Мене звуть Вікторія, і я щаслива дружина та мама двох чарівних дітей, хлопчика та дівчинки. У нас у родині все добре, з роботою, стосунками і, дякувати Богу, здоров’ям. Таким чином, у мене є можливість підтримувати хороші, теплі стосунки з мамою, татом та єдиним братом. Принаймні були до недавнього часу.
Хоч мій брат і старший за мене, він завжди ставився до мене з повагою. У школі я навчалася добре, йшла на медаль, тоді як йому навчання не давалося. Саме я й допомагала йому, коли почалися серйозні проблеми під кінець року у 7 чи 8 класі.
Так, що далі … ми в сім’ї все пухкі і любимо солодке. Однак саме я завжди говорила, що хочу сидіти на дієті і віддавала коханому братові всі смаколики. А я ж дівчинка. Знала б, що дієта ніяк не позначиться на моїй фігурі, напевно, сама б з’їдала всі цукерки підряд і не ділилася з ним. Але це так, жарт. Що я хочу сказати, то це те, що завжди любила свого старшого брата, та й зараз теж продовжую його любити, незважаючи ні на що.
Вадиму, моєму брату, з дівчатами щастило не дуже. Не подумайте, він виріс досить симпатичним і недурним хлопцем, але, знаєте, так буває: немає в людини харизми. Зате є сором’язливість і нерішучість перед слабкою статтю. І ось рік тому він нарешті одружився.
Для мами це було власне свято, самі розумієте, синок дружину знайшов. Весілля як у людей, гості та все інше. До речі, моє весілля пройшло куди скромніше і велику його частину оплачували свекри.
Поживши трохи у моїх батьків, брат із невісткою взяли кредит та поїхали на іншу квартиру. Після цього вони відокремилися від нас і нікого не запрошували в гості. Хоча, треба сказати, що до весілля і доки вони жили у мами з татом, Яночка дуже тепло до всіх ставилася, намагалася всім сподобатися.
Потім вони зробили у квартирі ремонт і настав час кликати гостей на новосілля. Прийшла я з дітьми (чоловік працював), її та наші з Вадимом батьки. Це було жахливо. На стіл поставили пару блюдечок з бутербродами зі шпротами, чай та печиво. Мама принесла пиріжків, які напекла якраз для походу в гості, а я взяла з собою торт та пляшечку червоного. Цим і повечеряли.
Ні, не думайте, що я обмовляю молоду пару без нормального початкового капіталу. Саме за тиждень до цього мама подарувала молодим непогану суму грошей «для старту». Тому приготувати або замовити доставку чогось пристойнішого можливість була.
Наступною «червоною датою» календаря був день народження Яни. На цей раз нас ніхто не запрошував, хоча ми з мамою буквально засипали її привітаннями в WhatsАpp. Ми відповідно вирішили не приходити. Визначили невістку невдячною дівчиною та жадібною до того ж. Брат, як, втім, і вона, заробляє непогано, і прогодувати себе вони можуть.
І ось минуло 2 місяці і настав час святкувати іменини брата. Ми з мамою підготувалися, вже купили подарунок. Вирішили здивувати: не розмінюватися на нісенітницю, а скластися та презентувати гарний телевізор. Фільми дивитися і відео через Інтернет.
А за 3 дні брат попросив мене та маму зустрітися у місцевій кафешці, поговорити. Ми зібралися, з посмішками, чекаючи чогось цікавого та інтригуючого. Можливо, хтось у положенні? Ой, як цікаво…
Виявилося, минулого разу, коли мої дітки були в них у квартирі, вони трохи побешкетували: розбили пару флаконів з дорогими парфумами, порцелянову статуетку та картину якусь. А ще зіскребли трохи стіни за шафою, грали. Масштаби події виявили тільки наступного дня, і Яна була дуже незадоволена. Ці речі були їй ніби важливі. А мої шибеники не сказали нічого і вирішили, що ніхто не помітить.
Тепер Яна просить у брата, щоб на його день народження прийшли лише дорослі або, так і бути, вони витратять гроші, які відкладають на погашення боргу за квартиру, але святкуватимуть у кафе. Але ніяких більше домашніх посиденьок з дітлахами.
Я після цього навіть не знаю, що сказати. Це діти! Ну, поламали вони чогось там, гралися ж. Парфуми якісь, ну візьми та купи. А картини, статуетки, фігурки та інша інша дрібниця, кому вона потрібна? Ми ж їм телевізор купимо, то там вже буде на що подивитися. А без дітей я все одно нікуди не піду, чоловік на роботі, мені що няньку викликати?
Тим більше вже не так і хочеться йти до рідного брата, поки в нього така жадібна змія вдома живе.
