Саша увійшла в кухню, кинула коробку з піцею на стіл, а потім втомлено впала на кухонний куточок. Подружка Дарина посміхнулася, але все ж таки стан подруги її сильно хвилювал.
– Цей живіт зведе мене з розуму! – промовила Олександра. – Чекаю не дочекаюся дня, коли нарешті дитинка з’явиться на світ! Слухай, що там у тебе з твоїм хлопцем? Досі дивуюся, що ти на нього чекаєш. Я точно не змогла б стільки з армії чекати.
Саша потерла свій здоровенний живіт, ніби без слів прохала малюка вже з’явитися на білий світ.
– Буквально днями має покинути частину і їхати додому. Дорога довга, гадаю, спочатку в друга залишиться, потім уже додому, – з усмішкою промовила Дарина, згадуючи прекрасні очікування зустрічі з коханим.
Вона вже майже рік не бачила його. За цей час дуже схудла, на права здала, знайшла гарну перспективну роботу. Тепер для повного щастя залишалося зустріти коханого.
– Я б такого дурня, як твій Сергійко, нізащо не чекала б. Зрозуміло, що жодної родини з ним не буде. Ти мене вибач, Даринко, але він такий гуляка був, не думаю, що армія його змінить! – промовила подруга, відмахнувшись.
Дарина лише усміхнулася, вирішивши не загострювати ситуацію. Вона думала, що з нею такого ніколи не станеться. Сергій буде цінувати те, як довго і віддано дівчина чекала на нього, скільки допомагала йому фінансово. Куди він тепер подінеться?
– Що мати його каже? – Запитала Саша, жадібно дивлячись на сирну піцу з приголомшливим ароматом і апетитним виглядом.
– Поліна Єгорівна вважає, що він після армії одразу мені пропозицію зробить. Я теж думаю, що варто чекати. Ти уявляєш, в якому всі будуть шоці, хто вважав, що він ніколи не одружиться! – з тріумфуючим виглядом промовила Дарина, а потім незграбно хихикнула, засоромившись своєї бравади.
Сашко лише очі закотила. Вона у щасливий результат цих стосунків не вірила. Зрештою, і так зрозуміло, що він їй зрадить, шлюб розпадеться, а подружка потім ридатиме у неї на плечі.
Цього разу Олександра не стала промивати мізки закоханому дівчиськові, оскільки вважала це заняття марним. І місяця не минало, як Сашко намагалася навчити Дарину. Але натомість отримувала тільки сліпу впевненість дівчини в тому, що хлопчина її нікуди не дінеться, а буде завжди поруч, як вона мріяла.
Коли подруга пішла, Дарина залишилася на самоті, зі своїми думками, що все скоро налагодиться. Дівчина катастрофічно скучила. При одній тільки думці про молодого чоловіка у неї сльози котилися по щоках.
Насилу вірилося, що цілий рік очікування скоро підійде до кінця. Цілими днями Дарина не випускала телефону з рук в очікуванні дзвінка майбутньої свекрухи. Прокидалася і засинала з єдиною думкою, що все скоро закінчиться, настане довгоочікуване щасливе сімейне життя.
І якось уранці телефон таки задзвонив. Побачивши на екрані номер свекрухи, Даринка швидко схопила слухавку.
– Все, Дарино, вже додому їде. Ну краса ж! Готуйся, годин через шість буде. Каже, вже до нашого краю в’їхав.
У Даринки від щастя все нутро звело. Вона поклала слухавку, кричала, тріумфувала, наче маленька дівчинка плескала в долоні. Емоцій було так багато, що розпирало від бажання вчепитися долоньками у кохану людину і нікуди його більше не відпускати.
Так хотілося розповісти, як жила весь цей час в очікуванні ,чого досягла. У Дарини перед очима були барвисті картинки, як Сергій обіймає її, кружляє, клянеться в коханні. При всій своїй рідні зробить їй пропозицію.
Кожна хвилина тяглася так довго, що голова йшла кругом і починало від нервів нудити. Залишалося лише кілька годин.
Дарина нафарбувалася, подивилася улюбленого блогера, а потім, таки вирішивши виїхати раніше, обрала найкрасивішу сукню. Тепер вона було їй завелика, але все ще сиділа чудово.
Дівчина помилувалася своєю новою фігурою, яка далася їй насилу. А потім, вирішивши не тягнути і не мучити себе, поспішила. Через 20 хвилин зателефонувала знову Поліна Єгорівна і попросила Даринку під’їхати, мовляв, синочок ось-ось з’явиться.
Не минуло й чверті години, як усі родичі Сергія, Дарина під руку з Поліною Єгорівною, стояли біля під’їзду у болісному очікуванні. Замість таксі під’їхав темний автомобіль. Спочатку вийшов Сергій у військовій формі з сумкою, а потім з сидіння водія піднялася незнайома дівчина.
Дарина поки що нічого не розуміла, але чомусь відчула, що все зараз обірветься.
– Дарино, їдь додому, я з тобою потім поговорю, – сказав Сергій, не обійнявши і не поцілувавши її.
Вона так довго чекала на нього, стільки допомагала, і не заслужила простого – люблячих обіймів?!
– Ні вже, Сергію, кажи як є! – грубо відрізала Поліна Єгорівна, вчепившись в руку невістки.
Дарина сіпнулася до машини, але вивільнитися з хватки матері хлопця не вдалося. Сергій м’явся, переступав з ноги на ногу. Він виглядав як хлопчик, який розбив улюблену мамину вазу, а тепер не знав, які підібрати слова, щоб вибачитися і отримати найменше покарання з можливих.
– Мамо, не лізь, я просто потім з нею поговорю, віч-на-віч, – буркнув Сергій, але тут уперед вийшла та сама дівчина, яка була на водійському сидінні.
Чорновола дівчина з вигнутими будиночками бровами обвела всіх суворим поглядом. Дарина бачила, як її хлопець дивиться на цю дівчину ,якось з особливим коханням ,взяв її за талію і тягне до себе. І від цього видовища ставало так гірко, що хотілося втекти звідси подалі!
– Я його наречена, він зробив мені пропозицію, – сказала дівчина, демонструючи симпатичну обручку.
– 16-го числа зробив тобі пропозицію? – Запитала Даринка тремтячим голоском, переводячи погляд то на дівчину, то знову на свого молодого чоловіка.
– Звідки тобі відомо? – смикнулася незнайомка, як і раніше, не відступаючи.
– Я йому гроші надсилала, він сказав, що телефон розбив, – на одному подиху випалила Дарина і, не витримавши, залилася сльозами.
Вона пішла назад до машини, щоб там виплакати свій біль, повернутися додому і постаратися привести себе до ладу, наскільки це було можливо у поточній ситуації.
– Ти зовсім здурів?! Дівчисько тебе з армії чекала, все для тебе робила, а ти іншу собі привіз? Ти де взагалі цю видру взяв? – волала Поліна Єгорівна.
– Ніяка я не видра, мене Настя звуть. Ми в Інтернеті познайомились, у чому проблема?
Більше нічого Дарина не чула. Вона зачинила двері і раптом побачила, як Сергій іде прямо до неї. Жодних розмов не хотілося. Він підійшов ближче, відчинив двері авто.
– Блін, Даринко, ну пробач, ми з нею давно познайомилися, просто я вибрати не міг, з тобою залишитися чи з нею. Вона інша, розумієш?
– Іди геть! – буркнула Даша, і нарешті автомобіль рушив з місця.
Дівчина не пам’ятала, як дісталася додому. Наступні кілька днів провела у сльозах із вимкненим телефоном, і лише потім відчула, що її емоційний стан поступово стабілізується.
Через місяць Дарина вже зосередилася лише на роботі, отримала перше значне підвищення та відзначала його з подругою. Сергій їй дзвонив кілька разів, але дівчина скидала, не бажаючи чути голос зрадника.
Сергій та його нова пасія так і не одружилися, розбіглися через 4 місяці після його повернення.
Ось тільки коли хлопець прийшов до своєї колишньої ,впевнений , що вона прийме його обіймами, отримав порцію розчарування. Дарина пробачати його не збиралася.У нього був шанс побудувати з нею стосунки. Якщо він обрав іншу, то їй такий непостійний наречений був без потреби.
