– Ну і кого ти ще запросила на день народження, крім родичів? – Незадоволено запитав Максим, почувши названу дружиною Юлею суму за оплату кафе.
Вони були одружені вже сім років, і стосунки між ними ставали все гіршими. Сварилися постійно, буквально на рівному місці, як вважав Максим.
Юля вічно була всім незадоволена, постійно докоряла йому, що він не допомагає по дому, що вона втомлюється. А де їй втомлюватися?
У бухгалтерії папірці перекладати – робота не пильна. Та й по дому яка від нього Максима повинна бути користь? Ремонт зробили ще п’ять років тому, коли нову квартиру купили, крани не течуть, полиці висять, ось вона вся чоловіча робота по дому зроблена.
А ось готувати, прибирати, прати, це, вибачте, жіночі обов’язки. Так Максим кожен раз парирував у суперечці з дружиною.
З донькою не допомагає? І тут є, що відповісти: в ляльки чи що з нею грати? Це вже ви самі. Хлопчик би народився, Максим би з ним і в футбол, і в хокей, і на риболовлю, і в гараж, а з дівчинкою що? Сама розбирайся, по-жіночому.
Ось тільки Юля чомусь цих доводів чути не хотіла, безперестанку звинувачуючи Максима в ліні та безвідповідальності, та ще й чіплялася, мовляв, він її розлюбив, уваги не приділяє.
Тут Максим мовчав, не хотів дружину зайвий раз ображати, але, чесно кажучи (думав про себе Максим), Юлька себе запустила, якось знехтувала собою, від колишньої яскравої і легкої, якою вона була до весілля, давно нічого не залишилося.
Джинси, хвостик, навіть вії не підфарбовує, ех, ну то що тепер, не руйнувати ж через це сім’ю. Але якщо і далі так піде, то, може, і він, коханку заведе.
Ну а що, он чоловіки на роботі багато хто коханками хваляться, чим він гірший. На коханку, правда, гроші потрібні, а Юлька йому і так мозок клює, що він мало заробляє, в порівнянні з іншими.
Краще б десь в іншому місці працювала, ні, в бухгалтерії, все про чужі зарплати знає. А він, Максим, і так втомлюється.
Можна, звичайно, ґарувати і більше заробляти, але це нехай дурні спину гнуть у три зміни, Максим-то не дурень, мінімум зробив, і досить.
А те, що Юльці грошей мало, так не вміє раціонально господарство вести, нехай вчиться. Інші ж, є, хто і менше заробляє, і нічого, живуть.
Ось і зараз з цим днем народження, до чого такі витрати? Вдома б посиділи і нормально. Ні, уперлася: тридцять п’ять, ювілей, хочу в кафе, щоб гостей багато було, і щоб біля плити не стояти.
Не радий був Максим, але погодився.
– Маргариту Дмитрівну, Людмилу, Вірочку. – Юля перераховувала своїх колег з бухгалтерії. – Ховпуни будуть всією сім’єю. – Нагадала вона про друзів сім’ї.
– А ще я Аллу з відділу кадрів запросила. Ми з нею дуже здружилися останнім часом. – Додала Юля, і погляд Максима злегка застиг, як у кота, при вигляді сметани.
Таким, при зустрічі з Аллою з відділу кадрів, погляд ставав у багатьох чоловіків. Алла була красива: фігура, зачіска, макіяж, а її яскраві, всіх кольорів веселки костюми, які вона змінювала щодня, моментально притягували погляд, по стуку її високих підборів можна було здалеку визначити, що це саме вона неквапливо йде по коридору, а по шлейфу парфумів, що вона недавно пройшла саме тут.
Ось чого Юльці не вистачає – жіночого шарму і доглянутості. Згадуючи Аллу, Максим навіть подумав, що ось таку коханку він неодмінно б завів.
Точно вона не заміжня, не схожа вона на заміжніх колег Юльки, ті теж, як і Юлька, занедбали себе.
Мабуть, у всіх жінок така тактика: спочатку вони всі красиві і веселі, а варто тільки одружитися, все, можна більше не старатися – розмірковував Максим.
Ні, на Аллі він би не одружився, так і тримав би в коханках, щоб вона завжди залишалася такою красунею, старалася для нього.
– Алла з чоловіком прийде. – Перервала фантазії Максима дружина.
– Вона хіба заміжня? – Здивувався Максим.
– Заміжня і має трьох дітей. – Юля не помітила здивування чоловіка. – Та ти й її чоловіка знаєш, Сергія, він з вами працює. – Пояснила Юля.
Сергій? Якого чоловіки підкаблучником називають, чоловік Алли? Максим не вірив своїм вухам.
– Так, що вже говорити, Аллі з чоловіком пощастило. – Максим почув у голосі Юлі знайомі неприємні нотки докору.
– Ви працюєте разом, а зарплата у Сергія майже втричі вища. Алла дивись як одягається. – З захопленням продовжувала Юля.
– Не починай! – Перервав її Максим, щоб не розгорівся черговий скандал. – Ми ось тобі ювілей відзначаємо, все, як ти хотіла. Сукню одягни, теж ошатна будеш. У тебе ж є сукні.
– Є, столітньої давності, та й не зійдуться вони на мені. – Засмучено відповіла Юля. – А ось у Алли і на фітнес ходити час є, і собою займатися, тому що Сергій їй у всьому допомагає, і по дому, і з дітьми. – Образа в голосі дружини наростала, а цього Максим терпіти не міг, як і порівняння з кимось.
– Було б бажання, і ти б все встигала. – Кинув він у відповідь. – Я спати, завтра на роботу. На твій ювілей скільки доведеться витратити.
– З викликом додав Максим, натякаючи на те, що йому доведеться тепер більше працювати.
Юля зітхнула, перед сном їй ще потрібно було попрасувати, вимити посуд, розкласти по контейнерах обіди собі і Максиму, а вона і так сьогодні втомилася. Втім, як і майже кожен день.
Завтра ще й раніше треба встати, щоб не тільки встигнути приготувати сніданок, але й голову помити. Юля ще раз зітхнула, позіхнула і взялася за праску.
Максиму в цей час теж не спалося. У нього в голові все ще не складалася пара Алли і Сергія.
Над Сергієм чоловіки відверто посміювалися. Всі знали, що він одружений і у дружини своєї під каблуком.
Працював Сергій, дійсно, більше за всіх, а ось відпочивати ніколи з чоловіками не ходив. Якщо після роботи всі збиралися випити пінного, Сергій завжди відмовлявся.
То йому когось із дітей у секцію вести потрібно, то з садочка забрати, то на збори в школу, то дружині обіцяв раніше додому повернутися, допомогти по дому, то в театр вони йдуть.
Чоловіки знали, що він відмовиться, але завжди кликали, щоб почути, чим цього разу Сергія дружина навантажила. Секції, збори, садочки, домашні справи – це ж хіба для чоловіка заняття? Та й театр цей? З власної волі туди жоден чоловік не піде.
Тепер картина ставала яснішою, більше того, Максим дійшов однозначного висновку: Алла з Сергієм за розрахунком.
Загнала чоловіка під свій високий каблук, він за неї все робить, всі її забаганки виконує, а вона, подивись-но, ходить яка, перед іншими чоловіками хвостом крутить. Хоча тут Максим зізнався собі, що це він зі злості подумав.
Насправді Алла не була помічена, що фліртує з кимось. Дружелюбна, усміхнена, але це так, звичайна ввічливість, ніякого кокетства.
З цими думками Максим нарешті заснув. А прокинувшись вранці, звично виявив на столі сніданок.
Юля в цей час, зібравши, так і вимите волосся в хвостик, одягала дочку в садок. Максим з нудьгою подивився на дружину і взявся за яєчню.
– Завтра сходиш погуляти з Ганною? Мені потрібно встигнути в салон на укладку, і, взагалі, зібратися. – Попросила Юля.
Перспектива у вихідний день йти на прогулянку з донькою, замість того, щоб лежати на дивані, не порадувала Максима.
Він в черговий раз дорікнув дружині за всю цю затію зі святом і неохоче погодився.
Гуляти з донькою виявилося не таким втомливим заняттям. П’ятирічна Ганна гралася на дитячому майданчику з іншими дітьми, не докучаючи будь-якими проханнями.
А коли вона поскаржилася, що зголодніла, Максим вирішив, що зовсім не проти перекусити піцою в найближчому кафе.
Загалом, всі залишилися задоволені. Коли вони повернулися додому, Максима чекав приємний сюрприз: Юля виглядала свіжою, жіночною і привабливою.
«Ну ось, може ж, коли хоче» – подумав Максим, шкодуючи, що в звичайні дні дружина виглядає інакше.
У призначений час гості заповнювали святковий стіл. Максим з цікавістю чекав на появу Алли і Сергія.
«Ось буде кумедно, подивитися, як Алла, в черговому витонченому вбранні велично впливає в зал, а десь ззаду йде Сергій», – посміхався про себе Максим, саме так і уявляючи появу їхньої пари.
Але на його подив, Алла увійшла в зал, ніжно тримаючи чоловіка під руку. І під час свята вона дбайливо підкладала Сергію найсмачніші частування, ласкаво посміхалася, дивлячись на нього, а під час танцю поклала свою голову йому на плече.
Сергій теж трепетно доглядав за дружиною. Загалом, вони виглядали закоханою парочкою. Крім того, Максиму вдалося почути частину розмови між дамами за столом.
– Алла, як тобі з чоловіком пощастило! – З часткою заздрості зазначила Людмила, коли Сергій ненадовго відійшов.
Вірочка на підтвердження закивала головою.
– І не кажіть, дівчата. – Посміхнулася у відповідь Алла. – Сергій у мене такий турботливий. Все дитинство дивилася на маму, яка не виходила з кухні і не випускала з рук віника, і на батька, який навіть хліба собі порізати не міг, боялася виходити заміж, раптом і мене таке чекає.
Пам’ятаю, перша сімейна вечеря з Сергієм. Так намагалася догодити, по магазинах бігала, біля плити стояла, якусь складну страву готувала, втомилася. Посуд, кажу, пізніше помию. А він встав і сам помив. Відпочинь, каже. Так і пішло.
Далі Максим слухати не став. «Підкаблучник і є, що тут говорити. Посуд намиває. Ось ще. Ганьбить чоловічий рід!» – Подумки підвів риску Максим і викликав Сергія на розмову.
Але, як почати розмову, Максим уявляв слабо, тому почав з головного:
– Ось ти, Сергію, скажи, ти підкаблучник?
Сергій посміхнувся.
– Чому ж підкаблучник. Просто я свою дружину люблю, сім’ю люблю, ось і дбаю про них. – Просто пояснив він.
– Алла у тебе красива, це зрозуміло, що любиш. – Погодився Максим.
– А хіба Юля твоя не красива? – Запитав Сергій, уважно дивлячись на співрозмовника.
– Відверто кажучи, була красива, але все пішло. Я чому її і вибрав, найгарніша була у дворі. І весела, сміялася так заразливо.
А зараз запустила себе, та й ходить постійно бурчить, аби причепитися. Хіба що сьогодні, причепурилася, знайшла привід, ну і задоволена, звичайно, свято таке влаштували. – Довірливо поскаржився Максим.
– Тобто до заміжжя Юля була красивою і веселою, а потім раптом перестала за собою стежити і перетворилася на сварливу тітку?
– Сергій хитро примружився.
Але Максим натяку не вловив, злегка хитаючись, він сперся на плече Сергія і сказав, так, ніби розкрив таємницю століття:
– Саме так.
– Так, може, ці зміни і від тебе залежать? Ти не думав? – Запитав Сергій і, не чекаючи відповіді, продовжив. – Ти приходиш додому з роботи, а вдома чисто, смачна вечеря, сорочки і джинси твої випрані і випрасувані, і дитина новий вірш вивчила. Приблизно так?
– Приблизно так. – Погодився Максим.
– А хто ж все це робить? Прибирає, готує, займається з дитиною? – Сергій продовжував задавати питання.
– Дружина, звичайно, хто ж іще. – Максим здивувався нетямущості співрозмовника.
– Але ж дружина теж весь день на роботі була. І їй, напевно, теж хочеться відпочити, але замість цього вона готує вечерю.
Хочеться книгу почитати, дорослу, цікаву або серіал подивитися, але замість цього вона займається з дитиною і вчить вірші про конячку.
А у вихідний хочеться сходити в салон, зробити гарні нігті або купити нову сукню, але вона знімає і пере штори, миє вікна, щоб вдома було затишно і чисто. Уяви, ти робиш два плани, а я тільки один, а премію ділимо порівну. Справедливо?
– Що тут справедливого? – Нахмурився Максим.
– Але ж будинок, побут, дитина ваші спільні, а тягне це все на собі тільки вона. Це хіба справедливо? – Сергій вичікуючи подивився на Максима.
Максим нахмурився ще більше. Приклад з планом і премією був йому зрозумілий, а ось з сімейним життям, поставив його в глухий кут.
– Подумай про це на дозвіллі. Якби ти допомагав своїй дружині, у неї б залишався час, щоб прибирати і настрій був би зовсім іншим, тому що вона не була б вічно втомленою. – Сергій ще раз посміхнувся і повернувся в кафе, а Максим так і залишився задумливо стояти на тротуарі.
Наступного разу після роботи він не пішов з колегами випити по чарці, а повернувся додому раніше.
– Ой, а я ще не встигла приготувати. – Захвилювалася Юля.
– Давай я сам приготую. – Запропонував Максим.
– Приготуєш? – Засумнівалася Юля.
– Що я картоплю не посмажу, наприклад. – Максим навіть образився.
– Ну добре. – Протягнула Юля, все ще не вірячи в те, що відбувається.
– А ти поки йди, серіал подивися. – Додав Максим.
– Який? – Юля серіали не дивилася, часу на це не було.
– Будь-який, який хочеш. – Максиму стало здаватися, що він виглядає нерозумно, і він почав нервувати.
– Добре. – Юля нарешті збагнула, що розібратися зі змінами в поведінці чоловіка можна і потім, а зараз краще скористатися наданою можливістю.
Вечеря була проста, але смачна. Юля весь час посміхалася і кидала на чоловіка вдячні погляди. А коли Максим заявив, що сам помиє посуд, вона обійняла його і, поцілувавши в шию, ніжно прошепотіла:
– Дякую.
Максим був задоволений собою. Так, напевно, радіють лицарі, коли їх цілує визволена принцеса.
А ще він згадав, що до весілля, коли вони з Юлею ще тільки гуляли довгими літніми вечорами, вона точно так само притискалася до нього і цілувала в шию.
А ще трохи пізніше Максим зрозумів, що іноді приготувати, вимити посуд, погуляти з донькою – зовсім не складно, а з донькою навіть цікаво і весело, і чим частіше він допомагає дружині, тим менше вони сваряться, і Юля більше не виглядає пригніченою і недоглянутою, і думки про коханку відпали самі собою.
Правда, тепер, коли після роботи він поспішав додому, замість того, щоб посидіти з колегами за кухлем пінного, він чув на свою адресу те саме: «підкаблучник». Але це його зовсім не хвилювало.
Спеціально для сайту Stories
