Ми прожили разом не один рік. На момент нашої семирічної річниці весілля вони вже готували до школи свого сина. Наше спільне життя йшло якнайкраще. Принаймні так думав я. Дружині не було на що скаржитися.
Я не переставав кохати її чи приділяти їй увагу. Наш син ріс у коханні та турботі. Та й жили ми в достатку та комфорті. Але я почав помічати, що кохана змінилася. Вона стала більш відчуженою та закритою.
Я не раз вранці знаходив її сплячою на дивані у вітальні. Коли я занепокоївся про її стан і почав запитувати, кохана відповідала, що їй хочеться побути на самоті. Я поставився до такого бажання з розумінням.
Я довіряв своїй дружині і не бачив у її поведінці нічого страшного. Але моїй довірі настав кінець, коли знайомі розповіли, що вже досить давно дружину з роботи привозить якийсь чоловік на своїй машині.
Навіть дивно, що я нічого не помічав стільки часу. Не вірив своїм вухам. Проте варто визнати, що сторонній чоловік був ідеальним поясненням поведінки коханої. Коли вона повернулася з роботи, я розпитав про все.
Вона не відпиралася і не приховала, що має іншого чоловіка. Замість очікуваної сварки та скандалу я спостерігав, як дружина збирає речі. Я чітко сказав, що син залишиться зі мною. Не віддам я його невідомо куди.
Дружина не сперечалася, а лише зітхнула. Вона застебнула блискавку на валізі і поставила її на коліщатка. Сказала, що ще прийде по речі, коли вдома нікого не буде. Я не знав, як на це реагувати.
Розчарування у коханій жінці, у всьому, що він цінував і оберігав, не давало мені спокою ще довгий час. Син так і не попрощався з матір’ю. Та не захотіла зустрічатися з ним, тому мені доводилося вигадувати історії, що мама у відрядженні.
Син важко переносив час без мами, і для мене це був один із найскладніших періодів у житті. Але зрештою хлопчик змирився з тим, що його мама «у відрядженні» назавжди. Ми жили спокійно.
Син непогано навчався, а я кинув усі сили на його забезпечення. Так тривали роки. Син став активним підлітком, а я отримав легку сивину у скронях. Вечорами ми грали в настільні ігри або на ігровій приставці.
У вихідні виїжджали за місто. Відносини у нас були дружні, і я дуже пишався цим. Якось увечері у двері постукали і я пішов відчиняти. На порозі стояла колишня дружина. Вона виглядала гарно та доглянуто.
Дороге пальто, підфарбоване волосся і макіяж — було видно, що вона жила краще за мене. Я запросив її увійти, на що жінка з усмішкою погодилася. Погляд колишньої одразу зупинився на синові, який вийшов у коридор.
Хлопчик завмер і не промовив жодного слова. Вона привіталася, знімаючи чоботи на високих підборах. Вона підійшла до нього ближче. Син нічого не відповідав. Його обличчя виражало багато всього, і радість там була частково.
Дружина перепросила за те, що зникла з його життя. Вона продовжувала говорити, поки син дивився на неї з широко розплющеними очима. Потім я покликав усіх на чай.
Вже за столом стало відомо, що колишня мешкає в іншому місті. Її чоловік дуже багато заробляє і тепер він зовсім не проти присутності сина. От вона і приїхала за ним. Вона подивилася на сина в очікуванні усмішки у відповідь.
Я розумів, що син хоче побути поряд із мамою. Але так зриватися з місця заради незрозумілого життя в іншому місті недобре. Я бачив, що син зараз не міг прийняти адекватне рішення. Тому він запропонував, щоб син поїхав на вихідні.
На цьому й вирішили. Головне залишалося за сином, йому було вирішувати, з ким залишатись. Я не хотів здіймати галасу чи розпочинати боротьбу з жінкою, яка мене колись зрадила.
З одного боку, я був радий, що вона знову з’явилася в синовому житті. Але з іншого, тепер я боявся залишитися на самоті. Вихідні провів сам. Я намагався не думати про те, що син добре почувається в новому будинку.
Але все одно ці два дні були сповнені тривоги. Я не хотів залишатися сам. Увечері в неділю син повернувся додому. Перед сном я спитав його, чи сподобалося йому у мами. На мій подив, він сказав ні.
Син сказав, що у мами є інший чоловік, а я один, і якщо ще й він поїде, то я залишися на самоті. Через це син хоче залишитися зі мною, а мама нехай сама приїжджає. У цей момент я мало не заплакав від щастя.
