Вікторії стало здаватися, що вона розлюбила свого чоловіка.
Дратував її через дрібниці, що не зробить — все не так і не те.
– Єгоре, ну що ти так сильно набризкався одеколоном? Фу, смердить…
– Тобі ж подобалися раніше ці парфуми, сама просила користуватися…
– То раніше було, а це зараз! Мене взагалі все дратувати почало. Нудно ми живемо так з тобою, нічого не відбувається, будинок, салони, кафе, прогулянки, зустріч із друзями. Як роботи якісь. Жодних нових емоцій та відчуттів!
– Люба, ти серіалів передивалася чи соцмереж, де у всіх все прекрасно, всі багаті та щасливі? У житті все набагато прозаїчніше. Не можна весь час веселитися. Чого тобі не вистачає, не розумію? Може, дитини? Адже давно прошу, а ти не хочеш …
– Ой, з дитиною я взагалі світла білого не бачитиму. Безсонні ночі, кола під очима, крики, крики, коліки… Навіщо мені це зараз? Я хочу радіти життю. Он Аліна з дитиною і ниє весь час, як її це дістало, втомлюється сильно, нікуди не їздять, не ходять.
А у нас і без дитини нудьга у стосунках. Живемо чотири роки, а неначе тридцять років. От ти мене бісити вже почав, а що далі буде?
– Може тобі на роботу треба вийти? З ранку до вечора повно емоцій та вражень, начальник розгін влаштує, знатимеш… Нові відчуття.
– Ой, ні. Не хочу. Та й куди я піду? Вдома краще, та й твій дохід дозволяє мені не працювати. Але мені дуже нудно. І гроші не тішать, покупки. Все набридло. Апатія в мене. Все, йди працюй. Подивлюсь серіал щось турецьке, там завжди щось цікаве відбувається, не те що в моєму житті…
Єгор знизив плечима і пішов.
Віка тяжко зітхнула. Отак і пройде все життя. Вийшла заміж, називається.
А все так добре розпочиналося! Єгор красиво доглядав, величезні букети, подарунки, їздили в гори, за кордон, життя било ключем!
Перші роки після весілля її все влаштовувало. Велика, стильно обставлена квартира, дорога машина, найкращі бутіки та салони, краса, а не життя!
Віка зростала у бідній родині. Батько постійно гуляв, мама працювала з ранку до вечора. Віку більше виховувала старша сестра Марина. Різниця у п’ять років, а таке почуття було, що Марина її мама.Їжу розігріє, речі випрає, до школи відведе.
Після закінчення школи Марина поїхала, та вийшла заміж. Невдовзі і Віка поїхала і зустріла Єгора.
З Мариною вона рідко спілкувалася, як і з батьками. Про що їй із ними розмовляти? Їй навіть здавалося, що мама заздрить, адже Єгор виявився заможним хлопцем.
Кілька разів батьки приїжджали до них у гості після весілля та щиро захоплювалися квартирою, меблями, машиною. Єгор пропонував їм допомогу, але вони відмовилися.
Віка звикла до легкого життя, працювати не треба, Єгор її любить, гроші у необмеженій кількості, мрія просто. Але набридло, хочеться чогось нового, цікавого…
Увімкнувши серіал, Віка поринула в поєднання заморських красунь. Інтриги, підступні суперниці, вродливі чоловіки, не відірватися від екрану.
Раптом на телефон надійшло повідомлення. Незнайомий номер. Шахраї, мабуть. Відкрила про всяк випадок. І мало не впала з дивана, прочитавши таке: “У мене з Єгором все серйозно, не заважай нашому щастю. У нас скоро буде малюк. Приходь у кафе „Сицилія“ сьогодні о 18.00, обговоримо. Третій столик від дверей”.
У сенсі? Який ще малюк? Хто це така? Що відбувається?
Віці стало важко дихати, серце ніби стиснули. Як він міг, проміняти її на якусь дівчину?Чого йому не вистачало?
І тут Віка замислилась. Адже вона завжди думала тільки про себе, що їй подобається чи не подобається, не враховуючи думки чоловіка. Він лише посміхався, коли вона висловлювала йому претензії щодо того чи іншого питання. Він погоджувався з нею, сперечатися не любив.
Вона вважала це через те, що він дуже кохає її, тому йде на поступки, адже слово дружини – закон. А виявляється, знайшлася підступна суперниця, яка оточила його увагою та турботою, говорила компліменти, напевно, ось він і розтанув… Адже вони як діти, ці чоловіки.
Віка забула, коли востаннє хвалила чоловіка, говорила добрі слова, завжди невдоволена була. А скільки разів він просив дитину? Відмовитися від препаратів. Вона не хотіла. Ні, і все, не хочу дітей. І ось результат.
Розлучниця подарує йому дитину, і Єгор, звичайно, піде до неї. Розлучення не за горами. І залишиться Віка ні з чим. Хоча майно якесь їй дістанеться, законів вона не знала, ніколи не цікавилася цією темою. Їй і на думку прийти не могло, що Єгор на таке здатний… Її Єгор…
Сльози ринули з очей . Давно вона так не плакала. Гірко, щиро. Ось і кінець її сімейного життя! Хоч і нудно стало, але не так вже й погано вони жили!
Просто вона не цінувала цього, завжди невдоволення висловлювала. Довипендрювалася, думала, незамінна…
А Єгора будь-яка з радістю прийме, гарний, розумний, привабливий, щедрий, добрий… Віка завила в голос. Господи, яка вона дурна була, не цінувала золоту людину! Зажерлася, як то кажуть.
І так їй стало прикро. Своїми руками зруйнувала щасливий шлюб! Що гарного вона дала Єгорові? А там з нього порошинки здувають, напевно…
Цікаво, коли він збирався зізнатися, що є інша? Начебто не змінився останнім часом, чи вона просто не помічала.Буде няньчитися з дитиною, своєю дитиною…
Не від неї. А могли б разом гуляти з коляскою, цілувати малюка, який радісно б посміхався батькам. І чого вона упиралася? Боялася труднощів? Так усі через це проходять.
Ех, що тепер. Вчасно все робити треба було.
Так, зараз уже п’ять годин, за годину зустріч із тією дамочкою. Потрібно піти і все дізнатися. І дати зрозуміти, що вона кохає Єгора і втрачати його не збирається. Вони мають сім’ю, і теж буде дитина обов’язково. А вона нехай котиться…
Можна грошей запропонувати, чи прикраси віддати, які Єгор дарував на річницю. Він не помітить. Потрібно усунути суперницю будь-якими шляхами. Єгор їй потрібний самій!
Віка схопилася з дивана і почала швидко збиратися. Вмилася, зібрала своє довге волосся. Легкий макіяж, сукня з вирізом, туфлі на підборах. При повному параді з’явиться, нехай знає, яка вродлива дружина у Єгора.
Заразом прихопила гроші та прикраси у коробці. На випадок відкупу. Вона була готова все віддати, щоб Єгор залишився з нею.
Доїхала на таксі. Серце вистрибувало з грудей від сильного хвилювання. Наразі вона побачить суперницю, яку вже ненавиділа.
Зайшла до кафе, озирнулася. Де тут третій столик від дверей.
Боже … Не може бути … Що відбувається?!
За столиком сидів… Єгор. З букетом білих троянд, які вона так любить.
– Єгор?! Ти що тут робиш? – майже вигукнула Віка.
– Вношу різноманітність у наше сімейне життя!
– Як це? Ти про що? — Віка почала озиратися. Невже та дівчина і Єгора покликала?!
– Ну як, підбадьорилася? Чи не гірше, ніж у турецьких серіалах інтрига?
– Єгор! Що відбувається?
– Як що? Скандали, інтриги… Те, чого тобі так не вистачає у нашому прісному, нудному житті… Ти ж вранці скаржилася на це. Ось вирішив влаштувати тобі перформанс.
– То це ти написав повідомлення?
– А хто ж ще? Спеціально сімку купив для такої справи. Ти навіть не зателефонувала, і скандал не влаштувала…
– То навіщо дзвонити, коли зустріч призначено. Я в шоці… Ну, ти даєш!
Віка сіла на стілець, налила мінеральної води та залпом випила.
– Ти розумієш, який стрес мені влаштував? Я так злякалася… Єгоре… Я так боюся тебе втратити! Останнім часом я поводилася не дуже… Визнаю помилку. Розслабилася і навіть зажерлася трохи.
Єгор засміявся.
– Бачу, що ефект від мого розіграшу чудовий. Життя заграло новими фарбами.
– Я навіть гроші взяла і прикраси, уявляєш?! Хотіла відкупитись! Ти тільки мій, зрозумів? І нікому тебе не віддам! Кохаю тебе дуже сильно, просто вже забула… Фух! Яке щастя, що це все неправда! Як камінь із душі впав! І ще … Я дуже хочу дитину, я буду найкращою мамою, обіцяю!
– Як давно я цього не чув… І я кохаю тебе, люба! І я буду щасливий стати батьком! Давай ніколи не сваритися і цінувати один одного!
– Я замовив твій улюблений салат, рибу, налітай!
Віка була щасливою! У них все добре, вони кохають одне одного, а що ще треба?
Через рік вона привела на світ синочка.Віка дуже на нього чекала. Материнство подарувало їй незабутні емоції, куди поділися сум і туга! Ось чого їй не вистачало для повного щастя!
