Справа була пізнього літа, яке повільно наближалося до осені. Я переїхала у скромну дев’ятиповерхівку невеликого курортного містечка. Мешканки цього будинку майже весь день спостерігали за мною, сидячи на балконі.
Жваві пенсіонерки, які не поспішали на спокій, були моїми сусідками. Улюбленою розвагою дам були плітки. І мій переїзд нової в будинок віщував нові таємниці, інтриги, розслідування.
Я привезла із собою речі й розкішну кішку, а й навіть вазони притягла. Ще й не займалася нічим, тільки раз на день виходила гуляти на пляж. Сусідки вигадували різні теорії, але вирішили познайомитися зі мною.
Я рано вийшла заміж і поїхала до чоловіка. Осіла в іншому місті, народила сина, але нещодавно чоловіка не стало, ось я і вирішила змінити обстановку. У сина своя сім’я, давно немаленький, а мені хотілося тиші і моря.
Так ми почали спілкуватися час від часу. Мені сусідки здалися привітними і цілком милими, але я у них викликала все більше і більше запитань. Особливо мій син, про якого я говорила щоразу.
Він і заробляє добре, і квартира в місті у нього своя, але сусідок дивувало, що при всьому цьому я живу одна. Їхні цікаві погляди помітили, що в магазині я купую дешеві макарони, а м’яса і зовсім не беру.
Одного разу одна з сусідок не витримала і прямо запитала, як так, що син багатий, але нічим не допомагає. Можливо, забув він про матір? Мені стало не по собі від таких нахабних запитань. Я розгубилася.
Мені здавалося, що я на допиті. Жінки уважно на мене дивилися, нахабно посміхаючись. Після цієї розмови я вирішила більше не виходити на прогулянки. Хоча б кілька днів, щоб не бачити жінок.
Я думала, вони щиро запитують, а їм потрібні були лише плітки. Тепер вони, мабуть, усьому під’їзду розбрехали, що тут живе божевільна стара, яку покинув рідний син. Насправді, приблизно так і було.
В один із сонячних днів я сиділа на кухні й дивилася на море, яке було видно з вікна. Думала, що треба б вийти нарешті на прогулянку. Все одно, що думають її нахабні сусідки, але тут я помітила, як до будинку під’їхала машина.
Я встала і помчала вдягтися. У той час сусідки сиділи біля під’їзду, якраз збираючись йти на ринок. Вони відразу звернули увагу на шикарну машину, яка заїхала в їхній двір. На таких авто у нашому місті їздила тільки еліта.
Жінки вже забули про похід на ринок і стали витріщатися. З машини вийшов красивий і ставний чоловік, який був дуже добре одягнений. Як же вони здивувалися, коли назустріч цьому чоловікові вибігла я.
Син дістав із багажника дві великі сумки, і ми увійшли в будинок. Дами біля під’їзду тільки й могли, що дивитися з відкритими ротами. Ось як виявляється, не брехала, значить.
Більше вони до мене з питаннями не лізли, та й я обходила їх стороною. Мені не хотілося більше з ними говорити, а їм було нестерпно від думки, що доведеться визнати, що вони були неправі.
