У дитинстві мої дівчатка були дуже дружні, завжди горою одна за одну стояли, але зараз зовсім перестали спілкуватися….

Минуло вже майже 10 років, як я виїхала за кордон. Їхала не від хорошого життя, а щоб заробити грошей і допомогти своїм донькам. Вони в мене вже дорослі, але ми тільки втрьох на всьому білому світі.

Їхній батько вирішив жити для себе і фінансово ніяк не допомагає. Коли вони обидві вийшли заміж, я вирушила заробляти гроші. Варто сказати, що моїй старшій доньці дуже пощастило. Вона вдало вийшла заміж.

У неї чоловік пристойно заробляє. Є квартира і машина. Вона навіть на роботу ходить не заради грошей. Просто їй подобається займатися тим, що вона робить, а так живе як у Христа за пазухою.

А ось моїй молодшій доньці не так пощастило. Чоловік у неї хороший, живуть душа в душу. Ось тільки жили вони в будинку моєї свахи. Там великий будинок, у них була своя кімната.

Але кухня спільна, тому свекруха постійно доньці розповідала, яка вона погана господиня. Я й сама встигла пожити зі свекрухою, знаю, що це таке. Тому я і вирішила, що повинна молодшій доньці допомогти.

Перші п’ять років я відкладала кожну копійку. Працювала з ранку до ночі, щоб гроші зібрати. І накопичила пристойну суму. Коли повернулася, купила молодшій доньці квартиру.

У хорошому районі, поруч зі школою, щоб діткам було близько ходити. Адже в них за ці роки народилося троє дітей. Не новобудова, звісно, але будинок не старий.

Після цього потрібно було в будинку ще ремонт зробити, меблі оновити. Тож десь рік я віддавала всі гроші на те, щоб вони там облаштовувалися. Відтоді я так і живу: отримую 800 євро, з них 500 одразу відправляю молодшій доньці.

Ще 50 відправляю старшій, щоб не думала, що мати зовсім про неї забула. Мені на життя йде все, що залишилося. І я не скаржуся, ні. Заради цього я працюю. Ось тільки турбує мене одна річ.

У дитинстві мої дівчатка були дуже дружні, завжди горою одна за одну стояли, але зараз зовсім перестали спілкуватися. Якось запитала у старшої, як там молодша, то вона фиркнула.

Заявила, що я можу й сама подзвони молодшій доньці і запитати. Але ж живуть в одному місті, але зовсім не спілкуються. Не можу зрозуміти, у чому річ. Може, я в чомусь завинила?

You cannot copy content of this page