У нас з дружиною це був другий шлюб. Мій перший був явно невдалим, її – теж. Ми разом живемо вже більше п’яти років.
Їй, я так зараз розумію, був потрібен чоловік, а я після першого розлучення намагався впоратися з явно збитою самооцінкою. Чесно кажучи, думав, що мені пощастило, але незабаром такі мої думки розвіялися.
Я не місцевий, тому живу в квартирі дружини. Але крім нас там є ще її мама і за сумісництвом моя теща. У них налагоджений настільки тісний діалог, що мені буває не те, що важко – неможливо вклинитися в цю систему. Якщо перший рік-два вони ще якось сприймали мене як окрему людину, то тепер я настільки вписався в їх побут, що вони мене просто не помічають.
Мою думку вони не беруть до уваги апріорі і самостійно вирішують, що всі ми будемо їсти, як жити, де працювати і в якій країні відпочивати.
Розповідати про всі ситуації занадто довго, тому розповім останню, яка, власне, і привела до розлучення. Зібралися ми з дружиною поїхати на море під час відпустки, довго цього моменту чекали. Купили квитки, я знайшов житло. Здавалося б, тільки повний вперед.
Я спеціально просив дружину нікому не розповідати про наші плани, оскільки думав, що під час відпочинку, коли ми будемо удвох, обговоримо наше життя, пошукаємо компроміс. Але не тут-то було.
Вона розповіла про все в той момент, коли у нас були гості. І повернула справу так, мовляв, мама давно не була на морі, а у нас дві кімнати. Вона зможе ці дні пожити і в вітальні.
Теща, природно, висловила бурхливу радість, мовляв, вона на все згодна і спасибі тобі, моя люба донечка. Тобто вони обидві, по суті, зруйнували мої плани побути в спокійній обстановці зі своєю дружиною. Побути удвох. В черговий раз переконався, що до моїх побажань тут нікому діла немає. Загалом, довелося тещу брати з собою.
Можна собі уявити, що це був за відпочинок. Вони удвох підбудовувалися під бажання тещі, оскільки вона вже у віці, ходити на море їй важко. А якщо і йде, то баул з мене ростом за ними тягни. Словом, весь мій відпочинок вилився в те, що я був у них на побігеньках, виконував всі їхні завдання, тягав речі і все таке інше.
І ось, коли вони в черговий раз навантажили мене десятком завдань, а самі вальяжно розвалилися на пісочку, у мене в голові щось клацнуло. Зрештою я дорослий і самодостатній чоловік, що володіє цілком адекватними якостями і запитами, з непоганою зарплатою, виявився з ось такою петлею на шиї. Причому натягнув цю петлю на себе сам, своїми власними руками.
Чесно, мені в це вірити не хотілося, але проста перевірка довела мені, що все так насправді. Ці дві жінки плювати на мене хотіли. Все, що я кажу, що хочу зробити, розбивається об їх байдужість. Навпаки, вони придумують мені альтернативи. У якийсь момент мене це розлютило настільки, що я вирішив будь-що-будь вирватися з цього кола.
Тому, коли ми повернулися з відпустки, я прямо сказав дружині, що подаю на розлучення і пояснив чому. Тільки після цих слів в ній щось ворухнулося, але, здається, вона не змогла усвідомити, що насправді мені не подобається. Вони намагалися мене зупинити, оскільки їхнє життя було міцно на мені зав’язане і те, що я можу піти, в їх плани зовсім не входило.
І знаєте що? Я собою пишаюся. Тому що через півроку після розлучення я зрозумів, що можу собі дозволити набагато більше, ніж раніше, хоч мені і доводиться іноді притискати свій бюджет. А от більшість чоловіків живуть точно так само, як тоді я. Над ними панують дружини і тещі, і вони зовсім забувають про себе і свої мрії. Хіба не так?
