Відразу після народження сина чоловік пішов від мене до іншої. Я сильно його любила і, незважаючи на гірку образу, все одно чекала, що він схаменеться і повернеться додому.
Згодом стало зрозуміло, що горе-батько повертатися до родини не збирається. Отже, я просто змирилася з цим і відпустила його зі своїх думок. Тим часом минали роки, і піднімати сина мені довелося самій.
Після зради коханого синочок став моєю єдиною відрадою у житті. Я щосили намагалася дати йому все необхідне. І в міру того, як він дорослішав, здавалося, любила його ще сильніше. І ось одного чудового дня на місці свого маленького хлопчика я виявила дорослого прекрасного чоловіка. Не передати словами, як я була горда за нас обох!
Коли сину виповнилося 25 років, він одружився з чудовою дівчиною, а через два роки вони подарували мені чудового онука. Здавалося, наше життя нарешті налагодилося і ми здобули те щастя, про яке я так довго мріяла.
Але одного разу всі мої райдужні ілюзії про ідеальне сімейство просто випарувалися. Якось, прогулюючись з онуком парком, я помітила, як мій син спілкується з привабливою дівчиною. Трохи поспостерігавши за тим, що відбувається, я зрозуміла, що це не просто знайома, і вирішила поговорити із сином відразу ж, як він повернеться додому.
В очікуванні майбутньої розмови я страшенно переживала. Мені було важко зрозуміти, чому син повторює вчинок свого батька, знаючи, скільки болю це мені колись принесло.
Яким же був мій подив, коли син сам почав непросту розмову, повернувшись додому! Він пояснив мені, що припустився помилки і дуже про неї шкодує. А потім попросив поради про те, чи варто йому зізнаватись у всьому своїй дружині.
Я довго думала над його словами… Єдине, що я могла відповісти:
«Іди за покликом свого серця. Тільки воно може підказати тобі правильне рішення».
