Коли мого батька не стало, нам з мамою дісталася його квартира. Я на той момент майже закінчувала університет, а мама не працювала. Вона взагалі ніколи не працювала, так як цілком і повністю її завжди забезпечував мій тато.
Перший час нам було дуже важко. Я акцентувала свою увагу на навчанні, так що про роботу поки не думала. А мама навіть не намагалася її шукати. Близько півроку ми сиділи на шиї у маминого брата. Він і гроші нам давав, і продукти купував. Але у дяді Васі була своя сім’я, яку теж потрібно утримувати. Тому в якийсь момент він просто сказав мамі, що так більше не може тривати.
Замість того, що знайти собі роботу, мама почала шукати чоловіка. Мені було дуже боляче бачити, як вона щовечора чепуриться, забувши про батька. Але я ніколи її ні в чому не звинувачувала: це її вибір. Через місяць вона зайшла до мене в кімнату і сказала, що виходить заміж.
Новий чоловік матері мені не подобався. І справа навіть не в тому, що він став просто заміною мого батька. Вітчим був вкрай неприємною людиною, вів себе часом дивно. Наприклад, він любив розповідати, який він хороший, адже він повністю нас забезпечує, господар будинку, глава сім’ї. А мама йому слово зайве боялася сказати, аби він нікуди не подівся. Жалюгідне видовище.
Через якийсь час мені запропонували хорошу роботу. Я почала заробляти свої гроші, і мама не могла залишити цей факт без уваги. Якось вона сказала, що я повинна віддавати всю свою зарплату вітчиму, мовляв, раз він все для нас робить. Я була в шоці від такої вимоги, тому що вона була абсолютно безпідставною.
І тоді я вирішила, що буде справедливо, якщо я почну оплачувати частину комуналки. А собі візьму в кредит або куплю невеликий холодильник. Поставлю його в своїй кімнаті і буду зберігати в ньому свої продукти. Тоді ні мама, ні вітчим не зможуть пред’явити мені більше жодної претензії.
Через місяць я здійснила задумане. Вітчим цілими днями пропадав на роботі, мама сиділа вдома, а я жила своїм життям. Мати навіть не цікавилася, що я їм і чи все у мене добре. Ми стали схожі більше на співмешканців, ніж на родичів.
Можливо, з цієї причини новий чоловік моєї матері пішов він неї. Це сталося раптово: він просто зібрав всі свої речі і написав записку: «Втомився від всього цього. Подаю на розлучення, вибач ». Мама залишилася одна, а я так і продовжила працювати і купувати собі свою їжу.
Тепер мати каже, що виростила мене і я повинна їй допомагати. Мовляв, як це так, що сім’я харчується окремо.
Вона ще й родичам на мене скаржиться. Найцікавіше, що всі вони на її боці. Кажуть мені, що я повинна хоча б їжею з матір’ю ділитися, раз така справа. А я ось думаю, що моя мати ще дуже молода і вона повинна подумати над тим, щоб знайти собі роботу.
