Сестра зізналася, що зараз вона в скрутному становищі, вони з чоловіком купили машину в кредит, і треба розплачуватися з боргами…

Мої батьки все життя працювали на землі не покладаючи рук. Завдяки їм ми з сестрою мали все необхідне і жили не гірше за інших дітей. Після школи ми, звісно, вирушили в місто, щоб здобути вищу освіту.

Після навчання моя старша сестра вийшла заміж і залишилася жити в місті. Відтоді вона нечасто приїжджає провідати маму й тата. А я після навчання повернулася в село.

Тут я знайшла своє кохання, вийшла заміж і живу з ним у хаті коханого поруч із моїми батьками. Чоловік – дуже турботливий. Він завжди допомагає татові по господарству: то дров наколе, то дах підлатає.

А мама його за це годує свіжими пиріжками. Я й сама день у день приходжу до своїх батьків, щоб допомогти їм. У них великий город. З роками їм стало важко справлятися з господарством, тому тато все майже розпродав.

Але город вони щороку обробляють. За словами батька, це єдине, що в нього залишилося. Тому ми з чоловіком без зайвих розмов копаємо картоплю щороку. Минає час, а наші батьки не молодіють.

Мені нещодавно зателефонувала сестра, вона заговорила про те, хто доглядатиме батьків у старості. Вона одразу сказала, що в неї квартира двокімнатна, невелика. Додому приходить пізно і постійно їздить у відрядження.

Та й приїжджати в село, судячи з усього, вона не зможе. Вона цього і не робить. Перший час я ображалася на сестру. Але не кину ж я маму з татом?! Нікому від цього краще не стане. Тому я мовчки роблю те, що повинна.

Так, я живу близько і допомагаю їм, а сестра приїжджає тільки у свята. Минулого року вона приїхала на Новий рік. Я наготувала багато смачного. Своїм коштом я купила всі продукти, все приготувала і накрила.

Разом із батьками і чоловіком ми прикрасили ялинку і будинок. Сестра приїхала 31 грудня ввечері, коли все вже було готово. Ми відсвяткували в колі сім’ї. А наступного дня вона покликала мене на серйозну розмову.

Сестра зізналася, що зараз вона в скрутному становищі, вони з чоловіком купили машину в кредит, і треба розплачуватися з боргами. Тому вона запропонувала, щоб я забрала батьків до себе – так мені буде зручніше за ними доглядати.

А їхній будинок вона хотіла продати і поділити гроші порівну. Поки я з відкритим ротом усе це слухала, до кімнати зайшов мій чоловік. Він почув частину розмови, і йому було що відповісти моїй сестрі замість мене.

Він сказав, що поки наші батьки живі, вони залишаться жити у своєму рідному домі. А моя сестра нехай свої фінансові труднощі сама. Весь цей час ми дбаємо про батьків, а вона тільки про гроші й думає.

Сестра після того випадку не дзвонила і не писала, а я не розповіла мамі з татом про цю розмову. Я не хочу, щоб вони хвилювалися через меркантильність їхньої доньки. Але й не хочеться, щоб вона отримала хоч частину спадщини.

You cannot copy content of this page