Вони стояли в курилці і диміли кожен у свій бік. Прізвище у Марини було гарне – Горбачова. Роками трохи за сорок. Фігурою трохи округла. У розмовах трохи дивна.
На людей дивилася трохи розгублено, наче вони були дивовижними рибками по той бік акваріума. І в цілому жінка трохи не від цього світу. Працювала Марина Микитівна у компанії, яких у кожному місті сотні та сотні.
Близько ні з ким не дружила. На іменини, хрестини, свята її не запрошували. Жінки-колеги вважали її холодною штучкою за бездоганний макіяж та суворі костюми. Чоловіків бентежила її холодність та «акваріумна відстороненість».
Справді камбала морожена. Тимофій Сазонов був практично єдиним, з ким жінка говорила про щось крім роботи, бо вони сиділи у сусідніх кабінетах і періодично зустрічалися у курилці. На підприємстві мало хто курив.
Між собою вони були навіть на «ти». Сазонов був мовчун та флегматик. Спіткнешся і не помітиш. З таким можна поговорити про погоду або обмінятися анекдотами.
Можна поскаржитися на життя і підошву, що відклеїлася. Можна навіть довірити йому якийсь невеликий секрет – не розкаже. Не тому, що він затятий охоронець чужих таємниць, а просто хто його слухатиме?
Оглянувши співрозмовницю, Сазонов відповів ствердно. Знову цівки диму, сірий день, кособока курилка. Колеги за умовчанням вважали, що морожена камбала Ожерельєва заміжня.
Всі, хто не ходить на дівич-вечори, як правило, перебувають у не дуже успішному шлюбі з успішною людиною. Шлюби з успішними людьми рідко бувають успішними, зате у них є зв’язки, взаємні зобов’язання, сімейне фото на каміні та породистий собака, що гадить за шафою.
На перший погляд може здатися, що в цій історії немає сенсу, але це не так. Адже кожного з нас сприймають не такими, які ми є… і лише одиниці здатні бачити правду…
