Я щойно вийшла заміж. Перед весіллям ми неодноразово обговорювали з батьками квартирне питання. Мама спочатку говорила одне, а на ділі виявилося зовсім інше.
Днями мама приголомшила мене новиною: вони з татом розлучаються. На рівному місці. Ніби вона чекала на моє весілля, щоб повідомити про розлучення.
Моїй мамі вже 50 років. Вона вийшла заміж за тата 30 років тому. Весь цей час мама дбала про нас із братом, а тато завжди підтримував так, як міг. Він працював з ранку до ночі, приносив усі гроші в сім’ю, у нього ніколи не було шкідливих звичок, і я жодного разу не бачила, щоб вони з мамою серйозно сварилися. А тут таке.
Мабуть, мамі набридло спокійне щасливе життя. Вона сказала, що втомилася. Мовляв, усі домашні справи весь час були її відповідальністю, а тато приходив із роботи та відпочивав на дивані. Мама прибирала, готувала нам їжу, а ми тільки дошкуляли їй питанням про те, чи є щось поїсти і чи вимила вона наше взуття.
Мама розраховувала, що я їй у всьому допомагатиму. Про брата вона й говорити не стала, той усе життя був неохайним. Поки бабуся була жива, вона казала, що я ще своє відпрацюю у житті. Тож мама не змушувала мене нічого робити.
А коли бабусі не стало, мама вирішила починати ремонт у її квартирі. Так вона справлялася із втратою. На той час ми з чоловіком подали заяву на розпис, і виявилося, що я очікую на дитину. Усі ці розмови мама чула. А коли я пропонувала вибрати разом шпалери чи допомогти їй із ремонтом, мама відмахувалася.
Перед весіллям мама зібрала речі та сказала, що починає нове життя у своїй квартирі. Ми тільки запитливо подивилися на неї. А потім стало зрозуміло, що нове життя вона починає у відремонтованій квартирі, а нам порадила шукати орендоване житло, бо в квартирі з татом і братом буде тісно.
Вона знає, що я чекаю дитину, і так повелася. Ми ж не в тому становищі, щоб витрачати гроші на житло з оплатою оренди. Я піду в декрет, а Сергій не так і багато заробляє. Його батьки раді допомогти, але ще однієї квартири у них немає.
За весь час мама нікому не сказала про свої плани. А на моє запитання лише обурилася, що її ніхто й не питав про квартиру. Тільки я налаштувалась, що після весілля квартира буде моєю. Це якось несправедливо, але мати себе винною не вважає.
