Подруга дуже погано зі мною вчинила, чим дуже образила, але тепер схаменулась і просить вибачення. Я знаю, що вона щиро кається, адже ми дружимо з нею з дитинства, але мені щось заважає її пробачити.
Я навіть бачити її не можу, не те, що розмовляти з нею, мене просто всю трясе від обурення, і боюся, що я теж не стримаюся і наговорю їй гидот у відповідь. Хоча, хоч як це дивно, не хочу її втратити.
Я сказала, що я емоційно не готова з нею розмовляти зараз, щоб замість примирення не вийшов новий скандал. Може, щоб зрозуміти один одного і вибачитися має пройти трохи часу.
Але Лера мене не зрозуміла і сказала, що вона свою частину виконала, вибачилася, а якщо я не хочу пробачити її, то розрив нашої дружби буде на моєму совісті. Для мене такий поворот став несподіванкою.
Вона як думає, що можна зробити людині боляче, наговорити образливих слів, і достатньо лише вибачитися і все знову стане добре? Мені складно пробачити і робити вигляд, що нічого не сталося, що все в порядку.
Мені здається, що тоді подрузі знову нічого не варто посваритися, коли можна так легко помиритися. Навіщо стримуватись і виявляти терпіння? Це ж не розбита чашка, що достатньо лише купити нову натомість і вибачитись.
Але емоційна шкода набагато болючіша, і пробачити її дуже не просто, тим більше, що від цього залежить подальше моє життя. Є речі, які самими вибачення не виправити. Так сталося й у нашому випадку.
Тепер подруга всім розповідає, що я надто горда і зарозуміла, і що без такої подруги вона обійдеться. Мені дуже прикро таке чути, коли винна вона. Не подумайте, що ми нерозумні підлітки нам по 38 років.
