Ось моя життєва історія. Із чоловіком прожили 13 років. Жили нормально, але потім я дізналася, що у чоловіка коханка і всі ці роки він жив на дві родини. Ми розлучилися, дочка залишилася зі мною, їй було 12 років.
Незабаром після розлучення я зустріла гарного чоловіка. Він мав схожу ситуацію — дружина пішла до коханця. Сумно та смішно. Чоловік мав намір перейти жити до мене.
Взаємини з моєю дочкою в нього не складалися. Дочка влаштувала йому справжній терор. Я намагалася з нею поговорити, але відповідь була, що з нами житиме лише тато.
Я говорю, але у тата вже інша сім’я, він з нами жити не буде. Дочка відповіла, значить нікого, окрім тата, не буде. То вона вже за мене все вирішила. Не витримавши цієї війни, чоловік зі мною розлучився, а дочка раділа, і чекала, коли повернеться тато.
Час минав, і я зустріла ще одного гідного чоловіка. Боялася приводити його до будинку, пам’ятаючи про тяжкий характер дочки. Але ми покохали одне одного, і Віктор переселився до мене.
Дочка оголосила війну. Не описуватиму всі капості та підлості доньки. Мені вона весь час казала, щоб я Віктора вигнала. Я сказала, що нікого не збираюся виганяти. Їй 16 років, час пробіжить швидко, вона вийде заміж, а я залишусь сама. Віктор порядна людина, і я буду з ним.
Коли дочка побачила, що я не маю наміру розлучатися з Віктором, вона заявила мені, що при надії. Я мало не зомліла. Запитала, хто батько дитини? І дочка відповіла, що Віктор.
Але якщо це так, то треба заявити до міліції. Це злочин, вона ще неповнолітня, але дочка завила, що насилля не було, все було за згодою. Віктор любить її. А як же твоє неприязне ставлення до нього? Вона відповіла, що робила це, щоб я нічого не здогадалася.
Прийшов Віктор. У мене з ним була розмова на підвищених тонах. Він сказав, що до положення моєї доньки не має жодного стосунку, але здогадується, хто батько дитини.
Він кілька разів бачив її у компанії одного студента. Дочка влаштувала істерику та сказала, що переїжджає жити до батька. І переїхала. Мій колишній чоловік, дізнавшись про все, примчав до мене, побився з Віктором.
Чоловік кричав, що я не думаю про дочку, у мене лише мужики у голові. Віктор зібрав речі, а йдучи, сказав, що вимагатиме експертизи ДНК.
Як потім з’ясувалося, донька була вагітною від того студента, про якого говорив Віктор. А в домі батька дочка влаштувала всім веселе життя, особливо його дружині, і чоловік попросив, щоб я забрала доньку назад.
Я відмовилася. Сказала, що вони зі своєю дочкою зіпсували мені життя, і нехай тепер самі у всьому розбираються. Закінчилося тим, що чоловік винайняв квартиру для доньки, її чоловіка студента та свого онука. Радіє, що донечка живе окремо.
Я знову одна. А недавно випадково зустріла Віктора. Посиділи у кафе, поговорили. Він призначив мені побачення, на яке прийшов із букетом троянд. Можливо, доля дає ще один шанс?
