Моєму синові цього року виповниться 28 років. Він, як і раніше, живе зі мною, хоча йому вже давно пора було одружитися, але я в його особисте життя ніколи не лізла. Ну хоче він бути холостяком – його право.
Та й жити з ним не так уже й погано, адже я давно овдовіла, і крім сина в мене більше нікого немає. Я б могла капати йому на мізки, мовляв, онуків хочу, але я не така людина. Сім’я і діти – вибір кожного.
Тільки ось останні кілька місяців син сам не свій. Його часто не було вдома, та й загалом він виглядав щасливішим, ніж зазвичай. Точно дівчина з’явилася, подумала я тоді. І не прогадала!
Одного разу син без приводу запросив мене в ресторан. Зізнаюся, у нас таке вперше. І начебто день народження мій нескоро. Як відчувала, що він буде мене зі своєю панянкою знайомити. Так і вийшло.
За столиком на нас чекала дуже мила мініатюрна дівчина. Вона виглядала явно молодшою за мого сина. Виявилося, що вона з села. Зовні дівчина мені дуже сподобалася, але коли відкрила рот, мені захотілося опинитися вдома.
Було в ній щось до болю зухвале, ніби манер у неї не було зовсім, але найжахливіше те, що син повідомив, що він збирається взяти її за дружину. Так от, два тижні тому вони одружилися. І жити ми почали, звісно ж, разом.
Знімати квартиру син відмовився. Мовляв, навіщо, якщо в моїй стільки місця є. Я синові не перечила. Якщо чесно, я боялася, що він колись від мене з’їде. Що я буду без нього робити?
Я сподівалася, що з невісткою ми контакт налагодимо. Тоді я не знала, що вона за людина насправді, а виявилося, що повага у спілкуванні зі старшими людьми їй чужа. Оселившись у моїй квартирі, вона почала качати права.
Те, як я готую, їй не подобалася. То занадто жирно, то знову смажене. На сніданок їй, бачте, потрібно подавати гранолу з йогуртом або вівсянку з фруктами, а одного разу вона заїкнулася про якесь чіа. Або якихось?
Чорт би побрав ці чіа! Уперше чую про таке. Загалом, спілкування з невісткою не клеїлося. Прибирати у квартирі вона не хотіла, на кухні допомагати теж особливо не рвалася.
Вона у нас королева, її обслужити потрібно, але я не хочу це робити! А вона не перестає мною командувати. Розповідає, що мені робити, куди йти. Таке відчуття, що вона скоро почне мене виживати з власної квартири!
Найцікавіше, що її мама зовсім не така. Я з нею на весіллі бачилася тільки один раз. І вона мені дуже сподобалася. Ось нещодавно заходила до нас у гості. Мені здавалося, що при матері невістка поводитиметься інакше.
Але не тут-то було! Вона почала вказувати мені, скільки цукру класти її матері в чай, а потім сказала, щоб я приготувала їм що-небудь смачненьке. Я втомилася від цього!
Не можу більше терпіти таке до себе ставлення, але сказати невістці нічого не можу. Боюся, що вона кине мого сина, але ж він тільки зараз дізнався, що таке жіноча увага та кохання. Що ж робити?
