Я ніколи не схвалювала жінок, які зустрічаються з одруженими чоловіками, але до своєї подруги Світлані, я ставилася поблажливо. Заміж вона не вийшла, а до 30 років завела собі коханця, він був одружений, і вона це знала.
Я ще тоді їй казала, що так вона втрачає останній шанс для створення своєї сім’ї, але подруга постійно говорила, що Юрко розлучиться з дружиною і вони будуть разом, але цьому Юрі весь час щось заважало піти з родини.
Спочатку дитина була маленька, потім вона пішла до школи, як же покинути, потрібна допомога, нехай трохи підросте, щоб могла зрозуміти батька. Потім у його сім’ї народилася ще дитина.
Світлані він казав, що дружина випадково завагітніла, як кинути її в такому стані, а потім із маленькою дитиною. Коли Світлані стукнуло 40 років, вона вже й сама зрозуміла, що Юра ніколи не втече від дружини і змирилася з цим.
Вона вже не стала вимагати цього від нього і наполягати. Тепер вона вже почала боятися, що він покине її, і вона залишиться зовсім одна. І це після того, як вона віддала йому стільки років свого життя.
Коли хворіли його діти, Світлана носилася аптеками за ліками, бо дружина доручила це Юрі, а він не зміг зробити це сам, був зайнятий, купувала його дітям подарунки, з тієї ж причини, що й ліки. І так усі ці роки.
Зараз нам уже по 50 років, подруга також зустрічається з Юрієм, у якого вже є онука, Свєті він навіть фотографії її привозить показати, а як же, не чужі. Я не засуджую його, просто чоловік скористався тим, що ще є такі жінки.
Їх обох це влаштовувало. Не думаю, що дружина всі ці двадцять років не підозрювала, що чоловік їй зраджує і хочу сказати, що ці обидві жінки заслужили таке ставлення до себе.
