— Я довго думав про те, яка подія могла статися в твоєму житті, щоб ти пішла на спір знайомитися з хлопцем у кафе. А тепер бачу — після такого кошмару я б більше теж нічого не боявся

— Після того, як я тебе кину, у мене через пару днів з’явиться новий варіант. А ось чи знайдеш ти когось — велике питання! — Єген буквально лопався від роздутої самозакоханості, дивлячись, як його «без п’яти хвилин дружина» бігає по квартирі, збираючи речі, на ходу закидаючи їх у величезну сумку, що стоїть посеред коридору.

Його розрахунок був простий: залякати дівчину, принизити, роздути невпевненість у собі і змусити залишитися поруч з ним.

Схема працювала безвідмовно ось уже півтора року і не давала збоїв. Кожен раз, коли Міла наважувалася втекти, Євген в яскравих фарбах розписував, як погано їй буде одній, і як прекрасно він буде жити без неї, насолоджуючись довгоочікуваною свободою.

Страх втратити єдині стосунки міцно утримував дівчину поруч.

Однак цього разу щось пішло не так. Женя з шкіри вилазив, щоб придумати страшніші погрози, але Міла його не слухала.

— Кішку сьогодні забрати не зможу, подруга переноску позичила. Через тиждень забіжу, годуй раз на день і не забувай міняти лоток! — Здавалося, Міла навіть не чула того, що говорив хлопець до цього.

— З чого це раптом? Це твоя кішка! Підеш — я її спеціально на найближчому сміттєзвалищі викину, щоб її собаки з’їли. — Остання спроба також виявилася невдалою, оскільки Міла затрималася лише на мить, кинувши:

— Не посмієш, у тебе кишка тонка виконати хоча б одну свою обіцянку.

Більше в ту квартиру Міла не повернулася. Свою кішку вона дійсно через пару днів виловила в підворітті неподалік від будинку, де жила раніше. Виявилося, одну свою погрозу цей слимак все ж виконав.

Починати нове життя з чистого аркуша було набагато простіше, ніж Міла могла уявити.

Вона швидко знайшла нову орендовану квартиру і занурилася в роботу, щоб швидше і легше пережити розставання.

Треба ж, а вона ж збиралася вийти заміж за цього чоловіка! Весілля запланували, навіть обручки купили. Обручку, до речі, хлопець зажадав повернути, як і всі ті нечисленні подарунки, які встиг подарувати.

— Міла, я за тебе така рада! Нарешті ти звільнилася від цього тягаря! — Краща подруга не приховувала своєї радості, бо давно зрозуміла, що такий слимак не пара Мілі.

— Я теж рада. Але все одно страшно. А раптом він правий? Раптом я так ніколи і не зможу знайти когось кращого! Раптом я взагалі не зможу знайти нікого?

— Міла, не неси нісенітницю! Слухай, а давай посперечаємося! Ти зараз в кафе підходиш до першого ж хлопця, який виявиться на самоті. Познайомишся і запросиш на побачення.

— Ти в своєму розумі? Щоб мене в «будинок для особливих людей» здали?

— Ясно. Так і скажи, що злякалася!

Подібні провокації працювали з Мілою безвідмовно. Вже через півгодини подруга вибрала об’єкт і підштовхнула Мілу ліктем у бік, надаючи рішучості.

Об’єктом виявився симпатичний хлопець, який самотньо потягував каву, сидячи біля вікна.

— Добрий день! Я програла спір, тому повинна підійти до першого ж чоловіка, який трапиться, познайомитися і запросити на побачення! Я Міла, до речі! — Випалила дівчина на одному диханні, чекаючи, що хлопець, в кращому випадку, встане і піде.

— Куди підемо? У мене сьогодні вечір вільний, пропоную в кіно сходити. Кажуть, непогані фільми крутять! — Чоловік швидко прийняв умови гри.

— І вас не бентежить те, як я до вас підійшла?

— Ні. Ви ж чесно зізналися, що зробили це на спір. Не можу дозволити, щоб ви його програли. Я Славко. Дуже приємно познайомитися!

Молодий чоловік виявився дуже приємним співрозмовником. Міла не помітила, як минув час до початку сеансу, під час якого хлопець постійно відволікався від перегляду, щось розповідаючи і пояснюючи дівчині.

Після кіно Славко проводив дівчину додому і навіть попросив номер телефону. Наступного дня він написав зранку і запропонував зустрітися ввечері.

Міла, яка до цього була у стосунках лише раз, не могла повірити, що все може відбуватися настільки легко.

Здавалося, що ось-ось вона прокинеться або новий знайомий виявиться якимось гумористом, а все їхнє знайомство — затяжним жартом.

Однак новий знайомий не планував зникати. Навпаки, він, здавалося, був дуже радий, що того вечора Міла підійшла саме до нього.

Стосунки поступово ставали все серйознішими і незабаром дівчині випала нагода перевірити, наскільки щирим був новий знайомий.

Повертаючись з роботи, вона дуже поспішала. Потрібно було встигнути забігти додому, нагодувати кішку, переодягнутися на побачення.

Міла не помітила, як на повній швидкості буквально наскочила на колишнього хлопця, що стояв у тіні будинку. Здавалося, він стояв тут з однією метою – підстерегти дівчину і не дати пройти далі.

— Які люди! А чого не заглядаєш? Кішку свою блохасту не забрала? Або все, мене кинула, і кішку туди ж? Ну, як особисте життя?

Вже вирішила, як і коли назад приповзеш? Врахуй, у мене щільний графік, мені треба знайти для тебе хвилинку в ньому.

Між Марією з сусіднього під’їзду і Даринкою з роботи! — Міла не відразу зрозуміла, що колишній напідпитку і з кожним словом розпалюється все сильніше, починаючи кричати і злитися на неї.

— Євгене, йди додому, у мене немає часу з тобою розмовляти. — Міла намагалася придумати, як швидко проскочити повз.

— Немає часу? А чим же ти зайнята? Ти! Порожнє місце, яке безглуздо витрачало мій час цілий рік! Тепер стій і слухай! Я тобі не все сказав! — Наступні п’ятнадцять хвилин Міла вислухала від колишнього всі гидоти, на які він був здатний.

Вона запізнилася в кіно і вже хотіла повернутися на роботу, щоб зателефонувати Славику з робочого телефону, оскільки мобільний не подавав ознак життя.

Однак порятунок прийшов несподівано. Буквально посеред чергової гнівної тиради про те, як Міла зіпсувала його найкращі роки, Євген несподівано опинився відкинутим убік чиєюсь сильною рукою.

Виявилося, Славко, не додзвонившись до неї, пішов зустрічати дівчину з роботи і почув, як якийсь не зовсім тверезий товариш вичитує її і поливає брудом.

Витримати таке ставлення до своєї дівчини він не зміг, тому просто вирішив пару раз струсити нахабу і відправити в нокаут.

Поки Євген приходив до тями і сипав образами на рятівника, що з’явився нізвідки, Славко проводжав дівчину додому, по дорозі зауваживши:

— Я довго думав про те, яка подія могла статися в твоєму житті, щоб ти пішла на спір знайомитися з хлопцем у кафе. А тепер бачу — після такого кошмару я б більше теж нічого не боявся!

Міла посміхнулася. Вона зрозуміла, що рішення зробити щось на спір було правильним.

Спеціально для сайту Stories

You cannot copy content of this page