– Я чоловік! Мені за правом все можна. А ти жінка, яких у мене багато буде, – Павло був звично спокійний, як і завжди, коли був упевнений у власній правоті.
– Та вже! Не очікувала! Думала, за нормального чоловіка виходжу заміж.
Саме так думала Інга, коли три роки тому прийняла від Павла пропозицію про заміжжя.
Не можна було сказати, що між ними були сильні почуття, кипіли мексиканські пристрасті або хотілося прожити з ним до кінця життя. Але він був серйозним, надійним, відповідальним, ґрунтовним.
Після півроку стосунків вона вирішила, що він цілком підходящий варіант для створення сім’ї. Сама Інга теж особливою емоційністю ніколи не вирізнялася. З хлопцями вона швидше нудьгувала. Усі вони були в чомусь “не ті”.
Один жадібний, інший нудний, третій самозакоханий павич. Її дивувало, як легко і швидко закохувалися подруги. Сама вона ніколи не відчувала настільки сильного почуття, щоб стрімголов, забувши про все на світі, мчати слідом за коханим.
З Павлом вони познайомилися на роботі. Інга прийшла в офіс після університету й одразу стала об’єктом уваги кількох молодих і не дуже молодих чоловіків. Їй робили компліменти, пригощали кавою, запрошували в кіно і на побачення. І тільки Павло просто підійшов і сказав, що вона буде його дружиною.
Треба сказати, Інга за всієї своєї ощадливості, дотримувалася правил виховання, прищеплених їй бабусею. А саме – не пускати у своє життя і ліжко людей випадкових, ненадійних, вітряних і несерйозних.
Саме тому невдовзі всі залицяльники розчинилися в тумані, бо розраховували на швидкоплинний флірт із молоденькою наївною дівчинкою, а Інга нарешті змогла зітхнути спокійно.
Однак, Павло здаватися не мав наміру. Він продовжував залицятися, запрошувати на побачення, дивувати. Дівчину надзвичайно вразило те, що він примудрявся знаходити взимку рідкісні квіти для неї.
Їй ніколи не дарували конвалії в грудні. Через півроку залицянь Павло справді освідчився їй і Інга відповіла згодою.
– Ну ти знаєш, з усіх варіантів він найкращий, – розповідала вона подрузі.
– Ой, я так за тебе рада! Адже ти серед усіх подруг найперша заміж виходиш, хоча, я думала, що ти в старих дівах залишишся, з твоїми-то запитами, – підколола її Юля, найближча подруга.
– Ну дякую! Умієш ти момент зіпсувати, – образилася Інга.
– Ну правда! Ти ж уся така правильна, серйозна. І тут на тобі, закохалася! Та ще так, щоб заміж покликали Ой, мені б твою рішучість… Я от ніяк не можу зрозуміти, хто з трьох залицяльників мені подобається більше.
– Юлю, ти як завжди! Скільки себе пам’ятаю, у тебе вічно ціла купа шанувальників і всіх ти кохаєш. Час вже дорослішати.
– У двадцять три? Ну вже ні! У Європі я б узагалі дитиною вважалася, – хихикнула подруга.
– У нашому віці час вже і сім’ю заводити, і кар’єру робити.
– Ну-у-у-у, ти як завжди, – Юля надула губки, – нічого веселого на думці. Як будемо готуватися до весілля? Розкажи, якою ти себе нареченою бачиш? У якому стилі буде весілля? У якому кольорі? Може, в стилі Гетсбі, це зараз останній писк! Або ні. Ми зробимо…
– Юлю! Заспокойся! Ніяких стилів. Ми просто розпишемося і відсвяткуємо в ресторані. Я не хочу гучного застілля на сто осіб і веселих гостей, що потім сплять обличчям у салаті.
– Зроби весілля без міцних напоїв.
– Юлю, давай ти свої ідеї відкладеш до свого весілля, гаразд? А я зроблю так, як хочу я і мій майбутній чоловік. Він поділяє моє бажання зіграти скромне весілля.
– Нудна ти, Інго! Адже потім пошкодуєш!
– Навряд чи! Та й для кого нам влаштовувати бенкет? У мене тільки бабуся, у чоловіка батьки і брат, який за кордоном живе і на весілля не приїде.
– А я?
– Ну так, і ти? Куди я без тебе! Все одно, виходить десяток людей! Ми чудово відсвяткуємо в ресторані, тихо, без помпезності!
Інга справді вважала весілля нерозумною тратою грошей, яких ні в неї, ні в бабусі, не було.
Після весілля молода сім’я зняла квартиру і зажила тихим сімейним життям. Але незабаром Інга зрозуміла, що холодність і не емоційність чоловіка зачіпають її куди сильніше, ніж вона хотіла б показати.
Навіть свекри, які прожили разом чверть століття, демонстрували одне до одного більше почуттів, ніж чоловік. Інга намагалася бути уважною і ніжною, але всі її старання розліталися, немов ударившись об стіну.
Так минуло півроку. Настало літо, пора відпусток.Павло та Інга поїхали в гості до його батьків. Ті жили в селі, досить далеко.
Цього разу компанію молодим збирався скласти молодший брат чоловіка.
У першу відпустку молодят Ігор приїхав один. Інгу вразило, наскільки брати відрізняються один від одного. Не зовні, за характером. Відкритий, веселий, добродушний Ігор був повною протилежністю замкненого й холодного брата. Цього разу Інга помітила, що брати між собою не дуже-то й дружні.
– Хлопчаки все життя як на змаганнях! Лише два роки різниці, а все життя змагаються! – журилася свекруха.
– А в чому вони змагаються, начебто в них життя зовсім різне. – дивувалася Інга.
– Та в усьому! Хто краще вчиться, хто швидше бігає, хто далі пропливе. Навіть на спір сусідні городи обносили. Скільки я за них наслухалася від сусідів, учителів!
– Треба ж, а по них і не скажеш, що були колись пустунами, – усміхнулася Інга.
– Це тільки так здається. Щоразу щось вигадували. А я дізнавалася, коли вже до мене приходили скаржитися на хлопців.
Зацікавлена Інга почала все частіше придивлятися до Ігоря. Він був копією брата, при цьому якоюсь більш привабливою.
Незабаром Інга зрозуміла, що їй подобається Ігор, навіть дуже подобається. Розуміючи, що відчуття, які спалахнули, можуть принести проблеми, вона придумала привід, щоб поїхати з села раніше.
Минув рік.
Інга намагалася не згадувати свою літню закоханість, вмикати голову, закликати на допомогу свій холодний розум, але виходило погано. Крім того, між братами несподівано налагодилися стосунки.
Ігор періодично приїжджав до батьків, просив приїхати і брата з дружиною, начебто всім разом допомагати стареньким родичам простіше.
Для Інги такі візити були справжнім випробуванням. Благо вона вміла контролювати свої емоції, принаймні, їй так здавалося.
Влітку чоловік знову запланував поїздку до батьків на всю відпустку. Інзі ця ідея вже не здавалася такою вже привабливою. Цілий місяць вдавати, що Ігор їй байдужий, ігнорувати його, намагатися не втратити обличчя – здавалося складним завданням. Тим більше, він переїхав ближче до батьків, і це її напружувало.
Тепер вона могла зрозуміти Юлю, яка вічно була закохана і не могла визначитися з вибором між кількома залицяльниками. Найскладніше було тримати все в собі, адже таку таємницю вона боялася довірити навіть близькій подрузі.
Інга з чоловіком приїхали до батьків на кілька днів раніше за Ігоря. Цього разу Ігор привіз дівчину, яку представив, як свою наречену. Інга постаралася придушити в собі укол ревнощів. Було важко спостерігати за тим, як брат чоловіка уважний до своєї коханої, намагається її всіляко порадувати, ніжно доглядає за нею.
– Ну що молодь, коли весілля? – одного разу запитав Павло в брата.
– Ну яке весілля? Ми молоді ще! Навіщо нам ця кабала. Встигнемо, правда, малюк? – Ігор ласкаво обійняв свою подругу.
Ця проста, здавалося б, дія, боляче відгукнулася в душі Інги. Їй шалено захотілося, щоб чоловік зробив те саме. Може, тоді б вона і не закохалася в його брата, змогла побороти цей потяг.
Вона страшенно ревнувала Ігоря до його дівчини. Здавалося, була б її воля, вона сама зібрала валізу собі та Ігореві, і поїхала б із ним світ за очі.
Найважче було те, що Ігор і з нею був досить милий, уважний. Цікавився її самопочуттям, привозив подарунки. Це була елементарна ввічливість, але Інга іноді ловила на собі його повні пристрасті погляди.
У такі моменти вона абсолютно не розуміла, що між ними відбувається. Здавалося, Ігор заграє з нею, при цьому на людях демонструє справжні почуття до своєї дівчини.
З нареченою Ігоря, Катею, в Інги склалися дружні стосунки. Секретів одне одному не розповідали, але Інга була впевнена, вони зможуть порозумітися в майбутньому і стати подругами.
За тиждень до від’їзду додому Інга помітила, що Катя віддалилася від неї, стала якась тиха, замкнута. Майже перестала розмовляти і намагалася не залишатися наодинці з нею.
Відпустка закінчилася. Їдучи додому, Інга зрозуміла, що не зможе продовжувати жити з чоловіком так, як раніше. Її почали дратувати його відстороненість і стриманість. Адже Павло поводився зовсім не так, як Ігор.
Інга стала сама не своя, пропав сон і апетит, було нестерпно перебувати поруч із чоловіком. У ньому все дратувало. Як він сидить, їсть, розмовляє. Інга могла відволіктися тільки на роботі, де вони з Павлом майже не перетиналися.
Щоб поменше бувати з чоловіком удвох, Інга вирішила знайти собі хобі поза домом. Вона вирушила до тренажерного залу, зайнялася бігом, аби рідше бувати в чотирьох стінах із ненависним чоловіком.
Увечері вона без сил падала в ліжко. Виконання подружніх обов’язків перетворилося на справжні тортури, адже зовні чоловік був схожий на брата, і щоразу на його місці Інга уявляла Ігоря.
Їй здавалося, що Павло всього цього не помічав. У всякому разі, не казав про це вголос. Вони взагалі майже перестали розмовляти, якщо не йшлося про побутові питання. Інга почала все частіше замислюватися про розлучення.
Нервове напруження, постійна втома і недосип зробили її грубою і запальною. Навіть Юля помітила, що завжди зібрана і серйозна подруга щось приховує.
– Інго, ти мені нічого не хочеш розповісти? – дівчата сиділи в кафе пізно ввечері.
– Ні, а що?
– Нічого особливого, просто я хвилююся за тебе. Видно ж, що тебе щось гнітить!
– Юлю, усе гаразд. Просто втомилася на роботі, – вкрай зажурилася Інга.
– Ти? Та в тебе завжди все по поличках розкладено. Та й не тягнеш ти роботу у звичайне життя. Що трапилося? Із чоловіком проблеми?
– І так, і ні.
– Як це?
– Начебто все добре, нічого не змінилося. Але мені здається, я помилилася у своєму виборі. Нам навіть поговорити нема про що.
Було видно, що Юля збита з пантелику таким зізнанням.
– Але тебе ж це не бентежило. Ти сама казала: головне, щоб надійний був, відповідальний. А всі ці почуття – дурниця. Хіба не так? Що змінилося?
– Нічого. Усе гаразд. Мабуть, просто втомилася, накотила нудьга.
Юля дещо зрозуміла, але говорити не стала. Інга за те й любила подругу, що та ніколи не лізла під шкіру.
Незважаючи на те, що жити з чоловіком було нестерпно складно, Інга так і не зважилася на розлучення. Вона зібралася з силами, взяла себе в руки і вирішила залишити всі думки про Ігоря десь там, далеко-далеко.
Однак, усі її плани полетіли в трубу, щойно вона побачила його, коли вони з чоловіком приїхали до його батьків на літо.
Ігор теж немов тільки й чекав їхнього приїзду. Все шукав приводу поговорити з невісткою, буквально пожирав її очима, намагався залишитися з нею наодинці. Цього разу він приїхав без Каті. На запитання Інги, чому без нареченої, сухо відповів:
– Вона мені більше ніхто. Не пройшла перевірку!
Що за перевірка і чому ціна їй – розставання, Інга уточнювати не стала. Вона була рада, адже тепер Ігор вільний. Хоча б не буде відкрито залицятися до іншої, тоді як Інга мучиться від ревнощів.
Не минуло й двох днів перебування в селі, як Ігор та Інга опинилися в ліжку. Сталося це несподівано. Інга схаменутися не встигла, як потрапила в любовний капкан.
Ігор немов медаль отримав – почав ходити королем, випнувши груди вперед. Тепер він не дивився на Інгу, як раніше, закоханим поглядом. Чоловік робив вигляд, ніби Інги більше не існує.
Зради могло й не бути, якби не Павло. Батьки збиралися в сусіднє село, провідати родичів. Нікого з молоді брати з собою не збиралися. Несподівано Павло сам зголосився поїхати з ними. Нібито, теж скучив за ріднею. Хоча й не знав там нікого толком. Та й не їздив ніколи.
Інга, побоюючись залишатися з Ігорем наодинці, запропонувала поїхати з ними.
– Навіщо? Тебе там ніхто не знає, – холодно зауважив чоловік.
– Ну ось і познайомимося! А може всі поїдемо? Ігорю, не нудно тобі буде одному сидіти вдома цілий день? – Інга хотіла, щоб він підтримав її.
Але Ігор, хитро посміхнувшись, відповів:
– Ні, я не поїду. За такої спеки тягнутися кудись не хочу, краще вдома відпочину. Та й тобі їхати зовсім нема чого. Якщо Павлу закортіло, нехай їде!
– Чого вам зі старими плестися? Сидіть удома, – батьки наче передчували, що в сім’ї старшого сина назрівають проблеми, тому не хотіли брати його з собою і залишати невістку з молодшим.
– Нехай залишаються, раз так хочуть. А я їду і крапка! – сказав Павло і вийшов на вулицю.
Увечері Ігор запропонував ігристого і подивитися хороше кіно. Але кіно автоматично скасувалося, коли інтерес до нього пропав в обох.
З одного боку, Інга була рада, що все нарешті сталося. З іншого, їй було соромно, що вона піддалася пориву і зрадила чоловіка. Тепер вона була твердо впевнена, що піде від Павла. Навіть якщо з Ігорем у них нічого не складеться.
Єдине, про що вона шкодувала, що дозволила собі з Ігорем до розлучення. Тепер вона могла стати причиною скандалу між братами.
Знала б вона, наскільки смішними і незначними будуть її душевні терзання пізніше, вона б дала собі дозвіл насолодитися моментом на повну.
Ігор виявився приголомшливим у всіх сенсах, міг би дати братові фору на сто очок уперед. Не дарма Інга останні півроку майже не дозволяла чоловікові торкатися до себе. Утримання безумовно вартувало того!
Вранці Інга вирішила у всьому зізнатися чоловікові, щойно він повернеться додому. Але насамперед хотілося з’ясувати питання з Ігорем, які в нього плани на їхні стосунки, що він узагалі відчуває.
З Ігорем поговорити їй так і не вдалося. Зранку він пішов кудись, потім півдня уникав розмови, а після приїзду батьків і брата став дуже жорстко жартувати над Інгою, натякаючи на те, що сталося вночі.
Інзі здавалося, що вона зараз провалиться крізь землю. Батьки переглядалися з побоюванням, розуміючи, що ось-ось вибухне буря.
Увечері брати пішли в магазин. Повернулися несподівано задоволені. Інга ніколи не бачила чоловіка таким щасливим. Здавалося, ніби йому повідомили довгоочікувану новину.
– Інго, збирайся, ми вранці їдемо! – сказав чоловік, навіть не глянувши на неї.
– Чому? Ми ж щойно приїхали. Я вчора пів вечора розпаковувала валізу, – сторопіла та.
– Ну а тепер запакуй! І уважніше, не залиш нічого. Ти сюди більше не повернешся.
– Чому? Що сталося?
– Ти мені зрадила. – спокій чоловіка був настільки приголомшливим, що Інзі стало не по собі. Наче він говорив про сторонню людину, не про свою дружину, з якою прожив три роки.Спеціально для сайту Stories
– Павло, вибач, я сама хотіла розповісти! Я… – Інга зрозуміла, у чому річ.
– Не обтяжуй себе поясненнями. Ти не пройшла перевірку, мені не потрібна така легкодоступна дружина.
– Яку перевірку? Ти про що? – і тут Інга згадала, що так само відповів Ігор на запитання про його подругу.
– Бачиш, ми з братом різні. Абсолютно! В одному ми схожі – любимо бути найкращими! З дитинства ми змагалися, намагалися з’ясувати, хто з нас кращий.
– З’ясували? – крізь сльози запитала Інга.
– Ні, здебільшого завжди була нічия. Так от, ми вирішили перевірити своїх жінок на міцність. Чесно кажучи, жодна перевірку не пройшла.
– І багато разів перевіряли? – сльози потекли по щоках.
– Так. Можу тебе привітати! Ти протрималася три роки. Рекорд! Катька слабенькою виявилася. Ледь не в перший день мені віддалася. Але суті справи це не змінює. Ти мені зрадила! Тому я з тобою розлучаюся.
Відразу кажу, претендувати ні на що не смій! Я в тебе відсуджу все. Жити з тобою далі не маю наміру, навіщо мені така пляма на репутації.Спеціально для сайту Stories
– Тобто, свою зраду ти вважаєш нормою, а мою – плямою на репутації? Хвацько ж ти розподілив! – Інга навіть не підозрювала, що її чоловік може виявитися таким хитрим, брехливим і розважливим.
– Я чоловік! Мені за правом все можна. А ти просто жінка, яких у мене багато було і стільки ж буде, – Павло був звично спокійний, як і завжди, впевнений у власній правоті.
Здавалося, його зовсім не зачіпав той факт, що вони були одружені, а тепер їхня сім’я розпадається. Головне для нього було те, що їхнє з братом парі триває.
– Та вже! Не очікувала! Думала, за нормального чоловіка виходжу, у нормальну сім’ю! Виявилося, ви там усі один одного варті! Не сімейка, а отруйне гніздо!
– Сімейку мою чіпати не треба. Батькам казати теж не раджу. У матері серце слабке. Я тебе розмажу, якщо їй погано стане. Тому скажу, що розлучення давно назрівало. Своїм знайомим можеш що завгодно розповідати, мені все одно. І ще, з роботи звільнишся, бачити тебе там не хочу. Мені така співробітниця не потрібна.
– Павле, ти машина без почуттів, емоцій і серця! Навіть я зі своїм холодним розумом, у шоці від тебе! – закричала Інга, збираючи речі.
Ходять чутки, що братам уже за шістдесят перевалило, і вони досі змагаються. Щоправда вже не з жінками (хто швидше вкладе в ліжко), а в шахових турнірах.
