У мого чоловіка є молодший брат. Ні для кого не секрет, що він улюбленець моєї свекрухи. Йому і допомоги більше, і підтримки: житло, машина та інше. Нам же в кращому випадку подарунки дітям.
Але не про це мова. Не стільки турбує той факт, що ми не в любимчиках, скільки саме ставлення свекрухи до мене.
Коли 6 років тому ми з чоловіком розписалися, у нас не вийшло влаштувати весілля. Ні у мене, ні у моїх батьків таких грошей на той момент не було. Та й батьки чоловіка сказали, що допомогти нічим.
Довелося обмежитися сімейною вечерею без сукні та іншої атрибутики. Шкода, звичайно, але що поробиш.
І ось через кілька років брат мого чоловіка вирішив одружитися. Його наречена на той момент вже чекала дитину, і, мабуть, це грало дуже велику роль для моєї свекрухи.
На весіллі вона носилася з молодою нареченою як з улюбленою дочкою. Під час тостів не припиняла захоплюватися нею і бажала всього найкращого для їхнього малюка. І звучала вона так захоплено, ніби це був її перший онук, а не третій.
Я була в шоці, побачивши таку різницю щодо свекрухи до мене і до дружини молодшого сина. Цікаво, була б я в положенні на своєму розпису, вона б і зі мною так само носилася?
Весілля тривало, а я все більше чула хвалебних відгуків про нову наречену. Вона така красуня і розумниця, і сукня просто шикарна! Все стало ще гірше, коли я випадково почула розмову свекрухи з подругами.
«А чим тобі старша невістка не догодила?» – резонно запитали вони. На це свекруха лише махнула рукою.
Потім вона сказала, що я бідна, що її старший син зі мною не виб’ється в люди і що толку від мене ніякого. Ось у молодшої невістки батьки самі будинок будують для молодят!
Прийшовши до тями від таких слів, я не витримала і підійшла до свекрухи:
– Поясніть, будь ласка, докладніше, який толк від мене повинен бути?
Замість відповіді і очікуваних в даній ситуації вибачень свекруха влаштувала сцену, в якій опинилася винуватою я. В результаті чоловік відвів мене в сторону і почав вичитувати за те, що сталося. Незважаючи на те що я переказала слова його матері, він наполягав, що не варто з’ясовувати стосунки на публіці.
А хіба вона не виносила все на публіку? Хіба я стала для всіх бідною недолугої невісткою? Я, звичайно, підозрювала, що мій чоловік – мамин синочок, але щоб погоджуватися з матір’ю в такому питанні.
Зараз я всерйоз задумалася про те, щоб подати на розлучення. Всі мене відмовляють, кажуть, щоб я не звертала уваги на свекруху.
Але якщо мій чоловік не може заступитися за мене перед власною матір’ю, чи може він взагалі заступатися і захищати? І чи потрібен мені такий чоловік?
