– Як тут усе гарно. Дякую тобі, – чмокнув Михайло свою дружину. – Щоб я без тебе робив

– Люба, ти забронювала ресторан?

Оксана була у своїх думках, і навіть не відразу зрозуміла, що запитує її чоловік.

– Що? А, так, звісно.

Через силу вона посміхнулася йому. А Михайло лише кивнув, і знову втупився в телефон.

– Кого покличеш на своє свято? – запитала Оксана.

– Ну, колег, звісно. Нехай усі знають, що я крутий, – розсміявся він. – Друзів деяких.

– Батьків треба покликати, – доповнила дружина.

– Думаєш?
Оксана докірливо глянула на чоловіка.

– Михайле, звісно. Я вважаю, що твої батьки мають бути поруч із тобою в такий день. Нечасто отримуєш таку гарну посаду!

Михайло задумався, а потім знову кивнув.

– Ти маєш рацію. Треба і їх покликати.

– Ось і правильно. І друзів клич побільше.

– Дорого вийде, – скривився чоловік.

– Михайле, не скупися, – розсміялася Оксана. – Тебе підвищили, дали високу посаду. І зарплата буде вдвічі більшою. Можна і розщедритися, вірно?

– Напевно, ти маєш рацію. Але ти ж організуєш усе? Знаєш, у мене зараз зовсім часу немає, буду на роботі допізна затримуватися.

– Звичайно, коханий. Усе для тебе.

Оксана знову через силу посміхнулася. Замість посмішки хотілося тріснути чоловіка, накричати на нього, висловити йому все, що накопичилося за ці півроку.

Але Оксана не стала цього робити. Адже помста – це страва, яку подають холодною.

Півроку тому Оксана дізналася, що чоловік їй зраджує. Вона до останнього не хотіла в це вірити, вважала, що хто завгодно може виявитися зрадником, але тільки не Михайло.

Адже вони зі школи разом. В одинадцятому класі почали зустрічатися, а вже після інституту одружилися.

Разом піднімалися з самих низів, разом будували кар’єру. Михайло на той момент був, можна сказати, ніким. Саме Оксана його підтримувала, саме вона утримувала сім’ю, поки Михайло шукав роботу до душі.

Вона його ніколи не пиляла. Допомагала йому, якщо це було потрібно. Позбавила його всіх домашніх клопотів, аби він розвивався.

Навіть коли з’явився їхній син, Оксана не турбувала чоловіка. Давала йому висипатися, хоча сама перший рік, вважай, і не спала.

Дитина була дуже примхливою, постійно кричала ночами, і Оксана йшла на кухню, щоб не розбудити чоловіка. Заколисувала там сина, а сама від втоми практично падала. Але все ж вона вважала, що Михайлові важливіше відпочивати, йому ж потім працювати.

І коли син підріс, Оксана знову вийшла на роботу. Щоб фінансовий тягар не лежав тільки на чоловікові.

Вона мала гарний вигляд, займалася спортом. Чудово готувала, була охайною господинею. До всього іншого, Оксана була досить розумною, Михайло і сам не раз радився з нею з приводу роботи.

Здавалося, що їхнє життя ідеальне. Про таку дружину можна тільки мріяти, таких дружин не зраджують, на них моляться.

Та й батьки Михайла, які ось уже понад тридцять років у шлюбі, дуже полюбили невістку. І їхній приклад сім’ї завжди надихав Оксану.

Так довго разом, але досі люблять і поважають одне одного. Тож Оксана й думала, що і в їхній із Михайлом родині буде завжди так само.

Але перші дзвіночки надійшли досить давно, просто Оксана не звертала на них уваги. Михайло став затримуватися на роботі, з’явилися якісь відрядження, яких раніше й не було.

Але Оксана навіть і не думала про зраду. Вона просто й гадки припустити не могла, що її чоловік, з яким у неї такі прекрасні відносини, може її зрадити.

Хоча подруги Оксани їй натякали.

– Знову твій у відрядженні? – запитувала Катя, найкраща подруга.

– Так, працює все, – усміхалася Оксана.

– І не страшно тобі його відпускати?

Оксана навіть розсміялася.

– А чого боятися? Та й у сенсі, відпускати? Це ж робота, необхідність.

– Це зрозуміло… Просто, так часто він їде.

– Що поробиш.

Звісно, Оксана розуміла, на що натякає Катя. Просто навіть не вважала за потрібне це коментувати. Вона була впевнена, що Михайло їй вірний. А щось комусь доводити сенсу не бачила.

І жодного разу в неї не виникло жодного передчуття. Кажуть, що жінки все і завжди знають, навіть коли немає доказів, вони зраду за версту відчувають. Але, мабуть, Оксана була якоюсь неправильною жінкою, тому що вона ні про що не здогадувалася.

Але одного разу їй довелося зіткнутися з правдою.

Сталося це випадково, як зазвичай і буває. Оксана просто побачила листування свого чоловіка з іншою.

Зазвичай, Михайло завжди телефон тримав при собі. Він багато працював, навіть після закінчення робочого дня (принаймні, так думала Оксана), тому постійно в телефоні сидів.

Але тут спрацювала сигналізація біля машини, і Михайло кинувся на вулицю. Злякався, що хтось намагається розкрити машину. У них буквально днями з сусіднього двору викрали автомобіль, ось він і занервував. І втратив пильність.

Поки Михайло бігав, йому надійшло кілька повідомлень. Оксана подумала, раптом це по роботі щось термінове, і взяла телефон у руки. Пароль від нього вона не знала, але ось пуш-повідомлення прочитати встигла.

“Забронювала готель на п’ятницю, чекаю на тебе”. І смайлик із поцілунком.

В Оксани все всередині похолоділо. Вона все ще сподівалася, що це якась помилка, і що зараз Михайло, прочитавши повідомлення, сам здивується.

– Усе добре? – запитала Оксана, коли він повернувся. Руки тремтіли, і довелося навіть сховати їх, щоб Михайло не помітив хвилювання.

– Так, мабуть, зачепили просто.

Михайло взяв телефон у руки, прочитав останні повідомлення, і жодної реакції на його обличчі Оксана не побачила.

– По роботі? – запитала вона.

– Так… Знову відрядження, якщо чесно, вони вже мені набридли, – похитав він головою.

– Коли їдеш? – запитала вона в чоловіка, хоча вже знала відповідь.

– У п’ятницю.

– На вихідні?

– Та я й сам у шоці, – зітхнув він. – Гаразд, спати вже час.

Оксана посміхнулася. Вона й сама не знала, чому не сказала йому, що бачила повідомлення. Може, не хотіла здатися істеричкою, яка читає чуже листування. А може, просто захотіла подумати, що робити далі.

Усю ніч Оксана не спала, а потім прийняла рішення. Михайло її зрадив. І ця зрада розбила їй серце. Вона так його кохала, все для нього робила, хотіла бути найкращою дружиною.

Але йому чогось не вистачало. І з цим Оксана не могла миритися.

А ще всередині з’явилася жага помсти. Оксана навіть і не думала, що вона здатна мститися. Але тепер вона не могла впоратися із собою.

Вона знала, що для Михайла репутація понад усе. І вона знала, як помститися так, щоб він хоч малу частку її болю відчув.

Вона знайшла приватного детектива. Раніше думала, що вони існують тільки у фільмах, але ні, як виявилося, це цілком реальна професія.

Усі ці півроку Оксана збирала компромат. Фото, відео, навіть листування. На її жах, виявилося, що в Михайла навіть не одна коханка. Вона б могла зрозуміти, якби він закохався в когось. Але, схоже, нічого спільного з любов’ю тут і не було. І від цього було дуже бридко.

Вона знала, що батьки його засудять. Тому наполягла на тому, щоб і вони були на святі. Цими вихідними буде все близьке оточення Михайла, яке дізнається, що він зрадник, брехун і лицемір. І ні, Оксані його не шкода.

Щоправда, вона не хотіла, щоб син усе це бачив. Тому придумала привід, чому він не піде до тата на свято. А сама відправила його до своєї сестри.

– Як тут усе гарно. Дякую тобі, – чмокнув Михайло свою дружину. – Щоб я без тебе робив?

– Навіть не знаю, – усміхнулася Оксана, а подумки додала: “Ось скоро й дізнаємося”.

Гості всі прибули на свято. Михайло був у центрі уваги. Зовсім недавно його зробили головою філії, і він хотів цим похвалитися перед усіма.

Народу було багато. А Оксана чекала своєї хвилини слави. Їй не було страшно, хоча раніше вона не любила увагу чужих людей. Але зараз їй уже дуже хотілося помститися.

Десь у середині вечора Оксана вийшла на сцену.

– Я хочу привітати свого коханого чоловіка. Ти дуже цілеспрямований, ти дуже багатозадачний, вмієш гарно говорити і діяти так, як вважаєш за потрібне. І в мене є подарунок.

Ведучий, який навіть ні про що не здогадувався, увімкнув проектор. Він думав, що там якісь фотографії з їхнього сімейного життя, але це було не так.

Поступово, на екрані почали з’являтися картинки. Михайло навіть не відразу зрозумів, що відбувається. Як, власне, і гості. Але минуло зовсім небагато часу, щоб усім стало зрозуміло, який подарунок підготувала Оксана.

На екрані були фото з коханками, були скріншоти листувань, чеки з квіткових і ресторанів, які до Оксани не мали жодного відношення.

Не одразу Михайло зрозумів, що це треба зупинити. А коли ведучий перервав показ слайдів, Михайло помчав шукати дружину.

Але її ніде не було. Вона сьогодні приїхала пізніше в ресторан, казала, що затрималася в салоні краси. А сама в цей час зібрала свої речі і залишила на столі заяву на розлучення.

Михайло знав, що Оксана не наївна дурочка, що вона не повірить у чергову брехню. Тому просто вирішив покаятися, попросити вибачення.

Але Оксана його не пробачила. До суду вона з ним навіть не розмовляла. Не потрібні їй були його вибачення, взагалі, від нього нічого не потрібно було.

Від Михайла відвернулося багато друзів. Як виявилося, більшість спільних друзів стали на бік Оксани. Не очікували вони, що той, хто завжди вболівав за вірність і сім’ю, казав, як йому пощастило з дружиною, виявиться таким лицеміром. Адже це свідчить не тільки про те, який він чоловік, а й яка людина і друг.

На посаду Михайло все ж вступив, але недовго пропрацював на ній. Причин для звільнення не було, бо працював він і справді непогано. Але сам Михайло не зміг довго залишатися на роботі. Адже колеги перешіптувалися за його спиною, багато хто відмовлявся допомагати йому в якихось питаннях, а хтось відверто зневажав.

У такій обстановці було неможливо перебувати, ось він і пішов. Так, він знайшов інше місце роботи, але з меншим окладом і з відсутністю перспектив.

Батьки, звісно, не відвернулися від сина. Все ж таки це їхня дитина. Але вони були повністю на боці Оксани, і щоразу, коли він із ними бачився, говорили, як він їх розчарував. І що вони будуть підтримувати в усьому їхню колишню невістку, а от Михайло від них підтримки нехай більше не чекає. Не таким чоловіком вони його ростили.

Життя Михайла пішло під укіс. Роботи мрії більше не було, половину друзів розгубив, а сім’ї, яка була його опорою, більше не існувало.

Єдине, на що він сподівався, що син від нього не відвернеться. Поки що він не знав, що сталося, але колись точно дізнається. І так, перед ним Михайлу було дуже соромно.

Не хотів би він, щоб його дитина пішла його стопами. Хоча, якщо він знатиме, яким боком усе вийшло для його батька, може, сам сто разів подумає, перш ніж руйнувати своє життя.

Чи рада була всьому цьому Оксана? Та ні. Їй уже було байдуже, що буде далі. Головне, що вона зробила те, що хотіла. Відкрила всім очі на Михайла і змусила його замислитися про те, що все має наслідки. Особливо, така підлість. І не потрібно чекати, що жінка триматиметься за такого чоловіка.Спеціально для сайту Stories

А далі нехай сам розбирається у своєму житті, нехай зважує свої рішення. Адже Оксани, яка його в усьому і завжди підтримувала, в ньому уже більше точно не буде.

You cannot copy content of this page