.
І ось настає день ікс. Чоловік Микола із дружиною Мариною зустрічають спонтанних гостей.
Марина підготувалася, вкотре навела чистоту, застелила чисту постільну білизну, приготувала смачну вечерю. Стіл від різних страв просто ломився. Вона намагалася проявити максимальну турботу, увагу та повагу до гостей.
Але раптом відчиняються двері автомобіля і з розкритими обіймами виходить брат чоловіка зі своєю дружиною. Слідом вискакує замурзаний великий собака, який захоплено гавкає і бігає навколо них, бажаючи виплеснути енергію, що накопичилася, яка не давала спокою за час перебування в автомобілі.
Ні про якого собаку гості не попереджали, і дружина Марина була, м’яко кажучи, шокована. Все-таки хаски – не проста порода і до того ж далеко не маленька. Рознесе всю квартиру – не помітиш. Вони й так гасають, не даючи спокою оточуючим, як заведені. А тут ще й після довгої дороги.
Пес аж поскулював, нарізуючи круги навколо і стрибаючи на руки кожному зустрічному, бруднивши своїми лапами. А, на додаток до всієї картини, пес ще й валявся в клумбі біля будинку, остаточно перетворившись на шматок бруду, а не пухнастого друга людини.
“Ох, мало того, що сам вимазався, як чушка, так ще й квіти всі пом’яв… ох і дістанеться мені завтра він Неллі”, – подумала з жахом Марина, розуміючи, що сусідка знизу, що вічно доглядає невеликі квіткові клумби під своїм вікном , точно не залишить цей випадок безкарним, – “Не вистачало мені ще й нові квіти біля будинку саджати”.
Тут же вона прокручує в голові все нові й нові думки про свій чистий будинок і припускає, що буде з її порядком і чистою білизною.
Фантазія одразу малює брудні плями на дивані, шторах, ліжку. Та й підлога перетворитися на дідька що, тут і за день не відмиєш весь цей бруд. А шерсть… Вона ж буде всюди тепер.
На собаці сюрпризи не закінчилися, слідом за нею з машини вибігають двоє дітей, які тягнуть за собою пакет із кукурудзяними паличками, гублячи їх і наступаючи ніжками.
Починається метушня. Чоловік допомагає братові вивантажувати необхідні речі для ночівлі, а вся сім’я, включаючи собаку, вже заходить у квартиру. Піднімається писк дітей, гавкіт радісного собаки, який забігає в будинок, минаючи відвідування ванної кімнати.
Діти починають стрибати на ліжку, паралельно запихаючи в рот кукурудзяні палички, крихти від яких безладно висипаються на ліжко.
Дружина Марина перебуває в шоці від такої зухвалої поведінки, але взяти ситуацію під контроль вона не може.
Вона намагається вдавати, що все гаразд, заспокоює себе, що цей хаос скоро закінчиться, прийдуть брат із дружиною і швиденько наведуть тут порядок, вимиють собаку, посадять її на повідець, а дітям вкажуть на належну поведінку.
Але гості, як ні в чому не бувало, завалилася з речами на поріг і пройшли прямо до столу, відразу ж узявши курс на кухню, звідки вже долинали солодкі аромати смачної домашньої вечері.
Вони навіть не звернули уваги на те, як поводяться діти і чим вони взагалі зайняті. Створилося таке враження, ніби їм комфортно жити в такому балагані і ніщо їх не бентежило.
Неспішно повечерявши, захоплено розмовляючи з чоловіком Марини, за столом гості були зайняті лише своїм дозвіллям, а коли трапеза закінчилася, вони просто встали з-за столу і пішли у ванну для того, щоб прийняти душ і лягти спати.
Жодних думок про те, що потрібно зайнятися дітьми або допомогти прибрати зі столу у навіжених гостей не було. Окрім інших незручностей Марина помітила, що вони приїхали з порожніми руками і всю їхню турботу і гостинність прийняли як належне. Такого нахабства Марина, звичайно, не чекала.
Вранці вона вже не стала проявляти таку ж уважність і обходжувати гостей з такою самою подачею, як перед вечірньою зустріччю. Марина поспіхом налила гостям чай, покликала на сніданок і, можна сказати, провела в дорогу без особливого жалю.
Перед очима у неї постала її квартира, яку до невпізнання розворушили настільки швидкі, але дуже неохайні гості. Навколо були дрібні крихти, на ліжку розлито щось липке, у ванній забився злив від зайвого волосся, всі речі були не на своїх місцях.
Марина впала у відчай. Їй потрібно стільки сил і часу щоб відновити колишній порядок. Ліжко, на яке розлили незрозумілу рідину, було не відмити.
І тут Марина подумала про те, що їй шкода стільки своїх сил, і вона наважилася сказати чоловікові про те, що їй потрібна допомога спеціалістів клінінгової компанії для того, щоб у квартирі знову можна було жити.
– Миколо, це просто якесь пекло! Я відмовляюся прибирати весь цей бруд своїми руками. Замовляй клінінг, – заявила дружина.
Чоловік відреагував негативно, пославшись на те, що гості приїжджають до них вкрай рідко, тим більше вони їм рідня, що вона погарячкувала з пропозицією найняти дорогу клінінгову компанію, що квартиру можна прибрати своїми силами.
Марина в багнети сприйняла точку зору чоловіка, вона вважала, що він знецінює її працю, що він думає, що утримувати квартиру в такій ідеальній чистоті дається їй з легкістю.
У сім’ї вибухнув конфлікт. Подружжя викрикувало взаємні звинувачення в бік один одного, переходило на особистості, адже це настільки рідкісний випадок, коли їм довелося трохи вийти зі своєї зони комфорту, пожертвувати своїми інтересами, піти на поступки.
Невже всього один день, який завдав їм незручностей, здатний так посварити двох людей, які кохають один одного?
Чому вони не проявили мудрість і не дійшли до спільного рішення? Відповідей на ці питання подружжя собі дати не могло. Як так, така незначна ситуація посварила їх, розвела по різних сторонах.
Ця ситуація розкрила їхню внутрішню відособленість один від одного, зайву гордість, бажання робити все по-своєму і не йти на поступки.
Довгий час вони прибирали зі свого життя будь-які зовнішні подразники, які могли стати приводом для сварок, намагалися всіма способами уникати конфліктних ситуацій, щоб потім не шукати шляхів виходів з неї.
Але це виявилося їхньою головною помилкою, а такі ситуації, які вимагають компромісів і поступок неминуче їх спіткають.
Сімейне щастя будується на взаємній повазі та вмінні слухати та чути один одного, поступатися у якихось моментах, бачити, коли партнер не може знайти у собі сили завершити суперечку, набиратися мужності та йти на компроміси.
– Колю, ти ніколи мене не цінував, я навіть не здивована тому, наскільки ти байдужий сухар! – Кричала дружина.
– А ти? Теж гарна, вже й прибрати своїми ручками не можеш, клінінг їй подавай! – У чоловіка з рота летіла слина, – знайшлася теж мені, королева!
– А ти… А ти… скнара! Сил моїх немає! Чотири тисячі пошкодував!
Пара розійшлася по різних кімнатах, уперше за останній час вони відчули себе самотніми, відчули, що з ними щось не так, був грандіозний осад у душі кожного.
Більшою мірою не від наслідків, які залишили за собою гості, а через те, що вони не змогли впоратися зі звичайним приїздом гостей і посварилися через таку безглузду, на перший погляд, дрібницю.
Ця ситуація розкрила їхні примхливі дитячі натури, кожен був надто гордий, щоб визнати це.
Дружина вважала, що її принизили та знецінили, а чоловік — що його водять за ніс зайвими примхами, а він не хоче потурати дружині в таких дрібницях. Обидва твердо запевняли себе, що повелися правильно і не хотіли змінювати свою точку зору.
Через кілька днів, коли гості вже дісталися додому після подорожі, вони подзвонили Марині і щиро подякували їм за такий теплий прийом, нахвалювали її приготовлену вечерю та увагу до всіх дрібниць для їхнього комфорту.
Марина збентежилася і сказала, що це дрібниці, але все одно їй на душі стало трохи тепліше і приємніше.
Після цієї телефонної розмови у Марини начебто настало полегшення. Її працю визнали, оцінили, висловили щиру подяку. Вона зрозуміла, що все було недаремно, і її щоденна звичайна обстановка в будинку здалася особливою гостям.
Саме цього їй не вистачало від чоловіка –цінування простих речей, цінності повсякденного життя.
Проаналізувавши ситуацію знову, вона відпустила чоловікові всі образи, вона зрозуміла, що він не хотів її образити чи знецінити її старання, він просто звик до хорошого і згодом перестав помічати щось особливе.
Таке властиво багатьом людям, і це не привід робити з цього сварку і руйнувати роками вибудоване спільне життя. Тим більше в житті ще стільки разів доведеться відчувати різні незручності, особливо коли справа стосується сімейних взаємин.
