Купили з чоловіком дім, почали ремонт робити. Свекруха зраділа: вона любить ремонти.
Вранці приїжджаю з роботи, а вона в нашому будинку вже розпочала бурхливу діяльність: розчин замісила, шпалери старі притягла.
Каже: «Ось тут буде у вас мийка, а ось тут під дитячу кімнату переробимо!» — і далі так само. Я, м’яко кажучи, була неприємно здивованою таким самоврядуванням.
Кажу чоловікові: «Ти мамі якось делікатно поясни, що це наш дім і ми самі вирішимо, де дитяча буде, де мийка».
Наступного дня приїжджаю додому — чоловік сидить і сумує. «Я маму з дому вигнав.
Сказав їй, мовляв, у себе ремонт роби який хочеш, а до нас не лізь». Свекруха образилася, сказала, що ноги її в нашому домі не буде і щоб ми до неї не приходили більше ніколи.
А вже завтра привезла нам молоко з села, мов нічого і не сталося. Але носа в наші справи з того часу більше не пхає.
