— Вона не могла так змінитися! — Побачивши колишню дружину, Ілля втратив дар мови
— Ні, це не може бути вона. Ніколи не повірю, що Дарина так змінилася. — Ілля завмер перед вітриною дорогого ресторану і потайки спостерігав за своєю колишньою дружиною.
Розкішна блондинка сиділа біля вікна і задумливо писала щось на ноутбуці. Офіціант приніс келих свіжовичавленого соку і тістечко, прикрашене малиною і полуницею.
— Як вона так добре виглядає? І звідки у неї на руці такий модний браслет. Явно коштує купу грошей. — Ілля прикусив губу і відійшов убік, щоб жінка його випадково не помітила.
***
Ілля і Дарина познайомилися шість років тому. Ілля тільки закінчив інститут і влаштувався у відому будівельну компанію. Його кар’єра швидко набирала обертів.
Якось на виставці обладнання Ілля познайомився з приємною дівчиною, яка працювала біля одного зі стендів.
— І що ти забула поруч з цими екскаваторами? Ходімо краще кави вип’ємо. — Весело запропонував чоловік.
Вони розговорилися. Привітна і тиха Дарина відразу сподобалася Іллі.
“— Ось така дівчина мені і потрібна. Не сперечається, з усім згодна. З неї вийде ідеальна покірна дружина.” — Думав чоловік.
“— Звичайно, трохи товстувата… Але хто заважає відправити її в спортзал? А якщо після появи дитини її рознесе, то я заведу коханку.” Чоловік простягнув дівчині стаканчик з кавою.
— І що ти тут забула на виставці? — посміхнувся Ілля, коли вийшов з Дариною на вулицю.
— Взагалі-то я пишу оповідання і мрію стати сценаристом. — Дарина збентежено посміхнулася і подивилася на Іллю великими блакитними очима.
— Я тільки закінчила літературний. Поки що тільки освоююся в професії. А за оренду якось треба платити.
“— Відмінно. У неї нічого немає. З цієї сірої мишки можна зліпити що завгодно. Буде мені готувати, за будинком доглядати, дітей виховувати. І слухатися мене беззаперечно.” — Подумав Ілля і відразу почав хвалитися.
***
Ілля взяв у кіоску на сусідній стороні вулиці каву, сів на лавочку і продовжив спостерігати за Дариною. Коли Дар’я вийшла на вулицю, Ілля знову не повірив своїм очам.
Граціозна хода, норкова шуба… Чоловік і подумати не міг, що за три роки Дарина так зміниться. А коли Дарина сіла в шикарний спортивний автомобіль… Чоловік втратив дар мови.
— Вона не могла так змінитися. Точно знайшла собі багатого чоловіка. Іншого пояснення немає. — Ілля залпом допив гарячу каву і щосили стиснув стаканчик.
А Дарина тим часом поїхала в невідомому напрямку.
Того вечора Ілля довго не міг заснути. Після розриву Дар’я заблокувала його в соцмережах. Не витримавши, Ілля створив новий акаунт, щоб подивитися її фотографії.
Заздрість, ревнощі, ненависть, лють… Тієї ночі чоловік,пережив всю гаму негативних емоцій.
— Та не могла ти так змінитися… Ти ж була ніхто і звати тебе було ніяк. Я тебе підібрав без грошей, без квартири, без зовнішності… Звідки ці розкішні фотографії? — Ілля з обуренням розглядав, як його колишня дружина витончено позувала в кращих світових готелях, купувала собі дорогі сумки і прикраси…
— Кілограмів десять точно скинула… Звідки такі апетитні форми? Пластичні операції? Чи з спортзалу не вилазиш? — Ілля гнівно стиснув телефон.
***
Вранці Ілля випадково згадав одну з розмов з Дариною.
— Якась нісенітниця. І хто це читає. — Прочитавши нову розповідь дружини, Ілля похитав головою.
— На смак і колір … — Боязко відповіла Дарина. — У мене вже є поціновувачі моєї творчості.
— Поціновувачі? — Ілля посміхнувся… — Ну, у кого немає мізків, тому, може, такі оповідання і подобаються.
— Ілля, навіщо ти так… — Тремтячим голосом відповіла дружина. — Ми вже рік разом, а ти ніяк не можеш прийняти, що у мене може бути щось своє. Та й навіщо знецінювати те, що мені дороге. Я ж не критикую твою роботу, на якій ти цілодобово пропадаєш?
— Ось саме. — Вигукнув Ілля. — Якби ти як нормальна дружина допомагала мені з роботою, я б набагато менше часу проводив в офісі.
А що, це ідея. — Ілля підхопився з крісла. — Реально, досить займатися тим, що не приносить нашій родині користі. З цього дня ти більше не пишеш оповідання, а допомагаєш мені з роботою.
— Як це я більше не пишу оповідання? — Дарина завмерла біля вікна. Вона була в шоці від слів чоловіка.
— А ось так. Погралися і досить. Якщо ти хочеш зберегти нашу сім’ю, а заразом зробити так, щоб ми жили ще краще… Ти негайно зав’язуєш з безглуздою писаниною і починаєш мені як слід допомагати. — Ілля гнівно подивився на дружину
.
— Але, Ілля, в цих оповіданнях моя душа… Я не можу просто так поховати справу всього життя… — Очі Дарини потонули в сльозах.
— Мені байдуже. Це реально нікому, крім тебе, не потрібно. На даний момент ти як особистість марна. Тому починай вже приносити мені користь. Кожен день я буду давати тобі список завдань, і ти їх будеш для мене виконувати.
— Ну я ж у цьому нічого не розумію… Навіщо ти забираєш моє… Те, що для мене важливо… — Дарина схлипнула і відвернулася.
— Невдячна. Я тебе рік утримую. Живеш у моїй квартирі на всьому готовому. Подарунки тобі купую, на море возив. — Випалив Ілля. — Або будеш мені допомагати в моїй роботі, або можеш валити на всі чотири сторони.
Тебе ніхто силою не тримає. Якщо тобі щось не подобається, двері он там. — Помовчавши, додав чоловік і жестом показав на двері.
Дарина залишилася.
— Допомагати з роботою, так допомагати з роботою. — Дарина витерла рукавом сорочки заплакані очі і вимкнула комп’ютер. Більше Ілля ніколи не бачив, як його дружина писала оповідання.
***
Минув рік. Ілля обзавівся зв’язками і капіталом. Щось накопичив, щось йому дісталося від продажу бабусиної квартири… Чоловік відкрив свою будівельну компанію.
З ранку до вечора Дарина допомагала чоловікові. Працювала з документами і презентаціями, керувала робітниками, організовувала для чоловіка ділові зустрічі…
Ще через рік Ілля побудував котеджне селище і заробив непогані гроші. Чоловікові все подобалося у стосунках з Дариною. Все, крім її зовнішності.
На тлі безперервного потоку роботи і постійного стресу Дарина пристрастилася до солодкого. Дружина почала стрімко набирати вагу.
— Куди я з цією свиноматкою піду? Мені соромно з нею вийти в світ. Вона і до весілля була не маленька, а тут її рознесло так, що дивитися нудно. — Скаржився Ілля другові в барі.
— Ну так, дивне видовище… — Побачивши фотографію, відповів друг.
— Значить, настав час Дарині пересісти на лаву запасних… — Випивши пінного, Ілля встановив на телефон додаток для знайомств.
— Я, звичайно, думав, що заведу стосунки на стороні, коли Даринка дитину на світ приведе, але, Боже мій, вона стала реально огидною. Аж противно.
Заміна знайшлася швидко. Спортивна Оксана вже на першому побаченні погодилася стати новою супутницею Іллі. І віддалася йому одразу.
На відміну від Дарини, Оксана була більш вимогливою.
— Тобі ж подобається, як я виглядаю… — Ласкаво шепотіла дівчина на вухо Іллі в затишних апартаментах з панорамним видом на нічне місто. Які Ілля спеціально орендував на тривалий термін для таємних зустрічей і плотських утіх.
— Звичайно, подобається… — Ілля ласкаво водив пір’їнкою від подушки по спині дівчини.
— Думаю, на перший час трьохсот тисяч мені вистачить. Зачіска, манікюр, косметолог, спортзал… — Оксана почала перераховувати, на що їй потрібні гроші. Але Ілля не слухав…
Він просто милувався її красою і точно знав, що може дозволити собі новий рівень успіху.
Через місяць Оксана витіснила з серця і думок чоловіка Дарину. Ілля був настільки захоплений апетитною брюнеткою, що практично не повертався додому, де щовечора на нього чекала дружина.
— Я тобі тут макарони приготувала з твоїм улюбленим соусом песто… Сама соус зробила. Все як ти любиш… — Дарина привітала Іллю, коли той повернувся після тижневого відпочинку з Оксаною. — Як відрядження?
— Нормально. — Буркнув Ілля.
— Їсти не буду. — Чоловік скривився. — Давай краще до роботи. Як у нас справи? — В очах Іллі Дарина перетворилася на звичайного співробітника його фірми. При тому, що Дарина працювала безкоштовно, Ілля був з нею особливо вимогливим. Вимагав від неї більше, ніж від будь-якого іншого співробітника.
Через місяць Іллі стало огидно бачити Дар’ю і в офісі. Справи у Іллі стали йти гірше. Чи то він менше часу став приділяти роботі… Чи то в рази зросли витрати особистого плану… Чи то доля…
У будь-якому випадку контракти почали відпадати, партнери йти… У всіх бідах і невдачах Ілля звинуватив Дар’ю і зі скандалом розлучився.
Чоловік зробив так, що дружина при розлученні не отримала ні копійки. Ілля за один день виставив Дар’ю за двері.
І ось через три роки… Ілля не міг повірити своїм очам…
***
– Судячи з геолокації на фотографіях, вона тепер проживає в крутому районі міста. Мабуть у якогось багатія… — Ілля сидів на кухні і міркував вголос.
— У мене якраз там поруч будуть переговори з інвестором. Будинок Дарини по дорозі… Заїду хоч, подивлюся… Щось мені це все не подобається. Не може сіра миша ось так розквітнути і перетворитися на троянду. — Ілля відпив кави.
Раптово на телефон прийшло повідомлення від Оксани, яку Ілля відправив з матір’ю відпочивати в Емірати.
” Ілля, нам краще розлучитися… Я зустріла іншого. Нічого особистого. Це був чудовий досвід. Речі забере подруга.”
— І це за мої гроші! Я тобі оплатив поїздку! Ти взагалі думаєш, що написала. — Ілля розлютився. Тремтячими руками чоловік написав Оксані гнівне повідомлення. Озвавши жінку найгрубішими словами, які тільки знав у житті.
” – Ілюшо, ти зараз на емоціях. Розумію. Як приймеш неминуче, обов’язково спокійно поговоримо. А поки я тебе тимчасово заблокую. Пристрасті і скандали погано впливають на мою красу.” — Проспівала Оксана в голосовому повідомленні і тут же заблокувала номер Іллі.
***
Отримавши відмову від інвестора, в огидному настрої, сам не знаючи навіщо, Ілля приїхав в елітне селище, де проживала його колишня дружина. Просидівши пару годин в машині, Ілля дочекався, як розкішна машина і її господиня під’їхали до потрібного будинку.
— Ілля, а що ти тут робиш? — Дар’я в розгубленості підійшла до воріт, коли Ілля тричі наполегливо подзвонив у двері.
— Та ось, прийшов подивитися, як ти влаштувалася в житті… — буркнув Ілля.
По обличчю Дарини чоловік побачив, що жінка насторожилася. Іллі дуже хотілося зсередини подивитися нове життя Дарини і дізнатися подробиці. Тому зменшив тиск.
— Я насправді вибачитися приїхав. Я тут багато чого усвідомив за той час, що тебе не було… Якось некрасиво все вийшло… — Ілля підібрав якісь слова, схожі на причину приїзду.
— Некрасиво? — Дарина посміхнулася і похитала головою. — Ти заборонив мені займатися улюбленою справою. Я два роки на тебе безкоштовно працювала… А ще готувала, прибирала, доглядала за будинком. Вірила в тебе, коли всі говорили, що в тебе нічого не вийде… А потім ти виставив мене за двері в один день.
Ну давай, Ілюшо, вибачайся. — Дарина схрестила руки на грудях.
— Може, хоч в будинок пустиш? Тут якось ніяково… — Ілля подивився собі під ноги і штовхнув невеликий камінь.
— Може, і впущу… — У душі Дарина не проти була втерти своїм успіхом носа колишньому чоловікові. Який так жорстоко з нею вчинив.
— Ну і хороми у тебе… — Ілля із заздрістю окинув простору вітальню. — Зізнайся, хто тебе утримує? Працею праведною не наживеш палат кам’яних.
— Ніхто не утримує, Ілюшо… Я все сама купила. — Дарина пройшла на кухню.
— Брешеш… — Збуджено вигукнув Ілля і прослідував за жінкою.
— А чому ти дивуєшся? Або, на твою думку, я не гідна здійснити свої мрії? — Дарина поставила перед чоловіком склянку з водою.
— Але як… — Як ти могла за три роки так змінити зовнішність… Як ти могла почати так багато заробляти, щоб ось так жити… — Ілля в подиві покрутив склянку.
— Я повернулася до оповідань, а точніше до сценаріїв. Написала пару пілотних серій для декількох кінокомпаній і… Вони не вважали, що моя творчість дурниця. — Дарина посміхнулася і поправила волосся.
— Сьогодні я одна з найвідоміших сценаристів у країні… Серіали та фільми за моїми сценаріями показують на різних каналах. — Скромно додала колишня дружина.
Наскільки я пам’ятаю, ти прийшов вибачитися. — Дарина сіла навпроти Іллі.
Є інформація, що найкраща помста… Це перемогти ворогів своїм успіхом. У той момент Ілля був повністю розчавлений. Водоспад злості знову накрив його з головою.
Розрив з Оксаною, відмова інвестора дати гроші на нове селище… Запаморочливий зліт колишньої дружини… Іллі терміново потрібно було знайти крайнього. Потрібно було терміново на комусь виплеснути гнів.
— Ти ж була сірою мишкою, некрасивою, без таланту, без зв’язків, без квартири… У тому, що ти всього досягла… У цьому тільки моя заслуга. Це я тобі поставив мізки на місце і навчив життя… — Тихо промовив Ілля.
— Половина твого успіху і твоїх грошей належить мені.
— Ілля, це не дуже схоже на вибачення. — Дар’я посміхнулася. — Єдине, в чому ти мені допоміг, це в тому, що показав мені, якими підлими бувають люди.
Ти від мене нічого не отримаєш, до того ж тобі вже час. — Дар’я встала і рішуче вказала Іллі на двері.
— Ти що, не зрозуміла. Ти мені прямо зараз відкриєш сейф або де ти там зберігаєш гроші і віддаси половину. — Ілля в мить повністю втратив контроль. Чоловік міцно схопив Дар’ю за лікоть і потягнув її до вітальні.
— Пусти, боляче! — Викрикнула колишня дружина.
— Сіра миша повинна завжди залишатися сірою мишею. — Процідив крізь зуби Ілля і грубо штовхнув Дарину на диван.
— Швидко кажи, де сейф і гроші? Або ти живою звідси не вийдеш. — Ілля схопив з каміна поліно і став грізно наближатися до Дарини.
— Самотні жінки заводять кішок… — Дарина потерла лікоть, пильно подивилася в очі Іллі і посміхнулася. — Але я не всі жінки, я інша.
— Та плювати, яка ти, Даша… Якщо ти мені не віддаси зараз половину грошей, я тебе… — Злобно прошипів Ілля. Очі чоловіка налилися кров’ю.
— Дуже даремно, що тобі байдуже, Ілюшо… Тому що замість кішок я завела собак… — Дарина знову посміхнулася і подивилася кудись позаду Іллі.
— Ти ж ще не знайомий з Чіллі і Віллі.
Ілля обернувся. Два великих добермана стояли в метрі від нього і пронизливо розглядали з усіх боків. У Чіллі недбало капала слина на холодну мармурову підлогу. Віллі навіть не треба було гарчати, він уже все зрозумів.
— Чіллі, Віллі, грабіжник. Фас! — Голосно викрикнула Дарина.
Ах, якби ви в той момент бачили обличчя Іллі. Цей кадр зробив би ваш день. Як Ілля в мить втратив впевненість… Як він ковтнув слину. Як благально подивився на Дарину…
Добермани з ранку були голодними… Дар’я якраз збиралася їх погодувати перед тим, як прийшов Ілля. Собак в той момент було вже не зупинити.
Ілля спробував втекти, але його свободи пересування вистачило рівно на півметра. Далі була яскрава сцена відплати і справедливості. А потім швидка, поліція і багато швів. Дуже багато швів.
У будинку Дарини були камери. Ілля отримав умовний термін і назавжди забув дорогу в життя до колишньої дружини.
Сьогодні у Дарини все добре. За чутками, вона вийшла заміж за талановитого режисера. Вона щаслива і чекає на дитину.
Кажуть, що за кожною успішною жінкою стоїть чоловік, який розбив їй серце. І що найкраща помста людині… Це довести, що ти можеш обійтися без нього…
Чи так це чи ні… Вирішуйте самі…
Але одне ми з вами знаємо точно… Якщо людина по-справжньому вірить в себе. У неї обов’язково все вийде.Спеціально для сайту Stories
