Максиму пощастило, він майже одразу зустрів Таню. Вона щойно закінчила інститут, була милою і смішною, а через біляве волосся і величезні очі нагадувала чарівну ельфійку.
Роман розвивався швидкоплинно, вже за чотири місяці Максим освідчився, Таня сказала “так”, але попередила:
– Ми маємо отримати благословення моїх батьків, вони старомодні.
Сім’я Тетяни виявилася такою ж чарівною, як і вона сама.
Майбутня теща при зустрічі обійняла Максима. Від неї пахнуло тими самими парфумами, якими користувалася його мама, і Максим подумав, що це добрий знак.
Майбутній тесть запитав із удаваною суворістю:
– Ну, молодий чоловіче, які ваші плани щодо нашої доньки?
– Я збираюся кохати її і балувати, і в гористі, і в радості – відповів Максим.
– Піднімемо келихи за це, – важливо сказав Танін молодший брат, піднімаючи склянку з лимонадом.
“Я справжній щасливчик”, – подумав Максим, з його новою сім’єю було легко і весело.
Після весілля вони з Танею почали жити у квартирі Максима. Дружина якось зізналася:
– Мені завжди хотілося бути домогосподаркою, чекати чоловіка з гарячою вечерею, піклуватися про нього. Не хочу йти на роботу, по-моєму, доля жінки – дім.
– Так залишайся вдома, – запропонував Максим. – Я заробляю достатньо на нас обох.
Він ясно уявив, як увечері його зустрічає ошатна Тетяна, проводжає до накритого столу, який наче зійшов зі сторінок кулінарної книги.
Реальність виявилася не такою барвистою. Першу пару тижнів Таня старанно накривала на стіл, вбиралася до його приходу, але потім почала ухилятися.
Якось Максим не застав на столі ніякої вечері.
– Я сама щойно повернулася, не встигла приготувати, – пояснила дружина. – Замовимо піцу?
Коли це повторилося втретє, Максим не витримав:
– Таня, ми ж начебто домовилися, що ти будеш домогосподаркою?
– Ти серйозно хочеш влаштувати скандал через те, що я кілька разів не встигла з вечерею? – запитала Таня.
– Не тільки, ти й прибирати перестала. Подивися, скільки пилу по кутах.
– Максиме, я хотіла бути домогосподаркою, а не домробітницею, відчуваєш різницю? – образилася Таня.
– Господиня нічого не робить сама, вона тільки стежить, щоб було зроблено.
– Хочеш найняти прибиральницю? – здогадався Максим.
– Так, будь ласка, – благально сказала Таня.
Максим не зміг встояти перед її величезними очима.
– Ну, добре. Але скажи, будь ласка, чим ти весь час зайнята, що не встигаєш із прибиранням?
– Косметолог, фітнес, салон краси, манікюр, – перерахувала Таня. – Що ти так дивишся, я стараюся заради тебе. В успішного чоловіка має бути гарна дружина, інакше вирішать, що в тебе погано йдуть справи.
У Тані теж з’явилися претензії до Максима. Найбільше її злила колекція авіамоделей, яку Максим розмістив у кабінеті і навіть спеціально замовив під неї стелаж.
– Це дитячість, заняття не для дорослого чоловіка, – одного разу висловилася Таня.
– Мій батько займався тим самим. Бачиш цю модель? Ми разом зібрали її, коли мені було десять.
– Ось її й залиш, а решту викинь або віддай у дитячий садок.
– Може, тоді віддамо і твою косметику? – розсердився Максим.
– Від неї хоч користь є, – парирувала дружина.
– Від моєї колекції теж є користь, коли я працюю над новою моделлю, я відпочиваю і стаю щасливим. А щасливий чоловік – це щедрий чоловік, розумієш?
Тієї ночі Максиму довелося спати на дивані поруч із колекцією.
Одного разу, прийшовши з роботи, він виявив у своїй квартирі сім’ю дружини. Теща з Танею щебетали на кухні за чашкою чаю, тесть зручно влаштувався на дивані навпроти “плазми”.
– У нас телевізор накрився, – пояснив тесть. – Ось прийшов до тебе футбол подивитися, ти ж не проти?
– Звісно, ні, – покривив душею Максим.
Увійшовши до кабінету, він завмер, за його комп’ютером, який він ретельно і любовно збирав, розташувався Танін брат. Підліток активно рухав мишкою і одночасно хрустів чіпсами, смітячи крихтами на клавіатуру.
– Це що таке, хто дозволив? – обурився Максим.
– Таня дозволила, тільки в тебе ігор чомусь не було, я поставив.
– Це не ігровий комп’ютер, – відчеканив Максим.
– А навіщо такий потужний, якщо на ньому не можна грати? – не зрозумів підліток.
Максим хотів відповісти, але тут помітив те, від чого в нього перехопило подих, деякі моделі на стелажі були зсунуті.
– Ти чіпав мою колекцію?!
– Мама чіпала, їй цікаво.
Теща, якій Максим пред’явив претензії, тільки знизала плечима:
– Я тільки подивилася, нічого не зламала. Навіть якщо зламала б, що такого, купила б нову іграшку. Скільки вони там коштують, гривень триста, п’ятсот?
– Конкретно ця п’ять тисяч, ця десять…
– За прості літачки? – обурилася теща. – У багатих свої примхи.
Коли родичі пішли, Максим із Танею посварилися.
– Ти мене зганьбив перед рідними! – закричала дружина. – Ще й своїми літачками почав хвалитися. Ти розумієш, що мої рідні не такі багаті, для них це величезні суми!
– Я не збираюся соромитися своїх доходів і свого хобі. А ти навчи рідних шанобливо ставитися до чужих речей. Твій брат загадив усю клавіатуру, а батько пролив напій на мій килим.
– Твій килим? Тобто я тут ніхто?
Тієї ночі Максим знову залишився на дивані.
Родичі Тані намагалися заходити, коли його не було, проте Максим розумів, що вони приходили, щойно переступав поріг.
Він визначав це за запахом тещиних парфумів, які тепер здавалися неприємними, за переключеним на спортивний канал телевізором, за спорожнілим холодильником і зниклими речами.
До того ж теща не соромилася прихопити що-небудь потрібне на кшталт зубної пасти або упаковки туалетного паперу.
Таня на всі запитання і закиди захищалася:
– Так, мама мене відвідала, ми просто чаю попили. Так, я дещо дала їй із собою, не будь жадібним, не збідніємо.
Одного разу Максим повернувся вдень через скасовану зустріч, у вітальні біля телевізора він виявив Таніного брата, який їв піцу.
– Що ти тут робиш? – суворо запитав Максим.
– Я до Тані прийшов, – відповів підліток.
– А де вона сама?
Максим заглянув у всі кімнати, Тані ніде не було.
– Вийшла кудись, напевно. Її не було, коли я прийшов.
– Тоді як ти потрапив у квартиру? – насторожився Максим.
– Мама дала ключ.
– Ти дала батькам ключ від нашого будинку? – запитав Максим дружину.
– Так, про всяк випадок, раптом щось станеться…
– Уже сталося, твій брат прогулював школу і відсиджувався в нас.
– Подумаєш, нічого такого, – відмахнулася Таня.
– Я не хочу, щоб сторонні люди ходили в моєму будинку, тому забрав ключі.
– І знову ти кажеш про свій дім, – образилася дружина. – Тобі не спадало на думку, що я не почуваюся господинею, тому й не хочу нічого тут робити?
– Це як розуміти? – розгубився Максим.
– Це дошлюбна квартира, ти можеш у будь-який момент мене вигнати і привести іншу. А мені доведеться повернутися до батьків.
– І що ти пропонуєш?
Від цього запитання Таня просяяла і стала схожою на себе колишню, ельфійку, в яку Максим закохався.
– Давай продамо цю квартиру і купимо іншу, тоді я буду спокійна. Виберемо щось просторіше, з дитячою.
– Цю квартиру ми продавати не будемо, – твердо сказав Максим.
– Її отримали ще мої бабуся з дідусем, я тут виріс. На дверному одвірку досі позначки мого зросту.
– Тоді купи мені мою власну квартиру, – попросила Таня.
– Я не настільки багатий, щоб просто купити житло. Але ми можемо накопичити і взяти в іпотеку студію, щоправда, доведеться урізати деякі витрати, наприклад, на шопінг.
– Зате на безглуздих фігурках ти економити не будеш, – розлютилася Таня.
Максим більше не поспішав додому, не хотів бачити дружину, яка раптом перетворилася на сварливу тітку. Вечорами він відсиджувався в машині або йшов гуляти в парк.
На одній із прогулянок Максим почув писк під кущем, там стояло і нявкало сіре кошеня.
– Ти як тут опинилося? – здивувався Максим, і кошеня кинулося до нього, радіючи, що хоч хтось звернув на нього увагу.
– Знайомся, це Вася, – сказав Максим, виймаючи кошеня з-за пазухи. – У мене такий самий кіт був у дитинстві.
– Знову ти про своє дитинство, – закотила очі Таня.
– Прибери його, він брудний і, напевно, блохастий. У ліжко я його не пущу, так і знай.
Максим шепнув кошеняті:
– Ми знайомі всього годину, але ти до мене добріший, ніж дружина.Кошеня стало ще однією віддушиною Максима, крім моделювання.
Він любив господаря просто так, ні за що, і першим зустрічав його вдома. Таня ж стала часто затримуватися в батьків або подруг, тож Максим із кошеням жили майже вдвох.
– Іноді мені хочеться, щоб так і було, – сказав Максим одного разу. – Але розлучатися через кілька місяців після весілля нерозумно. А може, всі так живуть, і такий нормальний шлюб?
Через місяць Максима направили у відрядження, він доплатив прибиральниці, щоб вона доглядала за кошеням, але все одно переживав, як там Вася. З Танею той так і не порозумівся.
Дружина, коли він запитав про кошеня по телефону, розлютилася:
– Тобі тварина дорожча за мене. Ніби запитати, що зі мною, як справи.
– Як у тебе справи? – слухняно поцікавився Максим.
– Нормально, – рявкнула Таня і кинула слухавку.
З відрядження Максим повернувся на два дні раніше, додому приїхав без дзвінка, бо телефон сів.
З порога Максим зрозумів, що родичі окупували його квартиру. З вітальні долинав голос спортивного коментатора, з кабінету – звуки космічної битви.
З кухні визирнула теща.
– Максиме, ти чому так рано? – здивувалася вона.
– Забув запитати вас, коли повернутися додому, – рявкнув Максим. – Де Таня?
– Так у спальні…
Максим увірвався в кімнату, змусивши дружину підскочити на ліжку.
– Скільки разів я просив не водити їх сюди!
– Це моя рідня, вони що, не мають права мене побачити? – обурилася Таня. – Вони б пішли до твого приходу, сам винен, що не попередив.
Максим хотів відповісти, але тут помітив на столику біля ліжка уламки моделі.
– Це що? – ткнув він пальцем.
– Зламалося трохи, я хотіла полагодити, – почала було Таня, але чоловік уже помчав у кабінет.
Побачивши стелаж, у Максима підкосилися ноги, цілих моделей майже не залишилося, все було переламано.
– Не сердься, будь ласка, – сказала Таня. – Це братик випадково впустив стелаж.
– Як можна впустити його випадково, він же важкий? – закричав Максим.
– Я програв, засмутився і трохи побісився, – винувато сказав Танин брат.
– А якби ти його на Васю впустив… Стоп, де Вася?
Під поглядом чоловіка Таня стиснулася і промямлила:
– Він утік, я шукала, не знайшла.
– Як він міг утекти, якщо боявся навіть підходити до дверей.
Таня, брат і теща з тестем, які приспіли, дивно переглянулися.
– Ви вигнали мого кота? – Крикнув Максим.
– У мами загострилася алергія, довелося діяти швидко, – сказала Таня.
Максим обвів поглядом цих чужих людей, які розгромили його будинок. Подивився на Таню, яка стала незнайомою і неприємною.
– З мене досить, – відчеканив він. – Забирайтеся геть зараз же.
–
– Якщо ти виженеш моїх рідних, я піду з ними, – з викликом сказала Таня.
– Дуже на це розраховую, – відповів Максим. – Я подаю на розлучення, досить, втомився від тебе.
– Синку, не можна ж так, – почала було теща.
Але зять її перебив:
– Я вам не синок. І якщо не підете зараз, я напишу заяву в поліцію і скажу, що родичі дружини переступили межу. Озвучити, скільки коштувала вся колекція?
Тещу, тестя і дівера немов здуло вітром, але Таня не пішла.
– Невже кинеш дружину через дитячі цяцьки та драну кішку? – запитала вона.
– Ні, я кину дружину, бо їй плювати на мене. На цьому міцний шлюб точно не побудуєш.
Таня дзвонила щодня, Максим не відповів жодного разу. Та й не до того було, він намагався відновити колекцію і шукав свого кота.
“Зате це відволікає мене від думок про розлучення, теж плюс”, – думав він похмуро.
Одного разу на його оголошення про пошук відгукнулася дівчина, Максим тут же помчав за вказаною адресою.
– Як же ви втратили такий скарб? – дорікнула Максиму дівчина.
Той глянув на її миле обличчя, футболку з кішками, помітив за її спиною стелаж із колекційними фігурками.
– Це довга й сумна історія зі щасливим кінцем, – нарешті відповів Максим. – Хочете, розповім?
