Тебе візьмуть тільки підлогу мити в туалеті! – Сміялася вчителька над дівчинкою. Але через рік їй стало зовсім не до сміху
З першого до четвертого класу Таня навчалася дуже добре. У щоденнику дівчинка мала одні п’ятірки. Таня ходила до школи, як на свято, завжди гарно та охайно одягнена, з білими бантиками у волоссі.
У середніх класах Таня все частіше почала отримувати четвірки, а то й трійку в щоденнику принесе, та й до школи вона почала спізнюватися.
А ось у старших класах Таня перестала вчитися і стала прогулювала школу. Дівчинка виглядала дуже погано, іноді могла прийти до школи в одязі, одягненому навиворіт, у рваних колготках.
Через це Таня стала об’єктом загальних глузувань своїх однокласників, та й усієї школи. З Танею ніхто не спілкувався, вчителі постійно лаяли, а класний керівник Наталя Петрівна, давно обіцяла залишити дівчинку на другий рік.
-Ти глянь на себе! – кричала вчителька. – Ти дочекаєшся! Ти митимеш підлогу! Більше тобі в цьому житті нічого не світить! А мити будеш у туалетах, бо до кабінету начальства не дотягнеш, навіть туди не візьмуть. Не вийде з тебе хороша людина Сидорова, – підсумувала Наталя Петрівна.
Таня мовчки вислуховувала цю проповідь, стояла і дивилася у вікно. Однокласники намагалися і близько не наближатися до Тані, стороною її оминали, за одну парту з нею ніхто не сідав. Дівчинка мовчала, сама ні з ким не спілкувалася, зі школи йшла сама перша, а приходила завжди із запізненням.
Староста класу Микита Скворцов вирішив дізнатися, чому Таня так поводиться, чому з відмінниці перетворилася на двієчницю, куди весь час тікає зі школи. Хлопець пам’ятав, що з першого до четвертого класу дівчинка навчалася найкраще в класі, а зараз ледве дотягує до трійки.
Виявилося, Танин будинок це двоповерховий барак, будинок був побудований давно, зараз дуже старий і похмурий. Дівчинка жила з матір’ю та молодшим братиком. Причаївшись за будинком Микита вирішив поспостерігати за Танею.
Щойно дівчинка повернулася зі школи, вона відразу ж почала носити воду в будинок. Таня ледве тягла важкі цебра води. Минула ще година, Микита все стояв біля будинку.
Цього разу дівчинка вибігла з цілим цебром брудної води, вилила її і знову втекла додому. За кілька хвилин Таня вийшла з дому з сумкою в руках і кудись поспішила. Микита вирушив за нею. Виявилося, що Таня поспішала забрати молодшого брата і забігти в магазин за хлібом.
Микита ледве встигав за Танею. Хлопець вирішив, що наступного разу він обов’язково простежить за дівчинкою краще, а поки що запитує хлопців у дворі про Таню та її родину.
Микита дізнався, що мама у Тані дуже хвора, сидить удома і не працює, а про неї та брата дбає Таня, та ще й працювати встигає. Підробляла Таня двірником, вранці мала територію біля будинку. Микиті сказали, що дівчинка всіх цурається і завжди відмовляється від будь-якої допомоги.
Дізнавшись про такі подробиці життя Тані, хлопець вирішив захищати дівчину в школі від кривдників. Після чергового скандалу, що його влаштувала вчителька Тані, Микита не витримав і вирішив за неї заступитися.
Наталю Петрівно, ви б хоч раз поцікавилися чому Сидорова вчасно до школи не приходить, – сказав хлопець вчительці. – Ви постійно її лаєте, а не знаєте, як їй доводиться жити.
Наталя Петрівна після таких слів перед усім класом навіть розгубилася і не знайшла, що відповісти, а Микита поспішив наздогнати Таню. Дівчинка стояла на ганку школи і гірко плакала, але коли Микита підійшов, вона вдала, що все гаразд.
-Не засмучуйся, – сказав Микита. -Не потрібна мені твоя жалість, – різко відповіла Таня і втекла.
Увечері, коли Таня прийшла до пункту прийому склотари, щоб підробити, вона зустріла там Микиту. Хлопець працював замість неї.
-Це моя робота, – сказала Таня. – Мені вона потрібніша, ніж тобі. -Та я просто тобі хотів допомогти, попрацювати за тебе, – пояснив хлопець.-Я й сама могла б, – відповіла дівчинка.
А вже все готове, тож давай додому і готуй уроки, зараз це важливіше, – сказав Микита із серйозним виглядом. – Гроші за мою роботу забирай та йди додому. Не відмовляйся від допомоги, я справді щиро бажаю тобі допомогти, можемо навіть разом позайматися.
У Тані в очах з’явилися сльози. -З Чого тобі мені допомагати? – недовірливо мовила Таня. -Давно ти мені подобаєшся, – наважився зізнатися Микита. Таня несміливо посміхнулася Микиті та від допомоги не відмовилася.
З того часу Микита став допомагати Тані у всіх її турботах та справах. Крім того, хлопець вирішив серйозно зайнятися Таніним навчанням, адже іспити були не за горами.
Після закінчення школи батьки обіцяли Микиті подарунок, який він сам вибере. Микита вирішив попросити у батьків путівку до оздоровчого санаторію для мами Тані, але батькам не сказав для кого потрібна ця путівка. Батько, звичайно, зрозумів, що просить це не для себе, але вирішив не відмовляти, вирішив, що для сина це дуже важливо, і він хоче комусь допомогти.
Після перебування в хорошому санаторії мамі Тані стало значно краще, вона повернулася дому і стала працювати на повну силу. Таня вирішила, що неодмінно допоможе мамі.
Вжп через 3 роки після школи, на зустрічі випускників Таня та її чоловік, як ви могли здогадатися, Микита, виходили з крутої машини. Все в них склалося. Бо підтримка найважливіша річ в житті.
