– Як справи, питаєш? Як у бородатих анекдотах про відрядження, – гірко посміхнулася Аліна. – Тільки у нас дружина звідти повертається, а не чоловік.
– Ти що, несподівано повернулася додому? Не вчасно?
– Ні-і-і, навіщо мені зайві проблеми. Просто якось не по собі, відчуваю – повітря змінилося вдома, погляд у чоловіка інший, і порядок у квартирі значно вище середнього.
– Та годі, Павло не міг, тобі здалося, – сестра спробувала заспокоїти Аліну. – Може, він навпаки, хотів тебе здивувати, порадувати?
– Хотілося б вірити, Таня, тому й мовчу поки, спостерігаю.
– А роботу змінити на більш спокійну не думала? Скільки ти ще будеш по країні мотатися? Будь-який чоловік від такого життя втомиться.
– Так, або загуляє від такої дружини…
– Не чіпляйся до слів, ти зрозуміла, про що я. Мій точно б не терпів. Він мене у відпустку всього раз за 10 років одну відпустив, та й то під твоїм наглядом. А відлучки по кілька разів на місяць? Ми б уже розлучилися, сто відсотків.
– Ну ось, а хто п’ять секунд тому говорив, що Павло – не такий?
– Не такий, щоб зраджувати. Ти сама подумай, залишитися на господарстві з двома дітьми і собакою – звідки у нього час на всякі дурниці?
Ось у тебе був би час на це? Корисно буває, знаєш, на себе приміряти свої ж підозри. Краще б зраділа, що чоловік до твого приїзду прибрав як слід і посуд весь перемив, а не зібрав для тебе гору кухлів і ложок.
– Чому ж тут радіти? Це нормальна поведінка дорослої людини. Просто перший раз якось надто все стерильно, розумієш? Не чоловіча рука.
– Ні, не розумію, вибач. У моїй квартирі порядок повністю на мені, чоловік сміття виносить і готує раз на півроку, коли на нього находить натхнення.
– Добре влаштувався, їсть щодня, а готує раз на півроку. Ось тому я і люблю відрядження. Інакше скисла б уже біля плити.
– Тоді нема чого на Павла всяке думати, радій, що він готовий з дітьми залишатися і відпускає тебе.
– Так точно, товариш командир, завдання прийнято – пішла радіти! І чоловіка хвалити.
– Та ну тебе, з жартами твоїми, – сестра відключилася.
Аліна вже встигла пошкодувати, що зачепила в розмові делікатне питання. Думала про це весь час, ось і вирвалося. Може, і правда, не варто себе накручувати? Адже життя налагоджене, всі гайки на своїх місцях, все працює і зробити це було ох як непросто.
На посаду керівника філії вона погодилася не відразу: двоє дітей, молодший дошкільник. Пояснювала керівництву, що не готова поки брати таку відповідальність, їздити, залишати дітей на чоловіка.
Мовляв, вони ще маленькі. Віра Василівна, директор, дала їй час подумати.
А через три місяці, так і не підібравши кандидата на вакансію, стала наполягати і навела переконливий аргумент:
– Сім’я і діти – це дуже важливо, Аліно Петрівно, і чудово, що вони у вас є. Але відмовлятися від підвищення заради них – велика помилка.
Поговоріть з чоловіком, цілком можливо, він не буде проти проводити більше часу з дітьми. Повірте моєму досвіду, чоловік і ваші домашні клопоти побачить під іншим кутом, і вас цінуватиме більше.
Ми, жінки, любимо дуже весь побут на собі тягнути. Домашні, цілком ймовірно, будуть раді від вашого контролю відпочити.
… Павло, на подив, підвищенню дружини дійсно зрадів. І навіть можливих відряджень не злякався:
– Ти ж не будеш надовго їхати?
– Не думаю, два-три дні, максимум чотири.
– Так це дурниця, ми якраз від тебе відпочинемо.
– Що? У якому сенсі?
– У прямому, Аліно, у прямому. Будемо на диванах лежати, кіно дивитися і в приставку грати.
– І шоколадні кульки їсти на сніданок! – пискнула дочка.
– Точно! І кульки, – підтримав чоловік.
На тому й вирішили.
Павло з дітьми швидко звикли до частих від’їздів Аліни. «Пральну машину», «посудомийку» і мультиварку навчилися, нарешті, використовувати всі члени сім’ї.
На відміну від мами, тато швидко розподілив обов’язки і придумав чергування, діти із задоволенням включилися в гру. Тим більше, до від’їзду Аліна завжди готувала щось смачненьке про запас: піцу, борщ,котлети.
Вона теж без особливих проблем втягнулася, полюбила поїздки. Їй подобалася можливість повністю переключатися з сімейних турбот на роботу, налагоджувати контакти, вести переговори, укладати договори.
Спочатку, звичайно, нудьгувала, хвилювалася. Ледь поїзд рушав, починалися вічні передзвони. Хотілося переконатися, що все йде за планом, ніхто нічого не забув.
Через рік вона вже й не згадувала тривогу перших відряджень, коли буквально страшно: як там вони без мене.
Діти писали, дзвонили, Павло чудово справлявся. Та й почуття їх завдяки коротким розлукам тільки зміцніли.
Чоловік, звісно, любив жартувати з приводу того, що відрядження дружини – це найкращі дні місяця. Можна, нарешті, робити що хочеш, не отримувати доручень, не слухати зайвих слів.
Стовідсоткове благо, коротше, для чоловіка і для дітей, коли періодично трапляються дні, в які їх ніхто не чіпає. Свято непослуху.
Їздила вона і справді ненадовго, може всього пару раз відрядження тривали тиждень. А потім її відправили на курси підвищення кваліфікації. Півтора місяця.
Повертаючись, вона була готова, здавалося, до всього. Тільки не до гладко поголеного Павла і ідеально вимитої житлової площі. Помиті були навіть вікна.
Чоловік сяяв і чекав на орден за зразкове виконання складного завдання «один вдома шість тижнів».
Аліна ж відразу запідозрила недобре.
Ніколи її чоловік так рівно не застеляв ліжко. І плита на кухні була ідеальна чиста. Кахель у ванній непристойно блищав. А вікна! Це просто ні в які ворота не лізе. Тут точно попрацювала жіноча рука. До бабки не ходи.
– І хто тут наводив марафет?
– Ми самі, – чоловік зобразив ображене обличчя. – Аліно, ми три дні готувалися! А все для того, щоб виконати твою мрію.
– Яку?
– Ти повертаєшся з відрядження в чисту квартиру.
– З чого ти взяв?
– Як це з чого? Ти кожен раз, як стара бабця, бурчиш – речі розкидані, плита брудна, повний передпокій піску. І що без тебе тут скоро жаби заквакають.
– Правда? Я таке казала?
Діти хором підтвердили. Аліна помовчала. Потім сказала:
– Ну вибачте, якщо так.
Однак сумніви з’явилися і почали потихеньку проростати. Ніяких підозр Аліна висловлювати більше не стала – обґрунтувати їх все одно нічим.
І майже вже заспокоїлася, коли … знайшла доказ. Жіночу шпильку біля балкону. Як тільки Павло її не помітив?
Ось після шпильки кров в Аліни закипіла. Так що вона сестрі свої страхи озвучила. Спочатку думала влаштувати чоловікові скандал. Потім трохи відпустило: кілька днів жила в напрузі і ось знайшла підтвердження своїм припущенням.
Вирішила далі спостерігати.
Нехай бути обдуреною дружиною не найкращий варіант, але на чисту воду чоловіка виводити треба зі стовідсотковою гарантією.
У процесі спостереження Аліна встигла уявити найстрашніший сценарій – розлучення – і усвідомила, що кохає свого чоловіка, цінує його і розлучатися з ним не планує ще років сто.
Вона вже майже почала виправдовувати Павла за його слабкість, коли дочка видала їй таємницю: щоб порадувати маму, тато перший раз викликав спеціальну службу прибирання.
Поки дві тітоньки прибирали квартиру, вони з татом гуляли в парку атракціонів:
– Мамо, тільки татові мене не видавай!
– Та що ти! Це наш з тобою секрет! – Аліна обійняла доньку і тихо витерла сльозу розчулення.
Спеціально для сайту Stories
