Я ніколи не сумнівалася, що Юра кохає мене. Але був один день, коли моє «ніколи» розчинилося в повітрі.

Скажіть, що таке трапляється. Я не заперечую! Але нікому  не побажаю такого, що було у мене.

Коханий  зізнався в любові під час сну тій, яку любив раніше.

Таня – це колишня  мого теперішнього коханого. Він розповідав мені про неї, як і я йому про своїх колишніх.

Ми вважаємо, що нічого такого страшного немає в тому, що ми знаємо про минуле один одного.

Ревнощі, не приховую, під час таких от оповідань. Через неї ми і вирішили більше не згадувати про те, що було, але пройшло .

Я ніколи не сумнівалася, що Юра кохає мене. Але був один день, коли моє «ніколи» розчинилося в повітрі. Ось, що сталося.

Я писала щось у ворді…. Була ніч. Юра заснув. І я планувала приєднатися до нього, коли завершу те, що не завершила (що саме – не описую, щоб нудьгу не вносити сюди).

На завершення «справи» у мене пішло сорок хвилин. Я зітхнула, посміхнулася монітору і пішла в душ. Думки співали, а душа до улюбленого прагнула. Хотілося побути з ним. Хоча б просто обійнятися і засинати разом, відчуваючи дихання одне одного.

Я вийшла з ванної. На навшпиньки, щоб не порушити сон коханого, я прилягла поруч з ним. Обняла його відразу ж. Він відповів обіймами . А приблизно через п’ять хвилин я завмерла.

Він сказав: «Таня, я люблю тебе». Сказав це голосно, виразно, чітко і чуттєво. Руки затремтіли, очі затремтіли. А потім і все тіло перетворилося в «вальс тремтіння».

Я обережно піднялася з ліжка і накинула халат. В області серця якось стало холодно. Воно стало битися як то мляво й ліниво. Мене дратувало серце! Могла б – вийняла  з грудей його. Але я не могла. Я нічого не могла зробити в ті миті!

Але я терпіла. Вирішила не будити його, чекаючи ранку. І мовчала тоді, коли на роботу проводжала. Подумувала про те, щоб мовчати про це завжди.

 Вже ввечері я не витримала. Він зрозумів, що зі мною відбувається щось, бо добре вивчив мене (до крапельки, до молекули).

Я все розповіла. Він був дуже здивований. Неприємно здивований! Благав не сприймати це серйозно. Сказав, що вона йому й близько не снилася. Як і те, що нагадує про неї.

Що робити з осадом, який залишився? Він засів десь дуже глибоко в мені. Шкода, що вирвати його не виходить!

Я іноді думаю про те, що пробачила його даремно.

Через декілька тижнів мені наснився сон .

Уві сні Юра сказав, що  без неї не може. Підійшов, за руку  тримаючи Таню….

Я зв’язала ці сни, і мені не по собі стало. Про сон я звичайно розповіла, але Юра  відповів, що нісенітниця це все. Що в них вірити нерозумно.

В цьому не сходимося ми зовсім! Не вважаю дурницями те, що в сновидіннях до  нас приходить.

В те, що збуваються сни, вірить моя мама. Бабуся – теж. Вони заглядають у сонник відразу ж, як прокидаються. І діляться враженнями. Підтримують один одного, якщо неприємне значення прочитають.

Я віддаю перевагу тримати в собі переживання. Сонник – це мій «підказувач» таємний, який відповідає на питання.

Ох, як непросто все! Досі мені здається, що він мене її ім’ям називає, коли про почуття говорить. Що мені робити? Хто підкаже мені?

Варто було, може , розлучитися з ним на час. Почуття  по поличках  розібрати. Він і сам це знає. Тільки я не натякаю, щоб він не сказав (сто п’ятдесят восьмий раз), що я вирішую за двох все.

Нікому не розповіла про «інцидент». І нікому не розповім. Так і тримаю в душі це все….

You cannot copy content of this page