Наша дочка – безвідповідальна егоїстка. Вона вагітна третьою дитиною. Внучкам 16 і 14 років вони сказали, що підуть з дому, якщо в сім’ї з’явиться ще одна дитина.
Дочка розлучилася з першим чоловіком через його зраду. Вірніше, він сам пішов до коханки. Зараз у неї другий шлюб та її чоловік теж не бажає займатися малюком, його цілком влаштовують дорослі діти, він до них звик і ставиться як до рідних.
Я й не дивуюсь, що у них зараз щодня сварки. Виявилося, що зять перед весіллям попередив, що дітей не хоче, її материнський інстинкт уже реалізувався, а його цілком влаштовують діти.
Я намагалася пояснити їй, що третя дитина у нашій країні – це розкіш. Тут би двох уже наявних підняти, тим більше це дівчатка й у такому віці.
Їм треба час приділяти, і освіту дати. А одягти-взути лише скільки коштує! А чоловік пригрозив піти, якщо вона зважиться, все ж таки народити.
Я попередила, що допомагати з дитиною не буду, нехай на мене і не розраховує, я майже виростила онучок і тепер я хочу пожити для себе. Я хочу спокою, спокійно побути на дачі.
Але дочка нікого не бажає слухати і не погоджується перервати вагітність. Каже, що завжди мріяла мати велику родину, а чоловік звикне та полюбить дитину, коли побачить та візьме на руки.
Не знаю, в кого вона пішла така наївна. Навіть зради першого чоловіка та розлучення її нічого не навчили.
Ви скажете, яка справа моя до рішення дорослої дочки?
Але я бачу, що сім’я валиться, і не здивуюся, якщо дочка знову залишиться сама, але вже з трьома дітьми на руках. Мимоволі мені доведеться їй допомагати, і не тільки, як нянька, а й грошима. Просто мені дуже шкода онучок.
