— Якщо надумаєш відвідати матір, приїжджай без цієї! — дзвонила синові Марина Романівна, — бачити її не хочу! Така вона… огидна! Я взагалі не розумію, як ти з нею живеш, на неї ж без сліз не поглянеш!
Молодець, підібрав неліквід, ніхто інший на неї не клюнув. Алло? Алло, Ярик? Треба ж, трубку кинув…
***
Ярослав зустрів свою долю 5 років тому. Він, підробляючи в студентські роки, роздавав листівки на вулиці, а Тася йшла повз — поспішала на зустріч з подругою.
Ярик побачив «потенційного клієнта», кинувся до неї, спіткнувся і впав, папірці розлетілися…
Поки Тася допомагала збирати листівки — розговорилися, і хитрий Ярик випросив у неї номер телефону. Хлопець закохався з першого погляду.
Тася досить довго Ярослава до себе не підпускала, вона якраз відходила від болючих стосунків і в нові вступати поки не планувала.
Тільки через рік після знайомства молоді люди оголосили себе парою. Ярик відразу зібрався знайомити кохану зі своєю мамою і бабусею.
Марина Романівна не зраділа:
— Тобі що, робити нічого? Тобі всього двадцять, які в цьому віці можуть бути дівчата? Якщо вільного часу багато, то краще роботу знайди! Ти що ж думаєш, нам з бабусею легко тебе вчити і забезпечувати?
Ярик, візьмися за розум! Отримай спочатку диплом, знайди роботу, потім будеш на побачення бігати!
Ярослав засмутився:
— Мамо, я ж не збираюся завтра одружуватися. Просто хотів познайомити тебе з Тасею… Мамо, можна я її до нас запрошу?
Марина Романівна повернулася до сина і примружилася:
— Ну приводь. Подивимося, що там за наречена. Увечері можете зайти. Сьогодні!
***
Тася спочатку відмовилася йти додому до Ярика:
— Про таке треба попереджати заздалегідь, Ярику! Ти подивися на мене — я в джинсах! Ні, Ярику, я не піду. Давай іншим разом. Та й я, коли хвилююся, заїкатися починаю… Мені треба підготуватися!
— Тася, яка різниця, у що ти одягнена? Давай просто зайдемо до мене в гості, вип’ємо чаю. Не хвилюйся, кохана, півгодини посидимо і все!
— Добре, — зітхнула Таїсія, — давай тоді хоча б тортик купимо? Ну незручно ж, Ярику.
Таїсію зустріли непривітно. Марина Романівна і її мати, Євдокія Дмитрівна, зайняли вичікувальну позицію на кухні. Ярик провів свою дівчину в квартиру і представив її родичкам. Євдокія Дмитрівна окинула потенційну невістку презирливим поглядом і пробурмотіла:
— Та вже, не красуня! Поруч з нашим Яриком виглядає убого. Так, Мариночко?
— Так, мамо, ти права, — кивнула Марина Романівна, — ну проходьте, сідайте. Розповідайте, як зачарували мого сина!
Тася з квартири Ярика втекла вже через 15 хвилин. Марина Романівна і її мати поводилися непристойно, намагалися дівчину словесно принизити, а заразом і вселити синові, що Таїсія йому не рівна.
Ярик Тасю проводжав, вибачився перед нею за поведінку матері, повернувся додому і влаштував матері скандал:
— Що ви влаштували? Що це за цирк? Мамо, скажи мені, ти в своєму розумі? Я мало не згорів від сорому!
— Я, синку, в своєму розумі, — спокійно пояснила Ярославу Марина Романівна, — а ти чим думаєш? Навіщо тобі така наречена? Вона ж заїкається! Я вимагаю, щоб ти негайно розірвав з нею стосунки, нам таких не треба! Вивчишся, станеш на ноги і нормальну дівчину собі знайдеш. З пристойної родини!
— Не дочекаєшся, — розлютився Ярик, — Тасю я не кину! Я думав, що у мене адекватна мати… Хоча, про що це я? У вас же це сімейне — бабуся теж від тебе недалеко пішла!
Ярик вискочив з кухні, а Євдокія Дмитрівна, подивившись на дочку, промовила:
— Здається, палицю ми з тобою перегнули!
— Нічого страшного, — махнула рукою Марина Романівна, — перебіситься. Тобі ж вона теж не сподобалася? Ну ось, чим раніше вони розлучаться, тим швидше Ярик її забуде.
Треба, напевно, у дівчат на роботі попитати, може, у кого дочка незаміжня є. Я синові сама наречену знайду! Виявляється, вибору Ярика довіряти не можна. Приволік не зрозумій кого!
Ярослав не збирався іти на повідку у бабусі та матері, він продовжував зустрічатися з Таїсією. І з кожним роком їхні почуття міцніли.
Молодий чоловік закінчив інститут і практично відразу після отримання диплома влаштувався на роботу. Коли прийшла перша зарплата, зібрав речі і матері оголосив:
— Буду жити окремо!
Марина Романівна здивувалася:
— А що тобі тут не живеться? Ми з бабусею тобі хіба заважаємо? У тебе окрема кімната, там ти можеш робити все, що захочеш.
Синку, це ж такі витрати! Тобі доведеться орендувати житло, думати, чим наповнити холодильник. Та ти готувати не вмієш, ти через тиждень від голоду ноги простягнеш!
Ярик, не дури. Давай я твою зарплату краще відкладатиму? Зберемо тисяч двісті, і ремонт у квартирі зробимо! Ну, як тобі ідея?
— Я буду жити окремо, — повторив Ярик, — і зарплатою своєю сам зможу розпоряджатися. Ми з Тасею хочемо жити разом!
Марина Романівна вибухнула:
— Так ось звідки ноги ростуть! Тася, значить, тебе піти з дому намовила! Ось відчувало моє серце, що вона — гадюка! Не пущу, ти нікуди не підеш!
Ярик схопив валізу і мовчки пройшов повз матір. Марина Романівна щось кричала йому вслід, але Ярослав її вже не чув — хлопець поспішав до нареченої.
***
Тася з часом звиклася з думкою, що мати Ярика її ніколи не прийме. Вона ніколи не грубила Марії Романівні, намагалася весь час їй догодити. Навіть Ярослав, дивлячись на спроби коханої заслужити довіру його матері, обурювався:
— Тася, не треба перед ними вислужуватися! Ти не зробила нічого поганого, щоб завойовувати хороше ставлення. Я взагалі подумую над тим, щоб з ними всі контакти обірвати.
Замучили своїми нескінченними претензіями: то грошей мало їм даю, то відвідую рідко. Втомився я!
Таїсія, завжди спокійна і розважлива, свого молодого чоловіка заспокоювала:
— Ярик, не злись. Ти у мами — єдиний син, їй просто не хочеться тебе відпускати. Звикнуть, я впевнена! Просто часу трохи більше потрібно.
На п’ятому році стосунків пара почала готуватися до весілля. Гроші відкладали обоє, пишного торжества не планували, хотіли просто розписатися, а наступного дня посидіти в кафе з найближчими людьми.
Дату урочистості Ярик матері і бабусі повідомив заздалегідь. Марина Романівна обіцяла прийти, а за добу до свята несподівано передумала:
— На цю гулянку ми не прийдемо! — заявила Ярику мати, — ми з мамою не вживаємо, що нам там робити?
— Мамо, знову починається? А просто порадіти за мене не хочете? Розпис у нас завтра, я одружуюся, мамо! І не буде там ніякої гулянки, люди прийдуть пристойні, батьки з обох сторін і парочка друзів.
— Святкуйте без нас! — гримнула Марина Романівна, — теж мені, подія! Одружується він. А моє благословення ти отримав, щоб шлюб свій щасливим зробити? Не отримав!
Ось побачиш, розлучитеся максимум через рік! До мене потім не прибігай, я тебе втішати не збираюся! Дорослий такий? Ось і живи сам!
З боку Ярика на урочистому вечорі, присвяченому одруженню, не було жодного родича. Марина Романівна тільки надіслала синові образливе повідомлення.
***
Ярик з матір’ю спілкувався тільки через дружину. У Таїсії з її матір’ю стосунки були чудовими, тому вона вмовляла чоловіка:
— Ярик, не можна кидати маму. Ти ж розумієш, що вона так поводиться тільки тому, що переживає. Потрібно їй дати час.
— Тася, більше п’яти років минуло, а вона все ніяк не звикне! Позавчора подзвонила, знову на мене накричала. Каже, подрузі її дочка новий телевізор подарувала, величезний, на всю стіну, а я, такий-сякий, на старості років їй навіть склянку води не подам.
Ну що вона за людина? Потрібен їй телевізор — нехай скаже, я куплю! Я як її думки і бажання вгадувати повинен?!
— Не рубай з плеча, дорогий. Я обіцяю, що докладу всіх зусиль, щоб налагодити контакт з твоєю мамою і бабусею.
Намагання Таїсії пішли нанівець — вона дізналася, що свекруха за її спиною розпускає нехороші чутки про її маму. Жінка засмутилася:
— Уявляєш, Ярику, твоя мама по місту розносить плітки, що моя молодша сестричка — прийомна! Вибач мене, але більше я нічого про Марину Романівну чути не хочу.
Я змирилася з тим, що вона мене ненавидить, але ображати моїх рідних я їй не дозволю. Не дай Бог, щоб ці чвари дійшли до дитини! Як їй потім пояснити, що все це — неправда? Зараз у неї і без цього складні стосунки з батьками, вона ж підліток!
Ярик розлютився. Перед тим, як викинути сім-карту, чоловік подзвонив матері і накричав на неї:
— Припини псувати мені життя! Навіщо ти намагаєшся посварити мене з дружиною і тещею? Коли ти заспокоїшся?
— Коли заїку свою кинеш, тоді і заспокоюся. Ти розкинь мізками, синку! Вона і дітей тобі таких же дефективних народить! Невже нормальних дівчат у нас в місті немає? Чого ти в цю заїку вчепився?
З матір’ю Ярик більше не спілкується, навіть дзвонити він їй перестав. Щомісяця чоловік переказує матері п’ять тисяч. Щоб совість не мучила.
Спеціально для сайту Stories
