Я завжди була дуже товариською дівчиною. У старших класах я почала спілкуватися з дівчинкою, і це переросло в багаторічну дружбу. Навіть коли ми обидві вийшли на роботу після інституту, намагалися не втрачати зв’язок.
Нас поєднувала і спільна компанія. Якийсь час подруга зустрічалася з одним хлопцем, а я з його другом. Через рік ми одружилися, а вона знайшла собі іншого хлопця. Все було як завжди.
Дружні посиденьки та розмови про жіноче. Здавалося, подругу все влаштовує у її житті. Вона знову була у пошуках хлопця. Але я за неї навіть не переживала. Нам було по 24 роки, часу попереду ще повно.
Я ніколи не звертала уваги на те, що я в більш вигідному становищі, ніж вона. Щоправда, все ж таки без хвастощів не обійшлося. Але, як подруга, вона мала мене зрозуміти.
Якось мені довелося залишитися у батьків на ніч, тому що я засиділася у них допізна, а їхати далеко. Написала чоловікові попередження і лягла спати. Наступного дня, коли я повернулася, на мене чекали цікаві новини.
Чоловік розповів, що приблизно через півгодини, як я лягла спати, до нас прийшла моя подруга у нетверезому стані. Чоловік впустив її і спробував допомогти. Він намагався дати їй води, але вона почала плакати.
Подруга скаржилася, що нікому не потрібна, що самотня і що їй дуже погано. Потім вона зізналася, що вже давно закохана у мого чоловіка. Як запевняє коханий, він відразу посадив її в машину і відвіз додому.
Переконався, що вона зайшла до квартири і повернувся в нашу квартиру. Хотів написати мені прямо на місці, але не хотів турбувати посеред ночі. Я була шокована поведінкою подруги.
Для неї це була дивна поведінка. Але те, що вона сказала взагалі ні в які ворота. Ми багато разів обговорювали наше особисте життя. Вона неодноразово казала, що мені пощастило з чоловіком.
Я сприймала це як дружні почуття, але не більше. Того ж дня я поїхала до подруги. Вона відповіла, що взагалі не пам’ятає щось подібне. Чоловік більше не хоче бачити мою подругу у нас удома. Кому вірити навіть не знаю.
Чоловікові немає сенсу мене обманювати, а ось їй… Тим більше, що вона заперечує. Хотілося б списати все на її стан того вечора, але слова просто так не говорять. Я почуваюся пригніченою.
Виходить, весь цей час подруга приховувала від мене свої почуття і чекала моменту, щоб підібратися до мого чоловіка. Адже я вважала, що вона — моя найближча подруга. Як тепер довіряти людям?
