Він помилився, проміняв мене на іншу, а потім зрозумів, що надійний і спокійний шлюб він не хоче міняти на інтрижки з молоденькими дівчатами

У той день чоловік повернувся додому пізно. Я після роботи приготувала йому вечерю і чекала чоловіка до ночі.

Коли Андрій прийшов, він машинально заглянув в холодильник, дістав звідти свіжий салат. Нагрів собі картоплю з м’ясом і сіл їсти. Я мовчки дивилася на нього, чекала, що він пояснить, чому так затримався сьогодні.

Коли Андрій закінчив вечеряти, він підізвав мене до себе. Сказав, що нам треба серйозно поговорити. У мене не було сил на розмови, адже весь вечір я себе мучила переживаннями, що могло трапитися з моїм чоловіком. Дзвонила йому разів 5, він не відповідав.

Загалом, він сказав, що закохався в дівчину і тепер хоче розлучитися зі мною.

Після 5 років чудового, як я думала, шлюбу, такі ось новини посеред ночі. До ранку я вже не могла заснути. Я не стала чекати, поки чоловік зволить оформити документи, і подала на розлучення відразу ж.

Він зібрав свої речі і переїхав до коханки. Вдома стало порожньо, я перестала готувати і намагалася затримуватися на роботі допізна, щоб не приходити в порожній дім.

Рік ми не бачилися і не зідзвонювалися. Я з головою поринула в роботу, отримала підвищення. Замість куховарства зайнялася йогою, потихеньку я почала відпускати ситуацію, майже пробачила Андрія. І тут він заявляється на поріг одного прекрасного дня. Сумний якийсь, з проханням пожити у мене пару тижнів.

Я заварила чай, ми довго говорили, ділилися всім, що сталося в нашому житті за останній час. Андрій зізнався, що сумував за мною весь цей час, не міг мене забути. Через це зіпсувалися відносини з новою дівчиною, і вона від нього пішла, не отримавши належної уваги. Я слухала його розповідь і розуміла, що не хочу ні з ким більше будувати відносини заново і зближуватись так, як зблизилась з Андрієм за ті 5 років.

Він помилився, проміняв мене на іншу, а потім зрозумів, що надійний і спокійний шлюб він не хоче міняти на інтрижки з молоденькими дівчатами. Він порівняв життя з дорослою самодостатньою жінкою і співжиття з незрілою вертихвісткою. Без цього він би не знав, що втрачає. А потім зібрався з силами і прийшов до мене.

У той день він відразу зробив мені пропозицію одружитися. Уже два роки ми разом, і у нас все добре. Андрій до мене дуже уважний, ніколи не затримується допізна, задаровує мене подарунками та квітами.

Він став ще ніжнішим і дбайливішим з часів нашого попереднього шлюбу. До слова, пропозицію я не прийняла. Поки нам добре разом, ми цінуємо кожну мить. І так навіть краще.

You cannot copy content of this page