Через три роки після того, як мама пішла у засвіти, навколо сімдесятирічного батька Наталії почала крутитися дама років на п’ять молодша за саму Наталію. Кохання та турбота у цієї дами до батька Наталії була неземна.
Наталю таке сюсюкання дратувало. Батько зовсім не був безпорадним. Вона всім виглядом показувала невдоволення, нова пасія, здавалося, навіть побоювалася Наталю. Їй все здавалося, що цій жінці треба лише вигода.
А гроші у батька були. Вони з матір’ю довго і важко працювали, заробили гарну пенсію, були гроші і на рахунках, були й акції. Крім того, велика квартира в центрі міста, заміський будинок, дорога машина.
Машина стояла в гаражі, тато вже не сідав за кермо, але й продавати її не хотів. Говорив дочці, ось помру, тоді й продаси. Через рік батько із цією дамою зареєстрували шлюб.
Наталя тоді посміхаючись тільки похитала головою: «Чим би дитя не тішилося, аби не плакало». Батько навіть для «молодої» дружини організував весільну подорож до Парижа. Він взагалі робив їй дорогі подарунки.
Треба віддати його дружині належне, вона не просила, не вередувала з приводу хотілок. Батько був щасливий. Після весілля «молода» дружина відчула себе господинею та попросила Наталю не приїжджати до «літньої резиденції».
Не сама, звісно, попросила, а передала через чоловіка. Наталя знизала плечима: «Як хочеш, тату. Але розповідай, що вона там творить». А роботи у будинку було багато. Будинок уже років п’ять потребував ремонту.
І нова господарка взялася за ремонт. Розвинула бурхливу діяльність. На фотографіях, що їх відправляв батько, виглядало гарно. Смак у його дружини був. Через три роки батько серйозно захворів.
Коли він остаточно зліг, Наталя запропонувала найняти доглядальницю, але дружина його відмовилася, сказала, що вона сама за коханим чоловіком доглядатиме. Не хотів, щоб дружина виносила за ним горщики.
Дружина батька не давала йому слова сказати. Коли вона батька пішла по ліки, Наталя запитала батька, чи вже час розказати цій дівиці правду, але він не хотів, бо думав, що вона його кине.
А сказати Наталя хотіла «мачусі», що все майно та рахунки належать не батькові. Батько користувався лімітованою карткою, на яку Наталя переказувала потрібну батькові суму.
Наталя не скупилася, і батько не відчував нестачі грошей. Мама, коли їй лікарі відвели зовсім небагато часу, переоформили все майно та рахунки на Наталю….
