Я думала, що буду виходити заміж в розкішній білій сукні і моє весілля буде найпрекраснішим святом в моєму житті. Але Вова сказав, що він відкладає заощадження на випускний доньки

Я вийшла заміж в 26 років. Тоді я була розбита після невдалих відносин з хлопцем. Я зосередилася на роботі в сімейному магазинчику, щоб не накручувати себе. Потім магазинчик відремонтували, в честь цього батьки влаштували свято, покликали своїх друзів.

Тоді я і познайомилася з Володею, 39-річним розведеним чоловіком. Він не відходив від мене цілий вечір, робив компліменти і відпускав дурні жарти. Тоді він мені не сподобався.

Але через якийсь час він запропонував мені зустрітися. Я погодилася, так як хотіла забути свого колишнього хлопця.

Ми зустрічалися з Вовою рік, він зробив мені пропозицію, і я погодилася. Але з самого початку все відбувалося не так, як я собі уявляла.

Я думала, що буду виходити заміж в розкішній білій сукні і моє весілля буде найпрекраснішим святом в моєму житті. Але Вова сказав, що він відкладає заощадження на випускний доньки. Тоді ми і в Туреччину після весілля в медовий місяць не полетіли через випускний дочки. Ми розписалися і тихо відзначили цю подію у моїх рідних.

Я переїхала в будинок чоловіка, де він жив з мамою. Свекруха завжди хотіла здаватися жінкою з вищого світу, але коли я опинилася у неї вдома, то зрозуміла, що вищим суспільством тут і не пахне. Господинею вона виявилася не дуже хорошою.

Кілька місяців ми приводили в порядок будинок, мої батьки за свій рахунок відремонтували ванну кімнату, а я кожен день то біля плити, то з віником в руках. До цього я могла звикнути, тому що люблю, коли в хаті чисто.

Але одне мене бентежило: стихійні візити дочки, яка приходила до татка за грошима. Мене вона ніколи не сприймала серйозно, тільки ледь помітно кивала при зустрічі.

Чоловік ніколи не шкодував грошей на свою дочку, особливо на її випускний. Сукня випускниці коштувала дорожче, ніж моє весільне. А ще Вова подарував доньці і колишній дружині путівку до Туреччини, куди ми повинні були полетіти після весілля. А потім дівчинка не вступила на бюджет, і Вова спокійно заявив, що візьме всі витрати на себе.

Вийшовши заміж, я продовжила працювати в магазині батьків. Всі сімейні витрати лягли на мої плечі. Я купувала продукти, мої батьки нерідко завозили по два пакети м’яса і овочів для нас. А Вова продовжував піклуватися про дочку і оплачував рахунки свекрухи.

Я дуже рада, що мій чоловік такий турботливий батько і син. Але чому все сімейні обов’язки і фінансові турботи на мені? Я взагалі-то молодша за нього і теж хочу відчувати себе коханою. Виявилося, що Вова тільки на словах такий люблячий і турботливий.

Нещодавно мій молодший брат вирішив одружитися. І батьки виставили на продаж свій будинок на дачі. Я все розповіла чоловікові, тільки коли будинок продали і віддали гроші братові. Чоловік змінився в обличчі, відразу повідомив свекрусі, а та зателефонувала моїм батькам.

Мовляв, вони не мали права так чинити зі своїм будинком. Це ж смішно! Свекруха заявила, що мене видали заміж без приданого і частина суми від продажу будинку належить чоловікові. Зараз я думаю, чи правильно я поступила, що погодилася вийти за нього заміж?

You cannot copy content of this page