Поки наша дочка росла, ми з чоловіком збирали гроші на її майбутнє. Після закінчення школи ми подарували нашій Тані двокімнатну квартиру.
Гроші на житло ми накопичували 15 років, тож і квартиру вибрали хорошу, у центрі міста. Спершу Таня рідко там бувала. То з друзями на вихідні зайде, то зрідка була там сама.
На останньому курсі університету Таня вийшла заміж і разом зі своїм обранцем вирішила продати квартиру. Не знаю, навіщо їм це було потрібно, але Таня з Вовою додали грошей та розміняли двокімнатну квартиру, яку ми подарували дочці, на простору трикімнатну.
У шлюбі Таня та Вова прожили два з лишком роки. За цей час дітей у них не з’явилося, а стосунки лише погіршувалися. Моя дочка дзвонила в засмучених почуттях і говорила, що більше не може жити з цією людиною. Востаннє, коли ми з Тетяниним батьком заїжджали відвідати дочку, не могли не помітити прірви між ними.
Будь-яка дрібниця могла вивести Таню з себе, а Вова мовчки ігнорував її. Навіть при нас діти не підбирали слів і висловлювали одне одному все, що вони думають. Тоді я зрозуміла, що їхній шлюб приречений на розлучення.
Дочка подала на розлучення за два тижні після того випадку. А я була стурбована. З одного боку, я раділа, що Таня зважилася на такий серйозний крок. З іншого боку, тепер доведеться ділити спільно нажите майно. А це квартира!
Коли Таня оголосила про розлучення, Вова сказав, що майно вони ділитимуть порівну. У мене перехопило подих. Вартість двокімнатної квартири та якийсь мізерний відсоток, який додав Вова, не коштує половини трикімнатної квартири. А тепер він забирає буквально те, на що ми з чоловіком збирали 15 років.
