Десять років свого життя я бездарно витратила на чоловіка, який того не вартував. Десять років терпіла приниження від людини, яку зводила на п’єдестал і прирівнювала до божества.
Чи шкодую я про це? Ні в якому разі. Ці десять років були мені необхідні, щоб усвідомити одну просту істину: краще жити самій, ніж зі слабким чоловіком, який прикидається сильним …
Ми не були офіційно одружені, проте дев’ять років з десяти прожили під одним дахом. Встигли навіть завести дитину, турбота про яку, звичайно ж, повністю лягла на мої плечі після розриву відносин. Втім, залишити сина і не втручатися в його виховання – це, мабуть, найкраще, що міг зробити цей чоловік.
Всі фінансові питання мені доводилося вирішувати самій. Якщо нам не вистачало грошей, мій коханий дорікав мене в тому, що я марнотрат і не вмію витрачати кошти по розуму.
Я винувато погоджувалася і йшла на другу роботу, поки він витрачав свою зарплату на азартні онлайн-ігри і посиденьки в барі з друзями.
Побут, як не дивно, теж був на мені. І, найдивніше, мене це навіть влаштовувало. Мій чоловік говорив, що я жінка, а значить, повинна зберігати сімейне вогнище, і я беззаперечно слідувала його правилам …
Згодом я виявила, що з гарної жінки перетворилася у бліду і вічно стривожену істоту, яка тільки і знає, що треба піти на роботу, погодувати сина, випрати речі чоловіка …
У момент усвідомлення того, на що я витратила десять років свого життя мені стало дико страшно, що пройде ще стільки ж часу і нічого не зміниться.
Саме тоді я почала пробувати змінити становище. Але ніякі розмови не допомагали. І врешті-решт єдиним виходом було розірвати відносини, що я і зробила …
Комусь вистачає місяця спілкування з таким чоловіком, як мій колишній, щоб зрозуміти, що ця людина не здатна зробити жінку щасливою. Для когось достатньо всього одного діалогу. Мені ж треба було набагато більше часу.
Втім, тепер я, як ніколи, впевнена в тому, що більше не наступлю на ті ж граблі. Цей досвід допоміг мені стати тією жінкою, яка знає, чого варта, і ніколи не стане поступатися і шкодити власним інтересам. Я нарешті стала тією жінкою, якою по-справжньому пишаюся. Тож дякую, милий, за безцінні уроки і прощавай.
А чи доводилося тобі коли-то перебувати в абьюзівних відносинах? І якщо так, як тобі вдалося з них вийти? Будемо вдячні, якщо поділишся своїм досвідом в коментарях!
