Моя сестра одружилася з хлопцем, з яким навчалася в університеті. Вони переїхали жити до іншої країни за першої ж нагоди. Ми навіть не мріяли про те, що зможемо колись переїхати за кордон. Наші батьки – люди небагаті.
Тато – вчитель, а мама – медсестра. Сестра добре навчалася у школі та змогла вступити до престижного університету. Там вона й зустріла свого коханого. Кілька років вони разом жили в орендованій квартирі, працювали та навчалися.
У її коханого бабуся живе за кордоном, то ж вони й поїхали до неї. Згодом освоїлися на новому місці. Я після коледжу почала працювати, зустріла своє кохання, теж вийшла заміж.
Я з чоловіком досі винаймаємо квартиру, і у нас є маленький син. Я не бачу жодних перспектив і зовсім не знаю, що робити далі, в якому напрямку рухатися. Дитина росте, а дохід та житло не збільшуються. Що ми можемо?
Я заздрю сестрі. Вона при грошах, вся така гарна та доглянута, на своїй машині. А ми тут ледве кінці з кінцями зводимо. Якби вона не переїхала то, може, я б і не думала ні про що, змирилася б із таким життям.
Нещодавно сестра приїхала відвідати нас, показати дочку, поспілкуватись. Вона давно вже оформила всі необхідні документи для громадянства та хоче нас забрати до себе. Тут нам робити нема чого, а ще все життя попереду.
Наші батьки проти, вони вже не в тому віці, щоб щось змінювати у своєму житті, їм комфортно. Нудно тут, сходити нікуди, відпочити нема на що. Ось сестра запропонувала оформити документи та переїхати до них. Їй зі свекрами дуже пощастило. Вони завжди допомагають.
За її словами, спочатку буде нелегко, треба вчити мову, освоїтися, знайти роботу. Я знаю, що сестра бажає мені добра і хоче, щоб у нашій сім’ї все налагодилося. Я б з радістю зібрала валізу того ж дня, але мій чоловік не поділяє мого оптимізму.
Він вважає, що його батьки мають рацію. До речі, свекри вже на пенсії, а досі ходять на роботу, бо жити на щось треба. А я такого майбутнього не хочу. І якщо нічого не змінювати, то через 30 років ми будемо на їхньому місці.
Тільки я заїкнуся про пропозицію сестри, то чоловік одразу починає сперечатися. Він каже, що краще жити бідно, але на своїй землі. Горда і вперта людина. Не хоче мене зрозуміти. Я ж не тільки ради себе стараюся, я хочу для нашого сина кращого життя. Переконати чоловіка неможливо.
