Ми з чоловіком настільки втомилися від міського галасу, що він запропонував мені відпочинок за містом. За містом живуть його батьки, до них ми й вирушили відпочивати разом із дітьми.
Дочка дуже скучила за бабусю, а син зовсім маленький, йому ще й року не виповнилося. Я вважала, що для дітей свіже повітря буде на користь. А я дуже втомилася від галасливих сусідів, які дивляться голосно телевізор.
Майже одразу чоловік із батьком повернулися до міста, продовжили працювати. А приїжджали вони лише у вихідні. Ми з дітьми та свекрухою залишилися на господарстві.
Коли приїжджали чоловіки, вони тільки й чекали, що для них буде накритий стіл із смачними стравами та свіже ліжко для відпочинку. Мені доводилося стежити за старшою дитиною, яка зносила все на своєму шляху.
Я тільки ходила та підбирала іграшки та речі в будинку. А молодший вимагав особливої уваги. Крім того, я мала висипатися і нормально харчуватися, щоб у мене не пропало молоко.
Але я зіткнулася з таким стресом, якого не бачила у місті. Свекруха господарювала, вона розділила зі мною обов’язки: вирішила, що я займатимусь прибиранням та куховарством, а сама зайнялася грядками.
Мені треба було годувати дитину вночі, так що я намагалася лягти спати раніше. У цей час я клала дітей спати, а потім питала у свекрухи, чи треба чимось їй допомогти. Вона завжди відмовлялася від допомоги.
Я намагалася робити все, що мені було доручено: готувала, прибирала, прала і ніколи не сперечалася. Вона нічого не говорила, тож я думала, що у нас з нею склалися нормальні стосунки, але я дуже помилялася.
У результаті, коли приїхав чоловік у чергові вихідні, він відвів мене, щоб поговорити. Виявилося, що свекруха мною дуже незадоволена, і я все роблю не так, як їй треба. Він сказав, що мама на мене сердиться і що я не допомагаю.
Вона поскаржилася синові, що я тільки їм і сплю, а маю вставати раніше і лягати пізніше свекрухи на дві години. Я тільки стояла і очима кліпала від подиву. Мабуть, свекруха думала, що я їй у допомогу приїхала.
От і ображалася на мене за те, що я з грядками не допомагала. Але тоді чому вона мені сама нічого не сказала, а чекала на приїзд сина? Такого відпочинку я ще не мала. У результаті я поїхала дуже засмучена.
Ніяк не можу зрозуміти, як налагодити стосунки з мамою чоловіка. У чому я не права? Може, я і не супергосподарка, але допомагати завжди намагаюся. Але моєї допомоги ніхто не помічає.
Я більше не вибиватимуся з останніх сил, щоб комусь догодити. Мені моє здоров’я важливіше. Хіба свекруха не пам’ятає, як важко буває з дітьми? Ось тобі і відпочинок за містом
