Два роки тому Гриша зв’язав себе шлюбними узами втретє.
Чоловік зустрів свою нинішню дружину Катю в кафе, де вона працювала керуючою. Часто навідуючись туди на обід, Гриша відразу помітив симпатичну співробітницю. Але довгий час не наважувався підійти. Він сумнівався, що така яскрава й упевнена в собі жінка не зверне уваги на скромного роботягу на кшталт нього, але Катерина сама проявила інтерес та ініціативу.
Одного разу вона підійшла до його столика і залишила записку з номером телефону. Через тиждень Гриша зателефонував, але запросити на побачення так і не наважився.
Катерина сама озвучила пропозицію зустрітися. Так почалися їхні стосунки. І незабаром ініціативна жінка переїхала до Григорія.
Вже через шість місяців пара офіційно оформила стосунки.
– Нам весілля не потрібне, – стверджувала тоді Катя. – Просто розпишемося і заощадимо на гостях.
– Може, влаштуємо невеличкий вечір хоча б для найближчих? – запропонував Гриша.
– Краще витратити гроші на себе – це буде приємніше, ніж годувати когось із почуття обов’язку.
– Це ж твій перший шлюб – невже не хочеться білої сукні та урочистостей? – наполягав Гриша.
– Я не особливо спілкуюся з родичами, тож вони цілком зможуть привітати нас телефоном, – відповіла Катерина. – І біла сукня ніколи не була предметом моїх фантазій. А ось власна квартира або подорожі світом – були.
Батьки Каті влаштувалися за кілька сотен кілометрів, тому вони рідко спілкувалися з дочкою. Мати ж Гриші, Анастасія Захарівна, жила поблизу і завжди підтримувала рішення сина.
Вона продовжувала телефонувати колишнім дружинам Григорія. А також обожнювала свого онука від другого шлюбу сина, який залишився жити з матір’ю.
Уперше Гриша одружився незабаром після повернення з армії.
Його обраницею була дівчина, з якою зустрічався зі шкільних років. Але вже через два роки стало зрозуміло, що в побуті вони не сходяться.
Гриша, вихований матір’ю наодинці, звик до чистоти і порядку. Тоді як Люба, яка виросла в багатодітній родині, вважала безлад абсолютно нормальним явищем. Вона добре готувала, але не любила займатися домашніми справами. Які, зрештою, взяв на себе Гриша.
Через два роки Люба зізналася, що ще не готова до сімейного життя.
– Гришо, вибач, але мені нудно вдома сидіти. Я гуляти з друзями хочу, тусуватися. Схоже, я не нагулялася ще.
Друга дружина Григорія, Ірина, була повною протилежністю Люби.
Дбайлива й хазяйновита, вона подарувала йому сина. Однак і тут стосунки не склалися – Іра занадто багато часу приділяла турботам про дім і численних родичів. Вона могла тижнями жити у хворої тітки. Або приймати в себе далеку рідню, щоб ті могли зекономити на готелі.
– Іро, у тебе ж є чоловік і син – навіщо ти живеш проблемами своєї рідні? – ображено запитував Гриша. – Мені дружина потрібна, а не сусідка по квартирі.
Синові було дванадцять, коли вони прийняли рішення розлучитися. Проте Гриша підтримує контакт із сином і колишньою дружиною. А Ірина зберігає дружні стосунки зі свекрухою.
– Синку, ти ж збирався відпустку взяти, – прийшла в гості Анастасія Захарівна. – Можливо, варто з’їздити на море або хоча б відпочити на дачі тиждень-другий.
– Мамо, ми вирішили відкласти плани на відпочинок до осені і поїхати у відпустку в оксамитовий сезон. А поки я збираюся добудувати лазню на дачі.
Анастасія Захарівна запропонувала з’їздити в суботу і допомогти вибрати потрібні матеріали.
– Ну, що ви в цю лазню вчепилися, – втрутилася в розмову Катерина .- Вам уже для судин небезпечно в лазні паритися. Не кажучи вже про вартість лазні. Так ми й без відпустки залишимося зовсім.
– Ось я і запропонувала допомогу в купівлі матеріалів, щоб вам не так накладно було лазню будувати.
– Допоможіть краще просто грошима. Лазня – це злив бюджету.
– Катерино, це я лазню вирішив добудувати, а не мама. Це не обговорюється!
Катя невдоволено стиснула губи. Після весілля саме вона взяла під контроль сімейний бюджет. Григорій щомісяця передавав їй усю свою зарплату, залишаючи собі лише четверту частину. Катя ж на себе витрачати гроші не шкодувала.
Вона регулярно відвідувала косметолога і оновлювала і без того чималий гардероб. Жінка стверджувала, що її зовнішній вигляд важливий для роботи в кафе.
– Якби не твої постійні витрати на одяг, то ви б давно вже на море накопичили, – заявила якось Анастасія Захарівна.
– Якщо не матиму гарного вигляду, то мене звільнять – ви хіба не розумієте? – парирувала невістка. – Це ви з онуком постійно гроші з Гриші тягнете. То лазню дурну придумали. То Гриша сина балує.
– Так це ж рідна дитина – як не балувати? – здивувалася свекруха.
– Йому 16 років – яка ж це дитина?
У стосунках із сином Григорій продовжував виконувати свої зобов’язання, незважаючи на невдоволення дружини. Між подружжям часто виникали суперечки через фінансові питання. Особливо коли йшлося про подарунки або додаткові витрати на сина.
Цього разу у них стався серйозний конфлікт через бажання Гриші купити синові планшет.
– От ще! Нехай його мати планшет купує. Чи ти вже й колишніх утримуєш? Досить уже!
– Катерино, не кажи дурниць! Я тебе відразу попередив, що в мене є син, і на ньому економити я не збираюся. Ми це обговорювали.
– Мамі лазню будуєш! Синові дорогі подарунки купуєш! Значить, на мені тоді заощадити вирішив? Гроші на планшет не дам – забудь! – відрізала дружина.
Подружжя посварилося і кілька днів не розмовляло. На знак помсти Катерина перестала готувати і закуповуватися продуктами, змушуючи чоловіка помиритися на її умовах.
У цей час Гриша відвідав матір і поділився з нею своїми переживаннями через сварку з Катею.
– Спробуй поговорити з нею спокійно. Можливо, ти втомлюєшся на роботі й не контролюєш емоції, – радила Анастасія Захарівна.
– Уже не уявляю, як спілкуватися з нею. Раніше я не звертав уваги на тягу Каті до накопичення і жагу до контролю. Мене навіть влаштовувала її хазяйновитість.
Але тепер мені здається, що я випрошую гроші у дружини, немов вона мене утримує. Не знаю, як бути – сил більше немає…
– Ти завжди був занадто м’яким, синку. Візьми контроль у свої руки. Скажи, що тепер будеш сам керувати сімейним бюджетом і робити покупки. А я додам на планшет, не переживай.
– Ти маєш рацію, час із цим зав’язувати.
Анастасія Захарівна була економною, але не скупою жінкою. У неї було дві квартири: одна – для проживання, друга – для здачі в оренду. Вона дісталася у спадок від матері. Дохід від оренди жінка витрачала на сина й онука.
Катерина продовжувала висловлювати невдоволення мовчанням і порожнім холодильником. У день зарплати Гриша заїхав у магазин, закупив усе необхідне і ввечері приготував вечерю.
– Звідки продукти? – запитала Катя.
– З магазину, – недбало відповів Григорій.
– Ти не перевів мені гроші – сам усе купив? А решта де?
– Усе, що заробляю, залишатиметься в мене. Приєднуйся до вечері або готуй собі сама.
– А це що за коробка? – помітила Катерина.
– Планшет, який я подарую синові.
– Проти мене вирішив піти, так? – злобно сказала Катя, грюкнувши дверима.
Ще тиждень минув у напруженій обстановці. Катя перестала прибирати і готувати, навмисне влаштовуючи безлад. Гриша все виконував сам, намагаючись знайти з дружиною компроміс – але розмови переростали в скандали.
Катерина продовжувала влаштовувати безлад, вимагаючи вибачень і повернення до колишнього розподілу сімейного бюджету.
– По-старому вже не буде! – стверджував Григорій, – Або обговорюємо нові умови, або розлучення.
– Хочеш розлучитися? Без проблем! Але ти з’їдеш!
– Взагалі-то це моя квартира.
– А я твоя дружина! Забудь про свою квартиру! Чи ти мене на вулицю хочеш вигнати? Ми ж із тобою так добре жили – давай усе повернемо. А не хочеш по-старому, можеш іти квартиру собі знімати.
Гриша розумів, що Катерина провокуватиме його щодня. А прогнати дружину в нього справді не вистачить характеру. Анастасія Захарівна співчувала синові, але не знала, чим допомогти. Вона теж не вирізнялася скандальністю.
– Я вже сам думаю про розлучення, – ділився Гриша з матір’ю. – Але якщо квартиру їй не залишу, вона ж мене з-під землі дістане і не дасть жити спокійно.
– Синку, давай я до тебе переїду? – запропонувала Анастасія Захарівна. – Буду займатися прибиранням і готуванням. Адже Катерина не любить мою довгу присутність. Може, і жити зі свекрухою не захоче. Обіцяю, сварок не буде.
Цей хитрий план вирішили втілити в п’ятницю.
Гриша допоміг матері зібрати речі і перевіз її до себе. Коли Катя повернулася додому, вона побачила три валізи і свекруху, яка із захватом пила чай на кухні.
– Як це розуміти? – з подивом поцікавилася Катерина в чоловіка.
– Вирішила влаштувати капітальний ремонт у квартирі, – пояснила Анастасія Захарівна. – Поки ремонтую, буду жити з вами.
– Чому б вам не перебратися на дачу? Адже літо в розпалі!
– На дачі далеко й нудно, а тут із вами веселіше, – лукаво відповіла свекруха.
Щоранку Анастасія Захарівна вставала о шостій, щоб приготувати синові сніданок із його улюбленими млинцями. Невістка ігнорувала кулінарні старання свекрухи, посилаючись на дотриману дієту і шкідливість борошняного.
Вечорами Катерина любила дивитися серіали, але тепер вітальню зайняла свекруха. А в спальні Григорій проводив час із ноутбуком.
Катя злилася, але чоловік і свекруха намагалися не помічати її роздратування. Так і прожили майже місяць як сусіди.
– Синку, заскочи за мною в магазин після роботи, – у понеділок увечері попросила Анастасія Захарівна сина. – Набрала багато всього, не зможу донести до дому.
Григорій заїхав за матір’ю, завантажив покупки в машину і вони вирушили додому готувати вечерю. Удома Каті не було. На дзеркалі у ванній красувався напис, залишений червоною помадою: “Я подаю на розлучення”.
Дружина пішла, забравши не тільки свої речі, а й постільну білизну, столові прилади, блендер, тостер і навіть капсули прального порошку.
– Сподіваюся, вона знає, що робить, – сказала Анастасія Захарівна.
– Вона завжди берегла свою зарплату, мамо, тож точно не пропаде, – відповів Григорій.
За літо Григорій закінчив лазню і став проводити на дачі всі вихідні. З Катею вони розлучилися і не спілкувалися, поки в неї не закінчилися гроші. Тоді вона дзвонила і просила вибачення, сподіваючись на відновлення стосунків.Спеціально для сайту Stories
– Важко жити на одну зарплату, любий. Ти ж завжди своїх дружин утримував, я знаю. Може, знову з’їдемося? Або… Утримуй мене, як і минулих дружин!
– Катерино, я синові допомагаю, а не колишній дружині. А в нас із тобою дітей немає. Ми тепер чужі люди.
Григорій раптово усвідомив, що Катя ніколи його не кохала. Але турбувала його лише одна думка – у нього вже три невдалі шлюби за плечима, а він усе ще самотній.
– Буде і на твоїй вулиці свято, синку, – говорила в такі хвилини Анастасія Захарівна. – Чергове! – і лукаво посміхалася.Спеціально для сайту Stories
