-Що ти мені локшину на вуха вішаєш? Ніби я повірю, що з твоєю зарплатою можна стільки грошей накопичити! Роги мені наставляєш і хочеш, щоб я ці гроші взяв?
Якби чоловік міг ходити, Надя, може, навіть би його злякалася, хоча він жодного разу пальцем її не торкнувся. Але зараз чоловік так розлютився, що на скронях надулися вени, а в очах з’явилися червоні прожилки.
Він їй не вірив. Не вірив, що у Наді на рахунку є кілька сотень тисяч, які вона збирала майже десять років, складаючи на рахунок всі премії та надбавки.
Чоловікові Надя про це не говорила, тому що він, як і її батьки, не вмів заощаджувати. Отримавши першу премію під Новий рік, Надя запропонувала йому відкласти гроші на чорний день, але Едик тоді відмахнувся: свята попереду, краще малому подарунок нормальний купити.
Купили велосипед, який стояв до літа і який цілком можна було подарувати на день народження в червні. А ось коли хлопчикові знадобилися окуляри, довелося позичати гроші у сестри, тому що готові купити було не можна: у Семена виявили астигматизм і різний мінус на очах, потрібно було робити індивідуально, і Надя здивувалася, скільки це коштує.
З тих пір вона перестала говорити чоловікові про премії і складала гроші на окремий рахунок.
Гроші звідти брала тільки в крайніх випадках, чоловікові говорила, що позичила у сестри, а останнім часом вона навчилася так вести господарство, що крайніх випадків не траплялося, навіть на репетиторів старшому синові вистачало.
Надя була задоволена собою. Вона раділа, що дає дітям спокійне дитинство, коли не потрібно переживати про те, що вони будуть їсти завтра.
Зашивати в десятому класі колготки, економити місце в зошитах, тому що нові купити немає на що. У дев’яності багато хто так жив, Надя батьків не звинувачувала, але сказати, що у них з сестрою було щасливе дитинство, було не можна.
Мама гроші витрачати не вміла: як тільки вони потрапляли їй до рук, вона відразу бігла в магазин і скуповувала все підряд, і потрібне, і непотрібне.
Накупить розмальовок і фломастерів, а на зошити потім грошей немає. Або купить ковбасу, шоколадну пасту, цукерки, а потім півмісяця без чаю і цукру доводиться сидіти, хліб водою запивати.
Чоловік проблем у такому житті не бачив: завжди можна позичити, викрутитися якось. На думку Наді, це було його єдиним недоліком, і з ним вона була готова миритися, знову ж таки, головне, не вживає, як її батько.
А з грошима Надя сама навчилася справлятися. І думала, що зараз він зрадіє, похвалить її, а вийшло ось як.
Едик працював у будівництві, і тому дачею вирішив займатися сам. Сини, хоч ще й школярі, допомагали йому, особливо молодший, він взагалі пішов у батька і обожнював возитися з інструментами і щось майструвати.
Вони і були з ним, коли Едик звалився з даху. Семен подзвонив Наді і схвильованим голосом повідомив, що тато впав, а молодший ридав на задньому фоні.
Вона викликала швидку, сама поїхала на дачу і встигла побачити, як чоловіка заносять на носилках в машину. Коли вона побачила кров,їй стало зле, але було не до цього: потрібно було заспокоїти дітей, з’ясувати, куди везуть чоловіка, зрозуміти, наскільки все серйозно.
-У сорочці народився ваш чоловік, – повідомив лікар. – Впав прямо на штир, наскрізь пройшов, але нічого важливого не зачепив. Єдина проблема – це хребет, але тут операція допоможе, гарантую.
Операція допоможе, тільки ось поки чекати квоту, можна інвалідом залишитися. А платно робити дорого, але ж можна кредит взяти або позичити у кого-небудь…
Ось тоді Надя і сказала, що не треба кредит, що гроші у неї є. Едик не зрозумів, почав задавати питання, і вона все йому розповіла. А Едик не повірив, вирішив, що у Наді є коханець.
Якби ситуація не була такою серйозною, вона б розсміялася: ну який коханець, їй сорок три роки, двадцять кілограмів зайвої ваги (треба б худнути, а то буде, як у мами, діабет), робота, дім і діти. І звідки тут коханцю взятися? Але Едик злився, був прикутий до ліжка, так що не до сміху.
Довелося відкрити банківський додаток, показати йому рахунок і виписку, де видно, що поповнювала вона рахунок у свята, коли премії давали, та ще коли заміщення було, а Едику вона про це заміщення не говорила.
Він довго вивчав рахунок, не дивлячись на Надю. Потім мовчки повернув телефон і більше з нею не розмовляв.
Операція пройшла успішно, і після двох місяців реабілітації Едик навіть зміг вийти на роботу. А ще до цього він подав на розлучення.
-Ти обманювала мене багато років! – обурився він. – Виходить, коли мені потрібно було купити інструмент, новий телефон, полагодити машину – я брав кредити і переплачував, а ти в цей час приховувала від мене, що є гроші! І дачу ми в кредит взяли, а могли б ці гроші вкласти.
-Ага, тільки в цьому випадку ти досі квоти чекав би, – парирувала ображена Надя. – Я гроші не для себе відкладала, а для сім’ї. І не на покупки, без яких можна прожити, а на такі ось випадки.
Едик не хотів слухати. Ще й синів налаштував проти Наді. Старший Семен ще більш-менш розумів, у чому справа, і, загалом, не дуже злився на маму, зате молодший заявив, що хоче жити з батьком, бо мама – обманщиця.
Сестра заспокоювала Надю, говорила, що чоловік схаменеться.
-Та куди він без тебе! Сама ж говорила, що він навіть яєчню посмажити не може. Повернеться як миленький!
Але Едик не повернувся. Згодом вони навіть почали нормально спілкуватися — діти все-таки: у старшого випускний, молодший після трьох місяців життя з батьком повернувся додому, але дуже сумував за батьком і постійно їздив до нього на вихідні.
Господарські проблеми Едик вирішив просто: знайшов собі нову дружину, правда, розписуватись з нею не став, сказав, що більше не вірить жінкам.
А Надя… Спочатку, звичайно, сильно страждала і ображалася, ніяк не могла зрозуміти, що зробила не так. А потім заспокоїлася і з часом знайшла свої принади в новому, розлученому житті.
Схудла навіть: сини не такі вимогливі до їжі, як батько, і можна було більше не готувати вечерю з трьох страв, та й смажене вийшло прибрати з раціону, оскільки молодшому після повернення від батька поставили гастрит.
І хоча тепер Надя сама розпоряджалася грошима, так і продовжувала відкладати премію на окремий рахунок. Хто знає, може знадобиться…
Спеціально для сайту Stories
