Добре, коли є водонагрівач вдома. Особливо якщо цей дім не твій. Можна приходити та безкоштовно користуватися ванною сина. Схоже, саме так і думала моя свекруха щоразу, коли приходила до нас.
Позаторік ми вирішили, що потрібно встановити водонагрівач. Живемо у селищі у приватному будинку. Після опалювального сезону гаряча вода, як правило, надходила лише кілька годин на день, і нам це набридло.
У результаті цей водонагрівач уподобали наші сусіди, тобто свекруха та сестра чоловіка. Через те, що у будинку свекрухи та її дочки водонагрівача не було, вони ходили до нас вдень і вночі, щоб помитися чи випрати речі.
На думку свекрухи, пральна машина – це монстр, що з’їдає всю електрику. Тому вона регулярно приходить як зі своїми речами, так і з ганчірками для собак. А те, що мені потім у цій ванні дітей купати, її не хвилює.
Коли я робила якісь зауваження щодо наших витрат електрики на її обслуговування, свекруха тільки дивувалася й казала, що син може оплатити їй ванну. Перший рік із водонагрівачем став чимось неймовірним.
Крім свекрухи приходила також і сестра чоловіка. Бувало й таке, що вона приходила зі своїм приладдям для гоління і замикалася у ванній на добрі години півтори — готувалася до побачення.
Оскільки вона і свекруха завжди приходили разом, мені доводилося когось із них ще й розважати, поки друга займала святе місце. Коли мені це набридло, я сказала чоловікові, щоб він дав матері грошей на покупку свого водонагрівача.
Думаєте, вони його купили собі? Аж ніяк. Вони купили золоті сережки, а митися продовжували у нас. Я вже мудрувала над тим, як би обмежити їхні візити. Будь-які спроби приструнити свекруху виглядали б грубо.
Під час наступного опалювального сезону ми з чоловіком все ж таки вирішили купити самостійно водонагрівач для будинку та оплатити його встановлення. Свекруха була проти.
І от тільки опалення відключили, як на порозі нашого будинку знову з’явилася матір чоловіка. За її словами, в неї немає грошей за електрику платити, бо начебто водонагрівач за годину стільки, скільки вони за день витрачають.
Вона посунула мене з дороги і рушила у бік ванної кімнати. Це була остання крапля. Я не збиралася влаштовувати скандал, але й тримати все в собі не мала наміру. Тоді я й спитала, а чому ми маємо платити електрику, яку вона використовує.
Я обігнала свекруху і зачинила собою двері у ванну. Заявила, що тепер братиму з них гроші за воду та електрику. Звичайно ж, свекрусі це не сподобалося. Вона відштовхнула мене від дверей і зачинилася у ванній.
Недовго думаючи, я зачинила двері ванної з зовні та перекрила воду. Якщо їй так подобається наша ванна, нехай там і сидить. Щоб не чути її криків та лайок, я включила гучну музику.
Через півгодини мій чоловік врятував її. Він якраз повернувся додому. Свекруха з криками вискочила з ванної кімнати. Кричала, що її ноги більше не буде в цьому будинку й вилетіла назовні.
Вже два тижні ні від неї, ні від сестри чоловіка ні слуху ні духу, хоч живуть через паркан. Я зовсім не шкодую про свій вчинок. Жалкую лише про те, що не зробила так раніше. Чоловік, до речі, мені й слова не сказав.
