Я закохалася буквально з першого погляду. Його краса просто вразила мене. Ми стали жити разом. Він наполягав, щоб ми розписалися, а я хотіла краще придивитися до нього. Я жінка досить забезпечена, а мій обранець був голий, як сокіл.
І це його наполегливе бажання розписатися дещо мене бентежило – потрібна йому я чи мої гроші? Адже коханий жив моїм коштом, і жив розкішно. Але я була закохана, коханий зі мною, і штамп у паспорті для мене в принципі нічого не значив. Потім я раділа, що відтягнула з розписом.
Час від часу він їхав на тиждень. Казав, що їде до своєї мами, яка живе в маленькому містечку, хворіє. Оскільки ми не були розписані, і я була дуже зайнята, я не поспішала познайомитися з його мамою. Моя робота забирає багато часу, але вона дає мені можливість добре жити.
А в моїх магазинах почали відбуватися дивні речі. До мене звернулися кілька співробітників зі скаргами на мого коханого. Він з’являвся в моїх магазинах, набирав величезні сумки дорогих продуктів і випивки. На запитання, а хто платитиме, відповідав, що це питання не до нього, а до дружини.
Усі знали, що ми живемо разом, тому поки що мовчали. Набіги на мої магазини збігалися з від’їздами коханого до мами. Продукти, зрозуміло, але навіщо старій хворій жінці дорога випивка в таких кількостях? Я стала стежити за ним. Помітила, що з дому стали пропадати гроші, дорогі речі.
У нас почалися скандали, але він умів заспокоїти мене ласками, поцілунками – у цій справі він був неперевершеним, у мене просто “зривало дах”. Але поступово моя любов згасала. Сталося, що до мене приїхала моя давня приятелька, і мій коханий закрутив із нею роман.
Закінчилося це тим, що ми розлучилися. Він просто отримав від мене стусана під зад. З цього моменту я перетворилася на стороннього спостерігача, так би мовити, на глядача в партері, у першому ряду, а на сцені розгорталася драма. Я постійно ловила себе на цьому порівнянні і відчувала величезне полегшення, що на “сцені” моя подруга, а не я.
Вона була успішна в кар’єрі, у неї були гроші, достаток, а особисте щастя довго обходило її стороною, а тут такий красень! І хоче розписатися, навіть наполягає на цьому. Подруг збиралася купувати просторий будинок, поки вони жили в її квартирі. Розписалися. Їй було вже 37 років.
Вона була дуже щаслива. Мій колишній квапив її з купівлею будинку, але подруга була так зайнята, що просто не мала на це часу. Через кілька місяців після одруження мій колишній попросив мою подругу, щоб у них деякий час пожила його сестра зі своєю дитиною.
Вона розійшлася з чоловіком і шукала квартиру та роботу. Подруга погодилася. Невдовзі стало зрозуміло, що сестра шукати роботу і квартиру не поспішала. Зате любила поклянчити гроші на новий одяг. І подруга тягнула на собі чоловіка-неробу і його сестру з дитиною.
І здавалося, цьому не буде кінця. Сусідка моєї подруги запевняла, що вони не брат і сестра, а коханці, вона спостерігала за ними, коли її не було вдома. Балкони в них поруч, та й через стінку дещо чути. Моя подруга не вірила. Чоловічок із сестрою і племінником так її дістали, що вона подала на розлучення.
Мій колишній на суді розігрував із себе люблячого чоловіка і просив зберегти шлюб. Адвокат подруги поїхав на батьківщину мого колишнього. І виявилося, що він і його сестра – давні коханці, а племінник – їхній син. Вони дуже чекали, щоб моя подруга купила будинок, тоді при розлученні колишній мав би право на половину будинку, як на спільно нажите майно.
Його мрія була така близька, але красеню не пощастило. І ще на суді з’ясувалося, що окрім мене, моєї подруги і так званої “сестри”, у шлюбного афериста була ще одна дружина-жертва. З нею він теж перебував у цивільному шлюбі.
Одній моїй подрузі хотілося мати законний статус заміжньої жінки. Нехай радіє, що ще легко відбулася. Подальша доля афериста мені невідома. Говорили, що проти нього порушили справу як про шлюбного афериста. Добре, що мене обійшла вся ця історія…
