Галя була коханкою. Не пощастило їй з заміжжям. Просиділа в дівках до тридцяти років, а потім вирішила все-таки знайти собі чоловіка.
Що Павло одружений, спочатку не знала, але потім чоловік і сам не став приховувати цей факт, як тільки зрозумів, що жінка до нього прив’язалася і покохала.
Але жодного докору Галя не висловила Павлу. Навпаки, тільки себе лаяла за цей зв’язок і за свою до нього слабкість. Вона відчувала себе неповноцінною, раз не знайшла собі вчасно нареченого, а час минав.
Хоча жінка була не поганою: не красуня, але миловидна, трохи повненька, що напевно додавало їй віку. Стосунки з Павлом вели в нікуди. Залишатися в ролі коханки Галі не хотілося, але і кинути Павла вона не могла. Було страшно залишитися одній.
Одного дня до неї в гості завітав двоюрідний брат Сергій. Він був у місті проїздом у відрядженні. Забіг до сестри на кілька годин, бо давно не бачилися. Обідали на кухні, базікали як у дитинстві про те, про се, про теперішнє життя.
Розповіла Галя братові про своє особисте життя. Розповіла все як є, поплакала трохи.
Тут заглянула до Галі сусідка, покликала до себе ненадовго – оцінити покупки. Галя відлучилася на двадцять хвилин. Якраз в цей час дзвінок у двері. Сергій пішов відкривати, думав, що Галя повернулася, ось тільки двері-то не замикали…
На порозі стояв Павло. Відразу брат зрозумів, що це коханець Галі. Павло розгубився, побачивши у Галі здоровенного чоловіка в майці, який жував бутерброд з ковбасою.
– А Галя вдома? – запитав Павло.
– Галя у ванній, – відразу здогадався, що відповісти Сергій.
– Вибачте, а ви хто їй будете? – не міг отямитися Павло.
– А чоловік я її. Цивільний. Поки… А ви з якою метою цікавитеся? – Сергій підійшов до Павла і схопив його за груди.
– Чи не той ти одружений красень, про якого мені Галя розповідала? Слухай сюди. Якщо ще раз тут побачу, то зі сходів спущу, зрозумів?
Павло, звільнившись від хватки Сергія, поспішив бігом вниз.
Незабаром повернулася Галя. Сергій розповів їй про візит її приятеля.
– Що ти наробив? Хто тебе просив? – заплакала Галя. – Він не повернеться більше.
Вона сіла на диван і закрила обличчя руками.
– Так, він не повернеться більше, і це добре. Досить ревіти. Є у мене для тебе чудовий чоловік на прикметі. Вдівець у нашому селищі. Жінки після відходу дружини йому проходу не дають, а він поки всіх відшиває.
Начебто один ще хоче побути. Ось що. Після відрядження я знову до тебе заїду, будь готова. У селище разом поїдемо. Познайомлю вас.
– Як так? – здивувалася Галя, – ні, Сергію, я так не можу. Невідомо хто. І чого це раптом я приїду… Соромно. Ні.
– Соромно спати з чужим чоловіком, а не знайомитися з вільним. Ніхто тебе до нього в ліжко не тягне. Поїхали, кажу тобі, адже у Люби моїй день народження.
Через кілька днів Галя і Сергій вже були в селищі. Дружина Сергія, Люба, накрила стіл в саду біля лазні. На сімейне свято прийшли сусіди, друзі і товариш Сергія – вдівець Олексій. Сусіди вже давно знали Галю, а з Олексієм вона бачилася вперше.
Після душевних посиденьок Галя повернулася до міста. Про себе вона зазначила, що Олексій був дуже тихий, скромний. «Напевно, все переживає через дружину. Бідний чоловік. Мало таких щирих», – подумала Галя.
Через тиждень, у вихідний, у двері подзвонили. Галя нікого не чекала. Вона відчинила двері і здивувалася: на порозі стояв Олексій з пакетом у руках.
– Дозвольте, Галю, я ось тут проїжджав. На ринок і по магазинах приїжджав. Адже ми тепер знайомі, дай, думаю, навідаюся, – промовив Олексій, збентежено, заготовлену фразу.
Галя запросила зайти. Її здивування не проходило, але вона покликала гостя на чай, починаючи здогадуватися, що його візит не випадковість.
– Ну, як, все, що потрібно купили? – запитала Галина.
– Так, покупки в машині. А це ось Вам. – Олексій дістав з пакета невеликий букет тюльпанів і простягнув Галі.
Вона взяла букет і її очі засяяли. Сівши пити чай на кухні, вони розмовляли про погоду і про ціни на ринку. Нарешті, коли чай був випитий, Олексій подякував жінці і зібрався йти. У передпокої він повільно і розсіяно одягнув свій піджак, взув черевики. Потім, майже на порозі, раптом обернувся до Галі і сказав:
– Якщо я зараз піду і не скажу, то не пробачу собі. Галю, весь тиждень я тільки й думав про Вас. Чесне слово. Запали в душу. Ледве дочекався вихідних. Ось відразу і приїхав. Адресу у Сергія взяв…
Галя почервоніла і опустила погляд.
– Ми ж з Вами так мало знаємо один одного… – відповіла вона.
– Це нічого, нічого. Головне, я не противний Вам? А можна на ти?… Я розумію, що я не подарунок. До того ж дочка у мене маленька, вісім років. Зараз вона у бабусі.
Олексій хвилювався, руки його злегка тремтіли.
– Дочка – це добре. Це щастя, – мрійливо промовила Галя. – Завжди хотіла мати дочку.
Олексій, підбадьорений такими словами, взяв Галю за руки і, притягнувши її до себе, поцілував.
Після поцілунку Олексій подивився на Галю. В її очах блищали сльози.
– Хіба я тобі неприємний? – запитав він, – здається…
– Ні, навпаки. Навіть не очікувала від себе… І солодко, і спокійно. Ні у кого чужого не краду…
З тих пір вони зустрічалися кожні вихідні. А через два місяці Галя і Олексій розписалися і стали жити в селищі.
Галина влаштувалася на роботу в дитсадок. Через рік народила дочку. Так і росли дві дівчинки в їхній родині: обидві улюблені і рідні. І уваги, і любові на всіх вистачало порівну.
А Олексій і Галя тільки молоділи від щастя, їхня любов з роками ставала все міцнішою.
Сергій за застіллями часто підморгував Галині:
– Ну, що Галю, якого чоловіка я тобі підібрав, га? Все кращаєш і кращаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата!
Спеціально для сайту Stories
