Мій чоловік – єдиний син у сім’ї. Я це знала ще до заміжжя і, чесно кажучи, досить сильно про це хвилювалася. Звісно, свої емоції я тримала при собі, навіщо виносити їх назовні? Але посудіть самі. У мене двоє дітей від першого шлюбу. У нього своя донька.
Які шанси, що свекруха мене взагалі на поріг до себе впустить? Стовідсоткові. Як виявилося, мама мого чоловіка просто золота людина. Винятково розумна жінка, як і я – вдова. Під час першої зустрічі вона дуже сильно хвилювалася, це прямо було видно.
І це збивало з пантелику, адже я вважала, що це на мене всі дивляться, як під мікроскопом. Але закінчилося все добре: ми чудово поспілкувалися, і це дало старт нашим гарним, міцним стосункам із чоловіком. Після весілля свекруха зібрала нас і повідомила чудову новину.
Оскільки ми сім’я молода, незважаючи на те, що в нас уже є свої діти, вона всім серцем хоче нам посприяти. Місто стало для неї занадто гучним і запорошеним, тому вона вирішила переїхати у село. Так вона і своїй матері допоможе, і нам підсобить.
Того ж вечора свекруха покликала мене в сторону, поговорити віч-на-віч. Вона похвалила мою сукню, сказала, що рада, що ми з її сином тепер разом. І що вона дуже сильно б хотіла, щоб я стала називати її мамою. Адже ми тепер рідня, навіщо всі ці непотрібні визначення, типу “свекруха”, “невістка”.
Краще нехай я називаю її мамою, а вона мене – донькою. Але річ у тім, що кілька років тому, моя мама покинула нас і відійшла в інший світ. Для мене це було особистою драмою, адже наш зв’язок із нею був дуже міцним. І такий удар був надто суворим випробуванням.
Я виплакала всі сльози, зробила найкращу огорожу, пам’ятник. Часто до неї ходжу. І все-таки в глибині душі я досі страждаю і ніяк не можу звикнути до своєї втрати. Тому пропозиція свекрухи мені здалася нездійсненною. Ну не можу я іншу людину так називати. Навіть дуже хорошу. Навіть рідну.
Того разу я лише посміхнулася і змінила тему розмови, але в душі мені було погано. Але продовження вечора було загалом нормальним, і особисто мені скаржитися не було на що. Ми переїхали у квартиру свекрухи. Три великі світлі кімнати. Чудовий ремонт. Центр міста. Про таке можна тільки мріяти.
Уся наша сім’я розташувалася з комфортом. Я поговорила з чоловіком і пояснила йому свою ситуацію. Він мене відразу ж зрозумів і сказав, що поговорить зі своєю матір’ю і все їй передасть. І я зі спокійною душею закрила це питання для себе на довгі роки.
Зі свекрухою ми досить часто бачилися на сімейних святах, у кав’ярнях або на прогулянках. Звісно, це було не щодня, адже до міста їй треба було їхати досить довго, але ми іноді приїжджали до неї в село. Як я вже сказала, чудова жінка, з прекрасним характером.
Вона якось так примудрялася давати мені поради і настанови, що я абсолютно не відчувала, що мене повчають. Як слухати мудрі думки від найкращої подруги. Я часто чула від неї слова похвали. Проблема виникла зовсім нещодавно, на річниці нашого з чоловіком весілля.
Свекруха почула, як я в коридорі сказала коханому, щоб він спустився і допоміг своїй матері з речами, а вона до цього часу вже була поруч. І так вона сприйняла мої слова близько до серця, що от не просто до “мами”, а саме до “твоєї мами”, що розридалася, викликала таксі й поїхала назад, до себе.
На запитання чоловіка, що це було, я відповіла як є. Що я ж давно змалювала свою точку зору з цього приводу. І не можу її змінити. Та й він прекрасно бачив, що ми чудово спілкуємося. Невже якийсь не такий зворот слів може настільки образити? Або тим більше посварити нас?
У відповідь на це мій чоловік повівся ще більш дивним чином: він при дітях на підвищених тонах почав мене критикувати. Сказав, що через свої принципи я образила його маму. Що та віддала останнє, що в неї було, і все заради нас і наших дітей. А я, така-сяка, не змогла їй поступитися.
Він так завівся, що перестав кричати лише тоді, коли вийшов із квартири, мало не зламавши вхідні двері. Наразі ми за крок від розлучення. Свекруху я з того часу не бачила, а чоловік, хоч і заспокоївся, поводився як людина, в якої всередині вирує справжній ураган.
Якщо нічого не вдіяти, я з дитиною опинюся на вулиці, адже квартира не нажита в шлюбі, вона повністю записана на свекруху. А що мені робити, я не знаю… Піти проти своєї совісті я не можу. Але час іде, і ситуація тільки ще більше загострюється.
