– Юлю, сонечко, я тобі дзвоню з важливого питання. До мене Тамара приходила, каже, що Сергійко в місто перебирається зараз, знайшов там якусь хорошу роботу. Твоя квартира пустує ж? Може, здаси йому?
І ти гроші отримуватимеш, і йому не доведеться довго шукати щось підходяще. Ти ж знаєш, що він хлопець тямущий, акуратний. За квартирою нагляне, все буде нормально, – зателефонувавши доньці, одразу ж почала Анастасія Павлівна.
Юля задумалася. Вони з Сергієм дружили з дитинства. Стільки теплих спогадів спільних зберегли, от тільки… все змінилося, коли хлопець зізнався їй у почуттях.
Він давно був таємно закоханий у Юлію. Про це стало відомо навіть молодому чоловікові дівчини, Андрію, за якого півроку тому вона вийшла заміж. Як відреагує чоловік, якщо дізнається, що Юля поселила у квартиру друга, закоханого в неї колись?
І хоч здавалося, що момент той залагоджено, і ні про які почуття більше не може йти й мови, але все одно дивним і неправильним було б зробити все тихо.
– Мамулю, я навіть не знаю… Боюся, Андрій засмутиться, якщо я погоджуся. Зрештою, ти ж пам’ятаєш, що Сергій був закоханий у мене колись.
Андрій ревнував тоді навіть, якщо ми просто спілкувалися з Сергієм після його зізнання. А як він подивиться на моє рішення заселити хлопця у квартиру? Це треба гарненько обміркувати.
– Ну і що? Було й було. Адже він не нав’язувався. Навіть якщо закоханий зараз, хіба це не його проблеми? Ти ж знаєш, що Тома нам рідна людина. Хотілося б підтримати, щоб вона не турбувалася за сина, але якщо не можеш, звісно, я скажу їй. Думаю, вона все зрозуміє. Придумаю щось. У крайньому разі, скажу, що ви там зараз ремонт затіяли, і жити ніде.
– Мамо, ти не поспішай. Увечері Андрій повернеться з роботи, і я поговорю з ним. Якщо він не буде проти, то нехай Сергій знімає квартиру.
Анастасія Павлівна подякувала доньці і попрощалася з нею.
Залишок дня Юля була сама не своя. Вона все думала, як вчинити правильно і м’яко пояснити чоловікові, що для неї Сергій всього лише друг і завжди залишиться таким.
У мами з тіткою Томою були хороші, довірливі відносини. Вони теж свого часу росли разом. Мріяли, звісно, щоб діти їхні одружилися, але такі мрії зазвичай розсіюються з часом. Не завжди друзі дитинства роздивляються одне в одному другу половинку.
Тітка Тома й не наполягала, щоб Юля відповіла її синові взаємністю. Жінка раділа, що донька її найкращої подруги знайшла своє щастя. Тепер вона просила про допомогу, не хотілося б відмовляти.
Андрій повернувся не в настрої, але приховувати щось від чоловіка не хотілося, тому Юля вирішила чесно поговорити з ним.
– Андрюшо, мені тут мама дзвонила і запитувала з приводу моєї квартири. Ми з тобою вже подумували, щоб здати її. Мама хоче, щоб туди…
Договорити Юлія не встигла, бо чоловік упустив ложку, і та з гучним дзенькотом впала на підлогу. Чоловік схилився, щоб підняти, лаючись на день, який виявився для нього з усіх боків невдалим.
– Що таке? Ти так стурбований чимось, – насупилася Юлія.
– Та нічого страшного. Не бери в голову. Сьогодні просто з самого ранку все з рук валиться, – Андрій спробував посміхнутися, але це було схоже все більше на вимучений обмін люб’язностями.
– З приводу квартири можеш не турбуватися. Я вже здав її. Тож гроші почнуть надходити нам на рахунок із наступного місяця. Марина поки ще не переїхала, тільки потихеньку почала прибирати і перевозити свої речі.
Їй ще належить чимало твого мотлоху зібрати в коробки. Тож сказав, щоб вона не хвилювалася і не платила за перший місяць.
Серце кольнуло, а Юлія якось на автоматі схрестила руки на грудях, обіймаючи себе. Молода жінка задумалася, адже ім’я здалося їй надто знайомим, а чоловік говорив так, немов заселив у квартиру близького родича. І тут спалахом накотило усвідомлення.
– Марина, кажеш? Чи це не та Марина, що кинула тебе і втекла без пояснення причини?
Андрій криво посміхнувся. На його обличчі відбилося безліч емоцій в одну мить і всі вони виглядали надто нервовими.
– Це вже не має значення. Усе залишилося в минулому, а вона порозумілася, тож я не тримаю на неї зла. Було і було. І добре, що втекла тоді, а я не зробив велику помилку і не одружився з нею.
– Але як ти міг здати мою квартиру їй, навіть не порадившись зі мною? Там ще повно моїх речей, які я хотіла б забрати. Просто часу не було, руки не доходили. Мені неприємно, що стороння людина копається в моїх речах. Андрію, це ж неправильно.
Андрій грюкнув по стільниці долонею і встав з-за столу. Він пильно подивився на дружину, немов перед ним була абсолютно чужа людина.
– Умієш ти апетит зіпсувати своїми обуреннями. Так, я здав твою квартиру своїй колишній. Є якісь проблеми? Якщо так хочеться забрати щось із решти речей, що там залишилися, можеш поїхати і зробити це. Хіба тобі хтось забороняє?
Слова чоловіка пульсували в голові. Він говорив про свою колишню з якоюсь особливою турботою в голосі. Можливо, вони не просто помирилися, а помирилися в тіснішому сенсі?
Саме тому Андрій здав своїй колишній квартиру і вирішив хоч якось зустрічатися з нею? Ще й речі самої Юлі називав мотлохом, немов мав на це якесь право.
– Мені не подобається твій тон. І те, що ти прийняв рішення за моєю спиною, мені теж не подобається. Я після прохання матері весь день місця собі знайти не могла, все думала, як поговорити з тобою про те, щоб здати квартиру Сергію, а ти вже все вирішив і заселив туди свою колишню.
Невже не думав навіть, що мене це може засмутити? Ти навіть не поговорив зі мною і розпорядився моїм майном так, немов воно було твоїм.
Андрій засміявся, заперечно похитав головою і зробив крок у бік дружини. Він потягнувся, щоб обійняти Юлію, але вона не дозволила зробити цього, відсахнувшись від чоловіка.
– Я просто здав їй квартиру, щоб не заселяти туди чужих людей. Не думав навіть, що це стане проблемою. Сергій не встиг, мабуть. Якби ти вселила його раніше, я б не засмутився, але тепер квартира зайнята, тому скажи своїй мамі, що слід було звернутися раніше. Я втомився і піду спати. Завтра в мене складний день на роботі.
Андрій пішов, а Юля з тугою подивилася на їжу, до якої чоловік практично не доторкнувся. У грудях закололо від болю. Це були не ревнощі, зовсім не вони.
Почуття завдавало більше болю, адже жінка відчула себе зрадженою. Чоловік так просто говорив про все, відмахувався від неї. Він навіть не спробував вибачитися чи сказати, що попросить Марину знайти іншу квартиру, якщо Юля проти. Жодного слова жалю. Чоловік був упевнений у своїй правоті.
Наступного дня Юля поїхала у свою квартиру. Вона поки не знала, чого хоче більше: зібрати свої речі чи вигнати Марину, адже власницею квартири була вона сама.
Відчинивши двері своїм ключем, Юля увійшла.
– Коханий, ти сьогодні рано! – почувся голос Марини зі спальні. – Я тільки-но прийняла душ… Не змушуй мене довго чекати, Андрійку.
У серці обірвалося щось, а по щоках покотилися сльози. Чоловік перетворив квартиру дружини на бордель, де зустрічався з коханкою?
Пробачити таке було просто неможливо. Увійшовши в кімнату, жінка пильно подивилася на Марину.
– А ти як тут опинилася? Як дізналася про наші таємні зустрічі? – кутаючись у ковдру, запитала нахабна квартирантка.
– Щоб сьогодні ноги твоєї не залишилося в цій квартирі, – холодно викарбувала Юля. – Може, коханий прихистить тебе у своїй.
Юля пішла, бо більше не бажала тріпати нерви. Тепер їй потрібно було й самій зібрати речі. Пробачити чоловіка за таке не вийшло б, незважаючи на кохання, що тепер розривалося на шматки в болісних тортурах разом із пораненим серцем.
Андрій повернувся додому раніше звичайного. Він увійшов до кімнати і почав вибачатися, сказавши, що вчинив неправильно, не запитавши дозволу дружини здати її квартиру Марині.
– Я останнім часом так сильно зайнятий на роботі з цим новим проєктом. Зовсім не подумав про твої почуття, але ти маєш знати, що для мене цей крок нічого не означає. Я просто здав квартиру і… Стривай, а чому ти збираєш речі? Сталося щось?
Дивлячись на чоловіка спустошеним поглядом, Юля розповіла, що ходила у квартиру, і про слова Марини теж розповіла.
– Але це маячня якась! Я ніколи… я тебе одну кохаю! Почекай! Ось подивися в телефон, якщо не віриш! Я їй написав зранку, що ти сьогодні приїдеш, щоб зібрати свої речі. Вона знала, що ти… навмисне зробила це?
Поклавши телефон у руки дружини, Андрій почухав потилицю. Навіщо Марині було так поводитися? Адже він одразу дав зрозуміти їй, що минулі стосунки залишилися там, де перервалися.Спеціально для сайту Stories
Він не планував зраджувати дружину, яку кохав…
Юля прочитала листування, але повідомлення чоловіка ні про що не говорили. Нехай він і холодно листувався з Мариною, але ж міг зробити це навмисне. Намалювати листування, щоб дружина повірила, якщо раптом його обман розкриється.
– Отже, ти мені не віриш. Розумію. Сам би розлютився. Не їдь нікуди. Я поїду зараз у квартиру і зустрінуся з цією нахабною брехухою. Я доведу тобі, що вона обдурила.
На Андрія накотилася паніка. Чоловік і думки не допускав, що може статися щось подібне. Він не хотів обманювати дружину, та й із Мариною одразу розставив межі ділових стосунків.
Помчавшись до квартири для розмови, чоловік ледве стримував лють, що клекотіла в його венах. Спочатку Марина кинула його, втекла без пояснення причини, а тепер планувала посварити з дружиною? Хотілося вірити, що Юля зуміє розібрати, де істина, а де брехня. Саме з цієї причини перед тим як входити у квартиру, Андрій зателефонував дружині і сказав, щоб вона просто слухала його розмову з Мариною.
– Андрюшо, а ти чого не попередив, що приїдеш? Знаєш уже, що твоя дружина мене прогнала? Це так несправедливо. Вона в тебе якась неадекватна… – почала скаржитися Марина.
– Навіщо ти це зробила? Навіщо обдурила Юлю і змусила повірити, ніби ми з тобою зустрічаємося тут таємно?
Марина невинно захлопала очима.
– Я їй такого не говорила! Я лише сказала, що чекала на свого чоловіка, Андрія… Хіба ти один єдиний Андрій на світі?
Чоловік зробив крок уперед, загрозливо дивлячись в очі брехухи. Вона завжди поводилася неналежним чином, ось тільки раніше він був сліпцем і багато чого не помічав. Як же тепер Андрій радів, що в минулому їхні шляхи з Мариною розійшлися, і він не опинився в путах обману.
– Не потрібно робити вигляд, що всі навколо тебе дурні. Ти зробила це навмисне. Ти ввела мою дружину в оману. Я повівся на твої сльози, погодився допомогти тобі, і ось так ти вирішила відплатити мені тепер?
Навіщо потрібно було влаштовувати цей дешевий спектакль і брехати?
– Я зробила це заради тебе. Заради нашого майбутнього. Коли ми розлучилися, я багато чого усвідомила. Я не хотіла втрачати тебе. З цієї причини я і вирішила позбутися твоєї дурної дружини. Вона ніколи не зможе зробити тебе щасливим, а я – зможу.
Андрюшо, ну подивися на неї і на мене. Я красивіша, більше підходжу тобі. Вона не довіряє тобі, раз легко повірила в мої слова. Просто відпусти її і повертайся до мене. Давай, я просто зараз до тебе переїду? Я зібрала речі… А вона нехай іде.Спеціально для сайту Stories
Андрій гірко усміхнувся. Невже Марина справді розраховувала, що після відходу Юлі він приголубить свою колишню і буде радіти цьому?
– Зібрала речі – молодець. Викликай таксі і провалюй. Бачити я тебе більше не хочу. Потрапиш на моєму шляху ще раз, дуже сильно пошкодуєш про це.
Марина була змушена піти, злякавшись грізного погляду Андрія. Вона думала, що чоловікові потрібен час, і щойно він трохи охолоне, то обов’язково одумається, зрозуміє, як багато втрачає. Однак чоловік поспішив додому. Він довго просив у дружини вибачення, що навіть не подумав поговорити з нею.
– Я й гадки не міг допустити, що ти приревнуєш. Шкода її стало, якби тільки припустив, що в такий спосіб вона спробує нашкодити нашим із тобою стосункам, тримався б одразу від неї подалі.
Щодо Сергія – я зовсім не проти, якщо він зніме твою квартиру. Я довіряю тобі, і ти вільна робити те, що вважатимеш за потрібне.Спеціально для сайту Stories
Андрій розповів, що останнім часом голова надто забита роботою, тому часом він поводиться холодно і відсторонено, але за місяць, коли проект буде завершено, він обов’язково візьме позапланову відпустку і проведе час із коханою дружиною.
Все закінчилося якнайкраще, а Марині довелося шукати новий притулок, адже вона зрозуміла, що Андрію більше не потрібна і через свої помилки втратила чоловіка, який був готовий піклуватися про неї раніше.
